Рішення № 61450293, 15.09.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3332/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Махота О.В.,

заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи -

розглянувши у відкритомусудовомузасіданні у залі суду м. Костянтинівка цивільнусправу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім*єю чоловіка та жінки,-

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу батьків ОСОБА_3, померлого 01 грудня 2014р. з ОСОБА_4, померлою 14 лютого 2013р. більше п*яти років, а саме з 31 жовтня 1972 року до моменту смерті останньої, заінтересована особа ОСОБА_2 У заяві зазначив, що з в грудні 1956 р. батьки заявника уклали шлюб від якого 25 вересня 1957 року народився старший брат заявника та заінтересована особа у справі ОСОБА_2, а 05 січня 1961 р. народився заявник ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, яке вона заповідала синові, заявнику у справі ОСОБА_1, про що склала заповіт 11 травня 2016 року. Заяву про прийняття спадщини після смерті матері заявник до нотаріальної контори не подавав, оскільки спадщину фактично прийняв його батько ОСОБА_3, з яким ОСОБА_4 все життя проживала разом у зазначеній квартирі. 01 грудня 2014 року помер батько заявника ОСОБА_3, після його смерті стало відомо, що 31 жовтня 1972 році батьки заявника ОСОБА_4І та ОСОБА_3 розірвали шлюб, внаслідок чого ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5, однак паспорт не обміняла та всюди підписувалася як «Кожемякіна» до часу своєї смерті. Батьки заявника після розлучення продовжували спільне проживання та приховали від синів цей факт. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є заявник по справі ОСОБА_1, та його брат ОСОБА_2, який не має наміру вступати у права наслідування. При зверненні заявника до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини йому було відмовлено, оскільки в нього відсутній документ, який підтверджує підстави для закликання до спадкування, а саме: свідоцтво про шлюб батьків, або рішення суду про встановлення факту проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Враховуючи викладене, заявник просив встановити факт сумісного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 більше п*яти років до відкриття спадщини, що необхідно йому для отримання можливості вступити у права наслідування.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім*єю, як чоловік та жінка з 31 жовтня 1972 року до часу смерті ОСОБА_4 (ОСОБА_5І.) - 14 лютого 2013 року, та зазначив, що не заперечує проти задоволення заявлених вимог.

Свідок ОСОБА_6, у судовому засіданні пояснила, що є дружиною заявника. Свідку відомо, що батьки її чоловіка ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проживали однією родиною до часу смерті ОСОБА_4 Батько заявника ОСОБА_3, мав складний характер, любив випити, в них бували сварки як в кожному шлюбі, однак про те, що їх шлюб розірвано членам сім*ї вони не повідомляли, ОСОБА_4 паспорт не міняла, прізвище не змінювала.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що є сусідом заявника ОСОБА_1 та знайомий із заінтересованою особою ОСОБА_2, працював в одному цеху з матір*ю заявника ОСОБА_4 Свідку відомо, що батьки заявника проживали як подружжя до часу смерті ОСОБА_4, спільне проживання вони не припиняли та про те, що вони офіційно розлучені він дізнався лише у теперішній час від заявника у справі.

Суд, заслухавши заявника, з*ясувавши позицію заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився 05 січня 1961 року у м. Костянтинівка Донецької області згідно копії паспорту ВВ № 294172, виданого Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 18 січня 1998 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10 жовтня 2000 року (а.с. 4-6), батьками його є ОСОБА_3, матір*ю - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІІІ-УР № 556087 (а.с. 7).

Заінтересована особа ОСОБА_2, народився 25 вересня 1957 року у м. Костянтинівка Донецької області згідно копії паспорту ВС № 556613, виданого Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 23 жовтня 2000 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 16 травня 2007 року (а.с. 33-35).

