Постанова № 61451037, 16.09.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

__________Справа № 299/1471/16-а

Номер рядка звіту 106

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю представника відповідача за дорученням ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адмінстягнення №155/1007 від 24.05.2016р.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що згідно постанови № 155/1007 від 24.05.2016 року, винесеної головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_3 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.7 ст.96 КУпАП «Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо обєктів ІІ категорії складності» та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень. Вважає, що вказане рішення відповідача постановлено з порушенням вимог ст.ст.245, 252, 268, 278, 280 КУпАП, у його відсутності, без перевірки, чи належним чином позивача було сповіщено про день, час та місце розгляду справи щодо нього. Внаслідок цих порушень закону, його було позбавлено можливості захистити власні інтереси під час розгляду адмінпротоколу, надати вичерпні пояснення з приводу зафіксованого адміністративного правопорушення, представити докази про наявність помякшуючих його відповідальність обставин та малозначність допущеного ним проступку. На думку позивача, внаслідок обмеження його права бути присутнім під час розгляду головним інспектором Закарпатської ДАБІ ОСОБА_3 справи про притягнення до адмінвідповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП, а також надати пояснення щодо обставин правопорушення, ступеня його винності, наявності всіх помякшуючих його відповідальність обставин, відбулось порушення вимог ст.ст.33, 34, 280 КУпАП, що потягло за собою ухвалення явно несправедливого рішення по відношенню до нього та безпідставного незастосування ст.22 КУпАП. Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 155/1007 від 24.05.2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_3

ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги, викладені в позові підтримав повністю та просив такі задовольнити.

Відповідач головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_1, в судовому зазіданні заперечив проти задоволення заявленого позову у зв»язку із його безпідставністю та просив суд в задоволенні такого відмовити.

Дослідивши надані докази та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позов заявлено підставно, а вимоги позову підлягають задоволенню з наступних міркувань.

У відповідності до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2016 року за ч.7 ст.96 КУпАП відносно ОСОБА_2, останній розпочав виконання будівельних робіт без права виконання будівельних робіт, а саме: без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Із постанови про адміністративне правопорушення № 155/1007 від 24 травня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.7 ст. 96 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень за початок будівельних робіт на обєкті за адресою: м.Виноградів, вул.Комунальна, 21, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.3 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038/VI від 17.02.2011 року, із змінами і доповненнями, визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення в сфері містобудівної діяльності, згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», врегульована нормами КУпАП, якими визначено процесуальний порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Повноваження головних інспекторів будівельного нагляду в областях щодо розгляду справ про правопорушення, відповідальність за які передбачено ст.96 КУпАП, визначено ст.244-6 КУпАП.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Разом з цим, норми ст.252 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст.268 КУпАП регламентовано, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від

неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно вимог ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зясовує, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

В судовому засіданні встановлено, що під час складання 11.05.2016 року щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.96 КУпАП, останній відмовився від дачі пояснень та підписання протоколу, а також від отримання його копії.

Позивач стверджує, що під час складання протоколу про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області він не повідомлявся. Жодних доказів на спростування цієї обставини відповідачем суду не представлено.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2016 року з позначенням, що розгляд справи відносно ОСОБА_2 відбудеться 24.05.2016 року о 10:30 год. в приміщенні Управління ДАБІ в Закарпатській області, за адресою: м.Ужгород, вул..Гойди, 8, примірник акту № 292/1007 від 11.05.2016 року та припису про зупинення будівельних робіт № 138-п/1007 від 11.05.2016 року позивачем отримано 24.05.2016 року о 18:00 год., що підтверджується копією роздруківки з офіційного сайту Укрпошти про відстеження пересилання за штрих-кодовим ідентифікатором та копією конверту, тобто в день розгляду головним інспектором будівельного нагляду Закарпатської ДАБІ ОСОБА_3 справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а у відповідності до ч.3 цитованої статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» з огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Разом з цим, згідно положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що головним інспектором будівельного нагляду Закарпатської ДАБІ ОСОБА_3, в порушення вимог ст.ст.268, 278 КУпАП, розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у його відсутності, без належного зясування, чи був він своєчасно сповіщеним про день, час та місце розгляду справи відносно нього, чим самим порушено його права, гарантовані ст.268 КУпАП, зокрема, право на участь у процесі прийняття рішення щодо нього.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а у відповідності до ст.34 КУпАП законами України може бути передбачено й інші обставини (крім тих, що передбачені в ст.34 КУпАП), що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Суд вважає, що внаслідок зазначених порушень вимог закону, допущених відповідачем під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП, постанову № 155/1007 від 24.05.2016 року не можна вважати законною та обґрунтованою, а викладені у ній висновки, без повного, всебічного та обєктивного зясування всіх обставин по справі, є передчасними і не ґрунтуються на вимогах ст.ст.33, 34, 280 КУпАП.

Так, згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

В свою чергу, у відповідності до положень ст.ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частина 7 ст.96 КУпАП передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, вчинені щодо об'єктів IІ категорії складності. Доказами по справі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці

дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Всупереч вимог ст.ст.33, 34, 280, 283 КУпАП в постанові про адміністративне правопорушення № 155/1007 від 24 травня 2016 року відносно ОСОБА_2 не зазначено, на підставі яких саме досліджених доказів головний інспектор Желізник С.А. при її винесенні дійшла висновку про винність позивача у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.7 ст.96 КУпАП, а також відсутність помякшуючих чи обтяжуючих його відповідальність обставин, а твердження, яке міститься у вказаному рішенні, про сповіщення ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи відносно нього поштою, - не відповідає дійсності та спростовано матеріалами справи.

Повноваження адміністративного суду за наслідками розгляду адміністративної справи у разі задоволення адміністративного позову передбачені ч.2 ст. 162 КАС України.

Беручи до уваги вище наведене, суд вважає, що головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 з достатньою повнотою, не з'ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_2 (форму його вини) в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність позивача, а також не зясував всі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 № 155/1007 від 24 травня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., - скасувати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, ч.1 ст.196, ст.ст. 245, 252, 278, 280, 283, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.19 Конституції України, ст.ст.10, 11, 17-19, 70, 71, 158-163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адмінстягнення задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №155/1007 від 24.05.2016р., винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_3.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 20.09.2016 року.

Головуючий ОСОБА_4