Ухвала суду № 61447456, 19.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4616/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1893/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність держаного виконавця за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 та відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2016 року задоволено частково скаргу ОСОБА_2.

Визнано незаконною бездіяльність відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції щодо не звернення стягнення на право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати його передати на прилюдні торги право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, що становить право на 1/4 частки у відповідному праві власності.

Представник ОСОБА_2 на дану ухвалу подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що в даній ухвалі відсутнє обґрунтування у звязку з чим суд зобовязав відділ ДВС Івано-Франківського МУЮ передати на прилюдні торги право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 в розмірі ? частки, коли її частка становить ? у спірній квартирі.

Відповідно до листа відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 23.02.2016 р. №0219/6229 в ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відсутні правові підстави для передачі на реалізацію 1/2 частки права власності на вказану двокімнатну квартиру. Проте, ОСОБА_2 вважає, що відмова відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію 1/2 частки права власності на дану двокімнатну квартиру власником якої є ОСОБА_4Л, а правонаступником ОСОБА_3 є незаконною.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу повністю.

Відділ Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції також подав апеляційну скаргу на дану ухвалу, в якій вказує, що вона є незаконною, висновки суду не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п.4.5.7. Інструкції з примусового виконання рішень, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.п. б п.4.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, для проведення реалізації нерухомого майна, державним виконавцем збираються копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.02.2016 р., за ОСОБА_3 будь-яке нерухоме майно, не зареєстроване.

Станом на сьогодні, в Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, відсутні правові підстави для передачі на реалізацію 1/4 частки права власності на спірну квартиру.

Не зважаючи на вищезазначені обставини, суд прийняв рішення, котре суперечить ч. З статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. б п.4.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень . Просить, ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволенні скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 та про відмову у задоволенні скарги відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції з наступних підстав.

13 січня 2016 р. постановлено ухвалу Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, в якій ухвалою апеляційного суду від 15/09/2015 р. ухвалу суду першої інстанції змінено, а саме, змінено спосіб і порядок виконання судового рішення. Задоволено вимоги кредитора ОСОБА_2 в межах вартості спадкового майна, одержаного ОСОБА_3.

14 травня 2013 р. ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2015 р. задоволено заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В ухвалі від 02/02/2015 р. вказано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є правонаступниками померлого ОСОБА_4 і відповідають за зобов`язаннями спадкодавця.

Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наведених вище обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що реєстрація спадкоємцем права на нерухоме спадкове майно не є підставою для відмови чи невчинення необхідних дій відділом ДВС Івано-Франківського МУЮ по виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на спадкове майно, яке після смерті спадкодавця отримала ОСОБА_3 у розмірі ? частини спадкового майна (квартири).

Доводи відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ щодо неправомірності даної ухвали суду у звязку з існуванням перешкод для виконання вироку суду в частині стягнення коштів з спадкоємця ОСОБА_3 є надуманими, тому апеляційна скарга відділу ДВС не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 4.5.7. Наказу Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону.

Суду не надано доказу того, що було змінено спосіб і порядок виконання рішення про стягнення грошових коштів на звернення стягнення на майно право на користування яким належить дитині. При цьому закон передбачає неможливість для державного виконавця продовжити виконавче провадження без дозволу опіки і піклування на майно, право власності чи право користування яким має дитина.

Крім права на частку у праві власності на спірну квартиру, дитина має право на користування відповідною квартирою.

Вказана обставина позбавляє державного виконавця правових підстав для звернення стягнення на речові права дитини на спірну квартиру.

Однак, суд першої інстанції, прийшовши до правильного висновку про визнання незаконною бездіяльність відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції щодо не звернення стягнення на право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_3 та зобов`язання його передати на прилюдні торги право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_4, вказав, що вона становить 1/4 частки у відповідному праві власності.

При цьому суд не навів мотивів, що призвели до такого висновку.

З матеріалів справи та доводів сторін вбачається, що на праві власності ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_3 в цілому, а ОСОБА_3, як спадкоємець, отримала у спадщину ? частку у даній квартирі, тому передачі на прилюдні торги відділом ДВС підлягає її частка саме у розмірі ? частини, а не ?, як про це зазначено у оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, ухвалу суду в цій частині слід змінити, зазначивши частку ОСОБА_3 у розмірі ? частини квартири. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 в цій частині є доведеними і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.307,311,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2016 року в частині зобовязання відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції передати на прилюдні торги право на частку ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_4, що становить право на 1/4 частки у праві власності змінити і вказати, що відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції передачі на прилюдні торги підлягає 1/2 частка, належна ОСОБА_3 у даній квартирі.

В решті ухвалу суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_6

ОСОБА_7