Рішення № 61436108, 16.09.2016, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1073/16-ц

Номер провадження №2/351/728/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Боднарука М.В.,

секретар Лакуста М.З.,

за участі: прокурора Мельника І.Л.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 49241.11 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в інтересах держави в особі Івано-Франківської ОДА, Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся у суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість в сумі 49241,11 грн., в тому числі: 43556,14 грн. наданого та неповернутого кредиту, 4228,70 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 538,16 грн. пені, 918,11 грн. штрафу, та стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

В обгрунтування вимог у позовній заяві вказано, що на виконання Указу Президента України від 27.03.1998 р. «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1211 від 03.08.1998 «Про затвердження Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» розпорядженням обласної державної адміністрації від 08.05.1998 створено обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Засновником Фонду є Івано-Франківська обласна державна адміністрація.

Згідно кредитного договору №818-11 від 12.12.2011 р. Фондом відкрито ОСОБА_3 кредитну лінію та надано кредит в сумі 50000,00 грн. для завершення будівництва житлового будинку, що підтверджується реєстром документів отримання кредиту по договору даній забудовниці.

Відповідно до п. 3.3.2 договору Забудовник зобовязується забезпечити за рахунок власних коштів та кредитних ресурсів, виділених Фондом, завершення будівництва і введення в експлуатацію житлового будинку.

Також відповідно до п. 3.3.6 договору забудовник зобовязаний проводити оплату відсотків за користування кредитом грошима щоквартально, починаючи з видачі першої частини кредиту, а саме: І квартал - до 15 квітня; II квартал - до 15 липня; III квартал - до 15 жовтня; IV квартал - до 30 листопада. Відсотки за користування кредитом за квартал визначаються із розрахунку 3% річних від суми наданого кредиту.

В свою чергу ОСОБА_3 належним чином взяті на себе зобовязання відповідно до договору не виконала.

Внаслідок порушення Відповідачем умов договору станом на 01.07.2016р. нею не сплачено погашення кредиту та відсотки за користування кредитом за IV квартал 2014 року, І, II, III і IV квартали 2015 року та за І, II квартали 2016 року в сумі 9375,00грн. та 4228,70грн. відповідно. При цьому за прострочку платежу згідно розділу 4 договору (майнова відповідальність) Відповідачу нарахована пеня в розмірі 538,16грн. та штраф в сумі 918,11грн.

Разом з тим, на вимогу Фонду щодо сплати боргу відповідач не реагує, відповіді на претензії №366/01-8/02-КС від 23.11.2015 та №20/01-8/02-КС від 19.01.2016 не надано, зобовязання не виконано.

Відповідно до п. 3.2.4. договору Фонд в разі несплати відсотків за користування кредитними ресурсами протягом двох місяців після встановленого терміну чи при утворенні заборгованості по обовязкових платежах понад 90 днів вправі вимагати від забудовника дострокового повернення кредиту і виплати відсотків.

Таким чином позивач звернувся до суду із даними заявами від 12.12.2011 р., та вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дали згоду на участь своїм майном та грошовими доходами у виконанні зобовязань за кредитом, наданим ОСОБА_3, отже вони повинні нести солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору №818-11 від 12.12.2011 р..

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_3 підтримали, просили позов задоволити.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що його довірителька позов визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_3, а в частині стягнення із поручителів, вказав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір поруки не укладали, а тому не несуть солідарної відповідальності із ОСОБА_3

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду заяви, де вказали, що заперечують проти позовних вимог щодо стягнення із них заборгованості солідарно із ОСОБА_3, оскільки вони договору поруки не укладали, а тому не несуть солідарної відповідальності за невиконання умов кредитного договору ОСОБА_3, справу просили розглядати без їхньої участі.

Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, зокрема: Кредитний договір №818-11 від 12.12.2011 р.; Претензію №366/01-8/02-КС від 23.11.2015 р.; Претензію №20/01 -8/02-КС від 19.01.2016 р.; Платіжні доручення: №4 від 19.12.2011 р.; №1 від 19.03.2012 р.; №2 від 09.04.2012 р.; №3 від 10.05.2012 р.; №1 від 06.06.2012 р.; Реєстр платіжних документів, отриманих від банків для зарахування коштів на рахунок клієнта від 06.11.2013 р., 08.01.2014 р., 07.02.2014 р., 11.03.2014 р., 08.04.2014 р., 10.06.2014 р., 07.07.2014 р., 08.09.2014 р.; Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №818-11 від 12.12.2011 р. суд вважає, що позов є обгрутованим, підставним та підлягає до часткового задоволення в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_3

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Необхідність захисту інтересів держави покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України, а відповідно до ст.45 ЦПК України, прокурор або його заступник, який звертається до суду, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що також визначено у рішенні Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 визначено підстави та форми представництва.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд не може взяти до уваги доводи представника Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в тому, що відповідно до заяв ОСОБА_4 і ОСОБА_5, вони є поручителями ОСОБА_3, так як відповідно до вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до вимог ст.553 ЦК України порука посвідчується договором поруки, а, оскільки в даній ситуації такий договір відсутній, отже ОСОБА_4. та ОСОБА_5. не можуть відповідати по даному позову як солідарні боржники, а тому в позові до них слід відмовити, та стягнути всю суму боргу із ОСОБА_3

Відповідно до вище вкзаного, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та стягнути всю суму із ОСОБА_3, оскільки вона визнала позов в цій частині, а щодо солідарного стягнення із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то враховуючи, що факт того, що вони є поручителями не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду, суд вважає, що у цій частині позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість в сумі 49241,11 грн., в тому числі: 43556,14 грн. наданого та неповернутого кредиту, 4 228,70 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 538,16 грн. пені, 918,11 грн. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1378 грн.; отримувач: прокуратура Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 03530483; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172, рахунок отримувача 35215084003924, код класифікації видатків бюджету - 2800.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

Голова Снятинського районного суду ОСОБА_7