31 жовтня 1972 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після розірвання шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-НО № 298880, актовий запис Костянтинівського міського відділу ЗАГС Донецької області № 364 (а.с.21).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 24 вересня 1992 р., посвідченого державним нотаріусом Костянтинівської ДНК ОСОБА_8, р/№ 1-4649, зареєстрованого у Костянтинівському БТІ 26 жовтня 1992 року р/№ 18991, кн. 79 (а.с. 9-10), ОСОБА_4І, придбала, ? частину житлового будинку за адресою: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Ініціативна, 46/2, де вона та ОСОБА_3 значилися зареєстрованими. З пояснень свідків у судовому засіданні встановлено, що у вказаній квартирі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно проживали однією сім*єю, в тому числі після розірвання шлюбу, що також підтверджується копією домової книги для прописки громадян, проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12-16).

Відповідно до довідки Костянтинівського БТІ № 348 від 26 квітня 2016 року, наданої ОСОБА_1 (а.с. 22) право власності на ? частину будинку (квартира № 2) по вул. Ініціативній № 46 в м. Костянтинівка, зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 24 вересня 1992 р., посвідченого Костянтинівського ДНК за р/№ 1-4649Ю записаного в реєстраційній книзі № 79 за № 18991.

Як вбачається з довідки КП «СЄЗ» від 07 липня 2016 року були зареєстровані та постійно мешкали до моменту смерті ОСОБА_4, померла 14 лютого 2013 року, ОСОБА_3, померлий 01 грудня 2014 року (а.с. 23).

11 травня 2006 року ОСОБА_4 заповіла синові, заявнику у справі - ОСОБА_1 належну їй на праві особистої власності квартиру № 2, розташовану в м. Костянтинівка Донецької області по вул. Ініціативна, будинок № 46, що підтверджується копією заповіту від 11 травня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 403 (а.с. 11).

ОСОБА_4 померла у м. Костянтинівка Донецької області 14 лютого 2013 року, актовий запис відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області від 15 лютого 2013 року № 208 (а.с. 17).

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 44575631 від 26 липня 2016 року, наданої Костянтинівською ДНК (а.с. 42-44), у Спадковому реєстрі спадкової справи, щодо майна померлої ОСОБА_4 не має.

01 грудня 2014 року у м. Костянтинівка Донецької області помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть видане Відділом ДРАЦС по м. Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського МРУЮ у Донецькій області 02 грудня 2014 р., актовий запис № 1426 (а.с. 18).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 44575593 від 26 липня 2016 року, наданої Костянтинівською ДНК (а.с. 46-47), вбачається наявність у Спадковому реєстрі спадкової справи про прийняття спадщини за законом щодо майна померлого ОСОБА_3, відкритої за заявою ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину на ім.*я не видавалося (а.с. 45-47). Спадкоємець ОСОБА_2, який є сином померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

02 липня 2016 року заявнику ОСОБА_1А, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку № 46 (квартиру № 2), який розташовано по вул. Ініціативна в м. Костянтинівка Донецької області після померлого 01 грудня 2015 року ОСОБА_3, оскільки не надано судове рішення у підтвердження факт проживання однією сім*єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 24).

Судом оглянуто надані заявником на підтвердження вимог заяви оригінали фотознімків з сімейного архіву, де зображені подружжя ОСОБА_4 у домашній обстановці та під час сімейних свят, а також поштові листівки, адресовані ОСОБА_4, ОСОБА_3 як подружжю, копію останніх долучені до матеріалів цивільної справи (а.с. 50-51).

В силу ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення тощо.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт сумісного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу батьків заявника - ОСОБА_3, померлого 01 грудня 2014 року, та ОСОБА_4, померлої 14 лютого 2013 року, впродовж більше п*яти років до відкриття спадщини після смерті останньої, що підтверджується встановленими обставинами, в тому числі, поясненнями свідків у судовому засіданні, витягом з домової книги, довідкою КП «СЕЗ», дослідженими фотознімками та листівками, тощо. Встановлення даного факту необхідно заявнику ОСОБА_1 для отримання можливості прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 не має наміру вступати у права наслідування, інші спадкоємці судом не встановлені, що свідчить про відсутність в даному випадку спору про право. Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 15, 60, 208, 212-215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім*єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, померлого 01 грудня 2014 року, з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, померлою 14 лютого 2013 року, з 31 жовтня 1972 року по день смерті останньої 14 лютого 2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені у

судовому засіданні 15 вересня 2016 року. Повний текст рішення суду виготовлений 20 вересня 2016 року.

Суддя