Рішення № 61437449, 15.09.2016, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/963/16-ц

Провадження № 2/390/454/16

"15" вересня 2016 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі Шматковій А.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Кіровоградській області, про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Після зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідача допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 16.11.2015 до 04.12.2015 включно - 4118,01, за період з 25.01.2016 до 29.01.2016 включно 1100,90 грн., а всього 5218,91 грн., а також компенсацію за моральну шкоду в розмірі 13780 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працює на посаді провідного інженера з ОНС Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 21 березня 1999 року. В період з 04.09.2014 до 07.09.2015 проходив військову службу по мобілізації, безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій. Після демобілізації 05.10.2015 приступив до роботи на своїй посаді. В звязку із погіршенням здоровя в період з 16.11.2015 до 05.12.2015 він проходив лікування і був звільнений від роботи на підставі листка непрацездатності (15 робочих днів). Соціальна допомога виплачена в цей період в розмірі 861,13 грн.. Крім того, в період з 25.01 до 29.01.2016 (5 робочих днів) він також перебував на лікарняному, допомога у звязку із тимчасовою втратою працездатності виплачена в розмірі 226,35 грн.. Він не погодився з виплаченим йому розміром допомоги у звязку із тимчасовою непрацездатністю, тому він звернувся із заявою на імя директора Інгульської шахти з проханням вжити заходів до виплати допомоги в повному розмірі, проте у перерахунку йому було відмовлено. Вважає, що при нарахуванні та виплаті йому допомоги по тимчасовій непрацездатності за періоди хвороби порушено його право на отримання належного і гарантованого державою соціального забезпечення, тому звернувся до суду.

Позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, в обґрунтування позову зазначила, що в період з 04.09.2014 до 02.09.2015 ОСОБА_1 не працював за місцем роботи та на його заробіток не нараховувався та за нього не сплачувався єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування в звязку з виконанням ним конституційного обовязку по захисту Вітчизни. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 заперечила проти задоволення позову, оскільки вважає, що позовні вимоги необґрунтовано належними доказами. Вважає, що оскільки за розрахункові періоди перед настанням страхового випадку з 16.11.2015 по 04.12.2015 та з 25.01.2016 по 29.01.2016 позивач мав заробіток, з якого нараховано, сплачено законодавчо встановлений розмір єдиного внеску та нараховано страховий стаж менше шести місяців, то відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», п. 28-29 Порядку допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована виходячи з нарахованої заробітної плати. З якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Тому допомога по тимчасовій непрацездатності позивачу нарахована відповідно до законодавчих вимог.

Третя особа, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Кіровоградській області, проти позову заперечувала, оскільки позивачем не правильно здійснено розрахунок середньоденної заробітної плати і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, які викладені в позовній заяві.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює головою профкому Інгульської шахти. Інші підрозділи підприємства Схід ДЗК відшкодовували у подібних випадках кошти своїм працівникам. А тому вважає, що позов необхідно задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, за допомогою належних та допустимих доказів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.7). 03.09.2014 був звільнений від виконання службових обовязків у звязку із призовом на військову службу по мобілізації, 02.09.2015 приступив до виконання службових обовязків (а.с.62-63).

З 16.11.2015 по 04.12.2015 та з 25.01.2016 по 29.01.2016 перебував на лікарняному (а.с. 29-30). З відповіді Інгульської шахти Збагачувального комбінату (ДП «Схід ЗК») на звернення ОСОБА_1 про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати вбачається, що лікарняні листи за період з 16.11.2015 по 04.12.2015 та лікарняний з 25.01.2015 по 29.01.2015 оплачено, виходячи з нарахування заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (а.с.8-12).

Згідно із довідки № 40 від 31.08.2015 ОСОБА_1 з вересня 2014 року по серпень 2015 року проходив службу у військовій частині А 0553, де отримував заробітну плату всього 42646,02 грн. (а.с. 99).

Відповідно до абз. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страхуванню у звязку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

В ч.ч. 1,2 ст. 21 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у звязку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

В п. 11 ст. 12 цього Закону зазначено, що учасникам бойових дій ( статті 5,6) надаються такі пільги - виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 (в редакції постанови КМУ № 439 від 26.06.2015), якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що повязані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

В п. 25 цього Порядку зазначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок; для осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоровя у звязку з раніше отриманим ушкодженням здоровя внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - перед настанням тимчасової непрацездатності.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, повязаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у звязку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку).

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. А тому суд вважає, що перебування ОСОБА_6 на військовій службі у звязку із мобілізацією є поважною причиною, у звязку з чим період військової служби за мобілізацією необхідно виключити з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за місяці та календарні дні розрахункового періоду, у яких єдиний внесок сплачено.

Тому вимоги позивача щодо сплати йому допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 16.11.2015 по 04.12.2015 з розрахунку, що його середньоденний заробіток складав 262,06 грн., а з 25.01.2016 по 29.01.2016 з розрахунку, що його середньоденний заробіток складав 265,45 грн., - слід задовольнити

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із вимогами ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що невиплата відповідачем у належному розмірі допомоги по тимчасовій непрацездатності сталася у звязку із відсутністю у Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням чіткого переліку поважних причин, з яких застрахована особа не працювала, і внаслідок яких можливо виключити період військової служби за мобілізацією з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за місяці та календарні дні розрахункового періоду, у яких єдиний внесок сплачено. Тому вини відповідача у неповній виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності суд не вбачає. Отже, у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у сумі 551 грн. 20 к. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. 46, 65 Конституції України, ст.23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 5,6,12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст.18,19,21,24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», п.п. 3,25,28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 (в редакції постанови КМУ № 439 від 26.06.2015), керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208 209, 212 215 ЦПК України, суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Кіровоградській області, про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності задовольнити частково.

Стягнути державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 16.11.2015 до 04.12.2015 включно в розмірі 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 01 (одна) к., за період з 25.01.2016 до 29.01.2016 включно в сумі 1100 (одна тисяча сто)грн. 90 (девяносто)к., а всього 5218 (пять тисяч двісті вісімнадцять)грн. 91(девяносто одна)к..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовий збір в розмірі 551(пятсот пятдесят одна) грн. 20 (двадцять) к..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7