Справа № 369/5462/16-ц
Провадження № 2/369/2702/16
УХВАЛА
Іменем України
01.09.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А.Я. ,
за участю секретаря Раситюк М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та зобовязання повернути майно, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та зобовязання повернути майно.
У подальшому представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову від 25.07.2016 року , та заяву про прискорення розгляду заяви про забезпечення позову від 25.08.2016 року, де просила вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом прискорення розгляду справи по суті.
Свої вимоги мотивувала тим, що позивачу стало відомо про факт відчуження майна, відповідачем, на користь третіх осіб, а саме на користь сина відповідача ОСОБА_4 шляхом укладання Договору дарування квартири від 29.12.2015 р. №2691, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкту нерухомого майна № 60393470 від 01.06.2016 р. Відчуження права власності відповідачем на користь третьої особи, може свідчить про намір обдаровуваної особи уникнути реституцї.
Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою осіб,які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.
Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Статтею 152 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Дослідивши матеріали та обставини справи, доводи викладені у заяві представника позивача про забезпечення позову, суддя не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної заяви, оскільки забезпечення позовуце сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Оскільки забезпечення позову в спосіб зазначений в заяві представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 шляхом прискорення розгляду справи по суті, є не передбачений ст.152 Цивільно-процесуального кодексу України, суд відмовляє представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у забезпеченні позову в такий спосіб.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та зобовязання повернути майно відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Волчко А.Я.
Судове рішення № 61436918, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 01.09.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/5462/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: