Постанова № 61436120, 20.09.2016, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/570/16-а

Провадження № 2-а/353/35/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

з участю: секретаря - Бойко В.Я.

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача - виконкому Тлумацької міської ради - Голуба Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання неправомірним розгляду колективного звернення мешканців та про визнання протиправним і скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - виконкому Тлумацької міської ради про визнання неправомірним розгляду колективного звернення мешканців АДРЕСА_1 та про визнання протиправним і скасування Рішення виконкому Тлумацької міської ради № 28 від 18.02.2016 року «Про розгляд колективної заяви жителів АДРЕСА_1».

Свої вимоги мотивує тим, що виконкомом Тлумацької міської ради було розглянуто колективне звернення мешканців АДРЕСА_1, за наслідками розгляду якого прийнято рішення № 28 від 18.02.2016 року: визнано криницю, яка розміщена на АДРЕСА_1 між будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 криницею громадського користування та зобов'язано жильців будинку НОМЕР_1 ліквідувати частину огорожі, яка обмежує доступ до криниці.

ОСОБА_4 вважає вищевказані дії виконкому Тлумацької міської ради (надалі - виконком) незаконними, а рішення № 28 від 18.02.2016 року - прийнятим з порушенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виконком вийшов за межі своїх повноважень, передбачених ст.ст. 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», бо не має права приймати рішення щодо питань, які є предметом даного позову. Зазначає, що виконкомом розглянуто питання не по криниці, а вирішено земельне питання. При цьому даний спір мав бути розглянутий спочатку на засіданні земельної комісії, а потім - на сесії Тлумацької міської ради. Крім того, позивачку не було повідомлено про час та місце розгляду колективного звернення, що порушило її законні права.

17.08.2016 р. на адресу Тлумацького районного суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в якому виконком просив відмовити позивачці у задоволенні позову, оскільки позивачка не має жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, та на якій розташована спірна криниця. Зазначена земельна ділянка перебуває у розпорядженні Тлумацької міської ради, а тому криниця має бути у вільному доступі.

В судовому засіданні 03.08.2016 року позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, зазначених в ньому, просили його задовольнити, оскільки позивачка жодних незаконних дій не вчиняла. Додатково зазначили, що земельна ділянка, на якій розташована спірна криниця, знаходиться на межі прибудинкових земельних ділянок будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та нею дійсно вільно користувались всі мешканці прилеглих будинків. Проте, пізніше, вода в криниці стала непридатною і саме позивачка робила відповідні проби води та намагалась почистити криницю. На даний момент вода в криниці не відповідає встановленим нормам. Будинок НОМЕР_1, в якому проживає позивачка, є двохквартирним, а тому вона своїми силами поставила огорожу навколо будинку, в т.ч. і біля криниці. Проте це не перешкоджає користуванню криницею іншими мешканцями, оскільки в огорожі є хвіртка. Крім того, на даний момент огорожа біля криниці взагалі відсутня. Також зазначили, що відповідач не повідомив ОСОБА_1 про засідання виконкому щодо розгляду колективного звернення, що позбавило її можливості належним чином захистити свої права та навести свої доводи і міркування з цього питання. Крім того, при розгляді колективного звернення мешканців відповідачем не з'ясовано, хто саме і коли підписав це звернення, це проживають зазначені в ньому особи поблизу криниці (по АДРЕСА_1). На даний момент нею з'ясовано, що підпис в колективному зверненні за деяких сусідів зроблено невідомими особами, наприклад, ОСОБА_5 колективне звернення не підписувала. Також позивачку не повідомили і про рішення виконкому від 18.02.2016 р., хоча воно стосується її прав та інтересів і зобов'язує її провести демонтаж частини огорожі.

В судове засідання 20.09.2016 року позивачка не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 20.09.2016 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов підтримала з підстав, зазначених в ньому, просила його задовольнити, та розгляд справи провести без участі її довірительки.

В судовому засіданні 20.09.2016 року представник відповідача Голуб Г.С. позов не визнав, з підстав наведених у запереченнях. Просив в позові відмовити. Повідомив, що позивачка була повідомлена про розгляд колективного звернення мешканців та засідання виконкому з цього питання усно, оскільки прийняттю цього рішення передували неодноразові засідання узгоджувальної комісії з цього питання.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що до 2005 р. її прізвище було «ОСОБА_1». Ствердила, що колективне звернення мешканців АДРЕСА_1 від 12.01.2016 р., копія якого міститься у справі, вона не підписувала, а підпис, який стоїть біля прізвища «ОСОБА_1» їй не належить. Зазначила, що по АДРЕСА_1 вона давно не проживає, на цій вулиці проживає її тітка, яку вона іноді відвідує. Також повідомила, що ні їй, ні її тітці позивачкою ніколи не створювались перешкоди у користуванні криницею.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1, навпроти будинку позивачки. Повідомив, що за заявою ОСОБА_1 були проведені аналізи води з криниці, та було встановлено, що вода непридатна для споживання. Криниця була споруджена у 1939 році і завжди була у вільному доступі. На даний момент існує паркан біля будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_1, проте він не перешкоджає доступу до криниці як зі сторони ОСОБА_1, так і зі сторони ОСОБА_7, який проживає в сусідньому будинку. Також зазначив, що він особисто не бачив, щоб ОСОБА_1 перешкоджала комусь користуватись криницею.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, їх представників та свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою в паспорті та будинковою книгою (а.с. 6 зворот, 7-11).

