Рішення № 61437866, 13.09.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4321/15-ц

Провадження № 2/415/1943/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.16 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Нестеренко Н.В.,

при секретарі Павлові О.В.,

за участі:

прокурора Кудіної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Лисичанського державного медичного училища про зобовязання проведення перерахунку стипендії та її виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до Лисичанського державного медичного училища про зобов'язання проведення перерахунку стипендії та її виплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 навчається у Лисичанському державному медичному училищі на ІІІ курсі денної форми навчання за державним замовленням з 01.10.2014 по теперішній час.

ОСОБА_1 зараховано на навчання до зазначеного учбового закладу поза конкурсом на підставі ч. 1 ст. 5 Закону № 345-VI.

Батько позивача ОСОБА_2 на час вступу доньки до ЛМУ мав підземний стаж роботи загальною тривалістю 15 років 2місяці 29 днів.

Відповідно до ст. 5 п.1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII учбовий заклад є вищим навчальним закладом І рівня вищої освіти. Згідно з п. 8 ч.3 ст.3 того ж Закону держава гарантує надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, ч.2 ст. 62 Закону №1556-VII передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №345-VI передбачено, що дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, дітям шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві, шахтарів-інвалідів I та II групи, гарантується виплата стипендії за рахунок коштів державного бюджету в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2014 по 31.12.2014 визначено у розмірі 1218 грн.

Відповідно до ст. 7 закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив: з 1 січня 2015 року 1218 гривень, з 1 вересня 1378 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

З 01.10.2014 по 31.07.2016 позивачу стипендія нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму.

Зазначене свідчить, що в порушення вимог чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 5 Закону №345-VI, неповнолітня ОСОБА_1 отримує стипендію у значно нижчому розмірі, ніж передбачено законом. За період з 01.10.2014 по 31.07.2016 ОСОБА_1 не доплачено стипендію у розмірі 16657,76 грн.

Прокурор просить суд стягнути з Лисичанського державного медичного училища на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету 16657гривень 76 копійок недоплаченої стипендії за період з 01.10.2014 по 31.07.2016 та зобовязати Лисичанське державне медичне училище виплачувати ОСОБА_1 стипендію, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, до закінчення навчання.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Законний представник ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов визнала.

Суд оцінивши докази, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як установлено у судовому засіданні Наказом 90/02 від 22.09.2014 рокуОСОБА_1 зарахована з 01.10.2014 року студенткою першого курсу денної форми навчання за напрямками (спеціальностями) за державним замовленням (а.с.31-35).

Батько позивача ОСОБА_2 на час вступу доньки до ЛМУ мав підземний стаж роботи загальною тривалістю 15 років 2місяці 29 днів, що підтверджується довідкою ВП «Шахта імені ОСОБА_5» ПАТ «Лисичанськвугілля» та копією трудової книжки (а.с.27-30).

Згідно довідками про нарахування стипендії за період з 01.10.2014 по 31.07.2016 позивачу стипендія нараховувалась на загальних підставах (а.с.36-38).

Відповідно дост.8 Конституції України,Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

Відповідно до ч.1ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 5 п.1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII учбовий заклад є вищим навчальним закладом І рівня вищої освіти. Згідно з п. 8 ч.3 ст.3 того ж Закону держава гарантує надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2014 по 31.12.2014 визначено у розмірі 1218 грн.

Відповідно до ст. 7 закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив: з 1 січня 2015 року 1218 гривень, з 1 вересня 1378 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на ЛМУ зобовязань, передбачених чинним законодавством, так як реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 Статуту ЛМУ є навчальним закладом комунальної форми власності, підпорядкованим Міністерству охорони здоровя України, а отже відповідно до ст. 19 Конституції України його посадові особи мають діяти виключно у спосіб, передбачений законом.

Пунктами 1.6 та 2.1 Статуту Лисичанського державного медичного училища визначено, що училище є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок і інші рахунки в установах банку та може бути позивачем і відповідачем у суді.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.54 Закону України «Про вищу освіту», ч.1 ст.ст.8,10,11,60,74,76,77,79,88,212,213,214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Лисичанського державного медичного училища про зобовязання проведення перерахунку стипендії та її виплату задовольнити.

Стягнути з Лисичанського державного медичного училища на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету 16657(шістнадцять тисяч шістсот пятдесят сім) гривень 76 копійок недоплаченої стипендії за період з 01.10.2014 по 31.07.2016 .

Зобовязати Лисичанське державне медичне училище виплачувати ОСОБА_1 стипендію, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, до закінчення навчання.

Стягнути з Лисичанського державного медичного училища судовий збір у сумі 1378грн. на користь прокуратури Луганської області розрахунковий рахунок №352211068000839; банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації видатків бюджету 2800.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

.

СУДДЯ Н.В. НЕСТЕРЕНКО