Рішення № 61442458, 12.09.2016, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/559/16-ц

№ пров. 2/697/270/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Литвина В.М.

за участю секретаря Дашковської Н.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання споживчого кредиту спільним сумісним майном подружжя, поділ цього майна та стягнення його частки,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання споживчого кредиту спільним сумісним майном подружжя, поділ цього майна та стягнення його частки.

В обґрунтування позову вказав, що з 17.04.2010 р. по 14.02.2015 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У період подружнього життя 07.08.2012 року ним за згодою дружини ОСОБА_2 в ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» отримано строковий кредит на споживчі цілі і на сплату страхового платежу в сумі 20955,57 грн строком на 72 місяці зі сплатою процентної ставки 39,9 процентів річних з повною сумою повернення 555384,38 грн. Договір оформлено на його імя за умовою, що із його заробітної плати щомісячно здійснюється погашення кредиту за визначеним графіком платежів в сумі 769,82 грн. Таким чином після розірвання сімейних стосунків з 14.02.2015 р. ним особисто погашалася заборгованість по даному кредиту і залишок боргу з комісійними на день звернення до суду становить 14776,87 грн. Згоди на добровільний поділ кредитного боргу між ними не досягнуто, у зв»язку з чим змушений звернутись до суду. Просить суд визнати споживчий кредит за договором про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року в сумі 20 955.57 гривень строком на 72 місяці зі сплатою процентної ставки 39.9 річних з повною сумою повернення 55384,38 грн., укладений між ним та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» спільною сумісною власністю подружжя та поділити у рівних частках та визнати за кожним по 27692,19 грн., стягнути з відповідача на його користь 27692,19 грн. та судовий збір в сумі 553,85 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що у період шлюбу з відповідачем він за згодою жінки оформив договір про надання споживчого кредиту у ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» на своє імя. З відповідачем у шлюбі проживав з 2010 р. по 14.02.2015 р. В цей час в 2012 р. переїхали з відповідачем проживати в інший будинок в с.Степанці, Канівського району , Черкаської області, який потребував ремонту, а також в цей час проводилась газифікація будинків в с.Степанці, а тому кредит брався для ремонту цього будинку. Вказаний будинок належав відповідачу. Про отримання кредиту відповідачу було достовірно відомо, поскільки він витрачався на проведення ремонту будинку, а тих коштів, які отримував він та відповідач на роботі, не було для цього достатньо. Після розірвання шлюбу в лютому 2015 р. він самостійно погашає кредит, вважає, що вказаний споживчий кредит є спільною сумісною власністю подружжя. Враховуючи розірвання шлюбу в лютому 2015 р., змінює позовні вимоги і вважає, що відповідач має перед ним борг в сумі 24000 грн., які просить стягнути на його користь, а також просить стягнути - судовиий збір за подання позову в суд.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, пояснила, що кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5 від 10.10.2012 року укладений без її письмової згоди, заперечувала, що кошти були витрачені на потреби сімї. Вона не знала про існування вказаного кредиту, відповідач порушував подружню вірність та міг витратити кредит на потреби іншої сімї. Враховуючи, що кредит не витрачався на потреби їх сімї, відсутність її письмової згоди на отримання кредиту, вважає, що він не є обєктом спільної сумісної власності подружжя, а тому позивач має погашати його одноособово.

Представник третьої особи Канівського відділення ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» - ОСОБА_5 пояснила, що при укладенні споживчого кредиту між ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_5» та ОСОБА_1 дотримувалися вимоги дійчого законодавства, яким не передбачено отримання письмової згоди від іншого члена подружжя, якому видавався кредит. Позивач ОСОБА_1 погашає кредит та процентну ставку відповідно до встановленого графіку.

Свідки ОСОБА_7, яка є матірю позивача та ОСОБА_8, яка є сестрою позивача, в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 в 2012 р. отримав кредит в банку ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5», про що їм розповідав. В цей час він проживав в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та проводив ремонт її будинку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.04.2010р. по 14.02.2015 року (а.с.5-6).

Судом встановлено, що під час перебування у шлюбі 07.08.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» було укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0443/82/0216255 відповідно до якого отримано строковий споживчий кредит в сумі 20 955.57 гривень строком на 72 місяці зі сплатою процентної ставки 39.9 річних з повною сумою повернення 55384,38 грн (а.с. 13-19).

Згідно графіку платежів по даному кредиту (а.с.18-19) вбачається, що сума платежу за розрахунковий період з 07.09.2012 року до 08.08.2018 року з урахуванням процентної ставки (34428,81 грн.), погашення основної суми кредиту (20955,57 грн.) складає 55384,38 грн..

Згідно довідки АТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» від 26.02.2016 року (а.с. 12) вбачається, що станом на 26.02.2016 року ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року в сумі 14776,87 грн.

Згідно виписки із особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.20-41) в період з 05.11.2012 по 08.02.2016 р. ОСОБА_1 погасив кредит та процентну ставку в загальній сумі 29875,40 грн. Станом на 14.02.2015 р. кредит погашено в сумі 19093,98 грн.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом, майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини. Також статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ сумісного майна. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об»єкта права спільної сумісної власності.

Згідно ст.70 СК України в разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 майна,ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті отримання подружжям грошових коштів в період шлюбу згідно споживчого кредиту боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Отже, судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року був укладений позивачем ОСОБА_1, як одним з подружжя в інтересах сім»ї в період шлюбу з ОСОБА_2, після чого сторони проживали як одна сімя до лютого 2015 р. Тотбто на протязі тривалого часу під час спільного сумісного проживання позивач приймав участь у веденні спільного господарства подружжя, ремонті будинку, а також виконував кредитні зобовязння перед банком. вказані обставини свідчать про те що кредит використовувався в інтересах сімї.

З огляду на викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягає до задоволення в частині визнання споживчого кредиту спільним сумісним майном подружжя, поділ цього майна та стягнення його частки, Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Судом встановлено, що позивачем по кредитному договору № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року за розрахунковий період з 07.08.2016 року до розірвання шлюбу 14.02.2015 року, сплачено 19093,98 грн. Враховуючи, що кредит є спільним сумісним майном подружжя, суд вважає, що до часу розірвання шлюбу кредит гасився за спільні кошти подружжя. Залишок кредиту після розірвання шлюбу 14.02.2015 р. складає 36290,40 грн. та підлягає поділу у рівних частках між сторонами по 18145,20 грн. кожному

Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 65, 69, 70, 71 СК України, ст.ст.203,215 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 1, 3, 8,10, 11, 60, 61,88, 212, 213, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання споживчого кредиту спільним сумісним майном подружжя,поділ цього майна та стягнення його частки задовольнити.

Визнати споживчий кредит за договором про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року в сумі 20 955.57 гривень строком на 72 місяці зі сплатою процентної ставки 39.9 річних з повною сумою повернення 55384,38 грн., укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Провести поділ споживчого кредиту за договором про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0443/82/0216255 від 07.08.2012 року з урахуванням процентної ставки і комісійних в розмірі 36290,40 грн. у рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за кожним по 18145,20 грн..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Степанці, Канівського району, Черкаської області, вул. Ткаченка, 42, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3. АДРЕСА_1, борг за споживчим кредитом в сумі 18145,20 грн., судові витрати по оплаті судового збору в сумі 551,20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В . М . Литвин