Згідно копії Свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Тлумацького району 03.01.1994 р., ОСОБА_1 (позивачка) на праві спільної часткової власності належить 1/4 частина квартири проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14). Також ОСОБА_1 після смерті чоловіка успадкувала 1/4 частину вищевказаної квартири, про що свідчить копія Свідоцтва про право на спадщину від 07.05.2012 р. та копія витягу про державну реєстрацію прав від 18.07.2012 р. (а.с. 45, 46).

Під час розгляду справи судом було встановлено та визнано сторонами по справі, що позивачка проживає у багатоквартирному житловому будинку, а земельна ділянка, на якій він розташований та прибудинкова територія, перебуває у комунальній власності. При цьому, в натурі межі даної земельної ділянки не встановлювались, землевпорядна документація не виготовлялась, ця земельна ділянка у користування або у власність ні позивачці, ні співвласникам будинку НОМЕР_1 не передавалась, рішень з цього приводу Тлумацькою міською радою не приймалось. Оскільки зазначені факти та обставини визнані сторонами по справі та не оспорюються, то відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, вони не потребують доказування.

18.02.2016 року виконкомом Тлумацької міської ради було розглянуто колективне звернення мешканців АДРЕСА_1 від 12.01.2016 року (а.с. 16), за наслідками розгляду якого прийнято рішення № 28. Цим рішенням визнано криницю, яка розміщена на АДРЕСА_1 між будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 криницею громадського користування та зобов'язано жильців будинку НОМЕР_1 ліквідувати частину огорожі, яка обмежує доступ до криниці (а.с. 19).

Як вбачається з пояснень представника відповідача та пояснень позивачки, остання виконкомом про час та місце проведення розгляду колективного звернення мешканців АДРЕСА_1 не повідомлялась, жодних доказів з цього приводу відповідачем суду не подано.

Відповідно до Протоколу № 3 виконкому Тлумацької міської ради від 18.02.2016 року, ні ОСОБА_1, ні члени її родини при розгляді колективного звернення мешканців АДРЕСА_1 присутні не були (а.с. 12-13). Оспорюване рішення виконкому від 18.02.2016 року позивачка отримала лише після письмового звернення її адвоката до відповідача 10.06.2016 року, який надіслав копію рішення з супровідним листом від 13.06.2016 року № 255 (а.с. 15).

Частиною 1 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Також у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових осіб, інших суб'єктів при здiйсненнi ними владних управлiнських функцiй на основi законодавства, в тому числi на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адмiнiстративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він не заперечує протии адміністративного позову.

Відповідно до ст.ст. 30, 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; повноваження у галузі будівництва та повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, в т.ч. щодо: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води; організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів; організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства; здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, тощо.

Отже, виконком Тлумацької міської ради мав повноваження на розгляд колективного звернення мешканців АДРЕСА_1 згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування Рішення виконкому Тлумацької міської ради № 28 від 18.02.2016 року «Про розгляд колективної заяви жителів АДРЕСА_1» слід зазначити наступне.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено та стверджено учасниками процесу, що позивачка належним чином не повідомлялась про день, час та місце проведення розгляду виконкомом колективного звернення мешканців АДРЕСА_1, тобто відповідачем було порушена процедура розгляду такого звернення. Так, неповідомлення позивачки про день, час та місце проведення розгляду виконкомом цього колективного звернення, порушило її права та інтереси, оскільки вона була позбавлена можливості бути фізично присутньою на засідання виконкому, висловити свої доводи та міркування по спірному питанню і надати документи на їх підтвердження, повідомити можливі шляхи вирішення цього питання, що, в свою чергу могло, би у майбутньому уникнути конфлікту між сусідами, а також запобігти зверненню позивачки до суду.

За таких обставин, проаналізувавши сукупність доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд приходить до переконання, що позов цій частині слід задовольнити.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 30, 31, 33, 74 Закону України «Про місцевесамоврядування в Україні», керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 17, 69, 71, 72, 104, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання неправомірним розгляду колективного звернення мешканців та про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення виконкому Тлумацької міської ради № 28 від 18.02.2016 року «Про розгляд колективної заяви жителів АДРЕСА_1».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Головуюча У.Ю.Луковкіна