Ухвала суду № 61445018, 20.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 483/474/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Казанлі Л.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежка Юрія Леонідовича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежка Ю. Л. про визнання незаконною та скасування постанови №49 від 22 березня 2016 року про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 березня 2016 року відповідачем було неправомірно винесено постанову №49, якою на нього за адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 950 грн., оскільки справу про адміністративне правопорушення відповідачем було розглянуто за його відсутності, що суттєво обмежило його права.

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 16 листопада 2007 року. /а. с. 46/

28 січня 2016 року сусід позивача ОСОБА_4 звернувся до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області із письмовою заявою щодо здійснення перевірки ОСОБА_2, який незаконно побудував дві літні душові та дві вбиральні на відстані 1-1,5 м від його житлової будівлі. /а. с. 38/

09 березня 2016 року під час здійснення перевірки відповідачем було встановлено порушення ст.ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом проведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без відповідних документів, що дають право виконувати такі роботи та з відхиленням від будівельного паспорту №5. /а. с. 7/ Дані правопорушення зазначені в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 березня 2016 року.

09 березня 2016 року, в результаті вказаної перевірки, відносно позивача складено протокол про адміністративні правопорушення, передбачений ч.ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП /а. с. 8/ та винесено припис № 52 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. /а. с. 9/

22 березня 2016 року відносно позивача була розглянута справа про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в результаті якої винесена постанова про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час розгляду справи не надано належних доказів порушення інспекцією положень чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови №49 від 22 березня 2016 року про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В апеляційної скарзі вказується на те, що ОСОБА_2 не був ознайомлений з вищезазначеним протоколом від 09 березня 2016 року та не був сповіщений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в результаті чого відповідачем було порушено право позивача на захист.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Частинами 2, 3 та 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються ДАБК України та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник ДАБК України та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів ДАБК України та їх заступники у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553 від 23 травня 2011 року Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 вказаної Постанови №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553 від 23 травня 2011 року у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2016 року позивачем засобами поштового зв'язку особисто отримані наступні документи: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 березня 2016 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №52 від 09 березня 2016 року; протокол про адміністративне правопорушення від 09 березня 2016 року. Підтвердженням цього є поштове повідомлення про вручення з підписом позивача, яке міститься в матеріалах справи. /а.с.43/

В тексті вищевказаного протоколу від 09 березня 2016 року зазначена дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, таким чином позивача було своєчасно (за 8 днів до розгляду зазначеної справи) повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення призначеного на 22 березня 2016 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні УДБІ України у Миколаївській області.

З огляду на викладене, посилання ОСОБА_2 на те, що він не був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення від 09 березня 2016 року, в результаті чого його позбавили можливості викласти щодо нього свої письмові зауваження, та на те, що йому не було відомо про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до тексту Акту перевірки від 09 березня 2016 року вбачається, що перевірка проводилася в присутності ОСОБА_2

Позивач заперечує особисту присутність під час проведення перевірки, однак ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції не надано жодного факту, який підтверджував би неможливість його присутність під час перевірки.

До того ж, відповідно до Акту перевірки вбачається, що відповідачем під час перевірки були встановлені порушення ст.ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом проведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без відповідних документів, що дають право виконувати такі роботи та з відхиленням від будівельного паспорту №5. /а. с. 7/

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався наданим йому Законом правом захисту, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення чи заперечення з питань виявленого правопорушення.

Аналізуючи вищевикладені обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що жодних порушень здійснення вищевказаної перевірки відповідачем допущено не було, таким чином оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення №49 від 22 березня 2016 року прийнята правомірно в рамках норм діючого законодавства.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування вищевказаної постанови від 22 березня 2016 року на думку колегії суддів є правильним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв