Постанова № 61434075, 16.09.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2739/16-а

2-а/212/80/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно Списку № 2 в період праці з 25.08.1981 року (наказ № 85-к від 24.08.1981 року) по 22.05.1992 року (наказ № 19к від 18.05.1992 року) - на посаді машиніст екскаватора дільниці № 3 та зобов'язати Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 2, в період праці з 25.08.1981 року (наказ № 85-к від 24.08.1981 року) по 22.05.1992 року (наказ № 19к від 18.05.1992 року) - на посаді машиніст екскаватора дільниці № 3, починаючи з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 25.07.2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, в період з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року, що становить 11 років 08 місяців 28 днів, працював машиністом екскаватора у Криворізькому СУ «Дніпроекскавація», яке в подальшому перейменовано в ЗАТ «Криворіжекскавація». У 2015 році він звернувся до Жовтневого відділу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу, надавши повний пакет документів.

Проте, рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивачу було відмовлено у зарахуванні стажу роботи з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року до пільгового стажу за Списком № 2, посилаючись на те, що позивачем не надано підтверджень, які б вказували які саме роботи і на яких підприємствах працював ОСОБА_1

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а зазначене рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача - адвокат Шролик О.В. направив письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів до суду не прибули, проти позовних вимог ОСОБА_1 надали письмові заперечення, просять відмовити у їх задоволенні, вважають позовні вимоги не обґрунтованими.

Встановлюючи правовідносини між сторонами, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у 2015 році ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі по тексту управління або УПФУ) з заявою про нарахування пенсії за віком по пільговому стажу за Списком № 2, надавши на підтвердження копію трудової книжки, яка підтверджує, що з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року, тобто 11 років 08 місяців 28 днів ОСОБА_1 працював машиністом екскаватора у Криворізькому СУ «Дніпроекскавація», яке перейменовано в ЗАТ «Криворіжекскавація», а саме з 25.08.1981 року (наказ № 85-к від 24.08.1981 року) працював машиністом екскаватора 5 розряду дільниці № 3, з 01.02.1983 року (наказ № 11-к від 25.01.1983 року) присвоєно 6 розряд машиніста екскаватора дільниці № 3, звільнений з 22.05.1992 року (наказ № 19к від 18.05.1992 року). Також, позивачем до заяви додана архівна довідка № 748/32-02 від 18.06.2013 року.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1, Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, винесла оскаржуване Рішення № 24 від 19 листопада 2015 року, яким позивачу відмовлено у зарахуванні пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 25.08.1981 р. по 22.05.1992 р., оскільки відсутні відомості проте, що ОСОБА_1 працював на посадах та умовах зазначених в Списку (робота на промислових майданчиках будівництві шахт, рудників, розрізів, кар'єрів, і т.д.) та був зайнятий в шкідливих умовах праці повний робочий день (а.с. 9).

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення комісії відповідача, єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком № 2, слугувала відсутність підтверджень пільгового стажу роботи з 25.08.1981 року по 22.05.1992 р.

Згідно прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди такі пенсії призначаються за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими, важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженими Кабінетом Міністрів України, і за атестаціями робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчислені пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діяли на період роботи особи.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На підтвердження трудового стажу позивачем надано копію трудової книжки (а.с. 10-13), відповідно до якої трудова діяльність ОСОБА_1 розпочата 16.08.1977 року, з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року працював в Криворізькому СУ «Дніпроекскавація», яке в подальшому перейменовано в ЗАТ «Криворіжекскавація», при цьому з 25.08.1981 року на підставі наказу № 85-к від 24.08.1981 року прийнятий машиністом екскаватора 5 розряду дільниці № 3, з 01.02.1983 року на підставі наказу № 11-к від 25.01.1983 року, присвоєно 6 розряд машиніста екскаватора. Звільнений з 22.05.1992 року на підставі наказу № 19к від 18.05.1992 року.

Вказане також підтверджено архівною довідкою № 130 від 03.02.2016 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 18).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Пунктом 20 цього Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, п. 11 постанови правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року закріплено, що у разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

В оскаржуваному рішенні комісії відповідача зазначено, що в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що заявник працював на посадах та умовах (кар'єр, шахта і т.д.) зазначених в Списку № 2 повний робочий день. В довідці архівного відділу від 18.06.2013 року № 748/32-02 зазначено, що в особових картках звільнених працівників, ОСОБА_1 значиться машиністом екскаватора 5,6 розрядів з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року. Підставою для зарахування певного періоду роботи до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах є насамперед наявність посади (професії та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці (не менше 80%). Відомості про те, що ОСОБА_1 працював на посадах та умовах зазначених в Списку (робота на промислових майданчиках будівництві шахт, рудників, розрізів, кар'єрів і т.д.) та був зайнятий в шкідливих умовах праці повний робочий день, відсутні (а.с. 9).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що особа, яка подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 має надати документи, які підтверджують наявність пільгового трудового стажу. Документом, що підтверджує наявність пільгового трудового стажу є трудова книжка. У разі відсутності у трудовій книжці інформації, яка б містила відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, то документом, який підтверджує наявність такого стажу може бути уточнююча довідка з підприємства, де працював заявник. При цьому, у разі підтвердження пільгового стажу роботи за періоди після 21.08.1992 року, заявник також має надати результати атестації його робочого місця.

Судом встановлено, що на період роботи позивача діяли Списки затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10.

Також, судом встановлено та підтверджено, що у період з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року, ОСОБА_1 працював машиністом екскаватора 5, 6 розрядів Криворізького СУ «Дніпроекскавація» (пізніше перейменованого в орендне підприємство «Криворіжекскавація», ЗАО «Криворіжекскавація»), що підтверджено копією трудової книжки, архівною довідкою № 130 від 03.02.2016 року архівного відділу виконкому Криворізької міської ради про роботу ОСОБА_1 в Криворізькому СУ тресту «Дніпроекскавація» та ОП «Криворіжекскавація» в подальшому ЗАТ «Криворіжекскавація», в якій також зазначено проте, що в наказах з особового складу відсутні накази про переведення на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем, відомості про надання відпустки без збереження заробітної плати; особовою карткою Криворізького СУ тресту «Дніпроекскавація», згідно до якої ОСОБА_1 працював на вказаному підприємстві з 25.08.1981 року - машиністом екскаватора 5 розряду на дільниці № 3 (з зазначенням наказу та щорічних відпусток); та з 01.02.1983 року - машиністом екскаватора 6 розряду на дільниці № 3 (з зазначенням наказу та щорічної відпустки); наказом ЗАТ «Криворіжекскавація» № 72 від 16.12.1994 року «Про проведення атестації робочих місць по умовам праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2»; переліком професій і посад ЗАТ «Криворіжекскавація», наказ № 77 від 03.01.1995 року; архівними довідками архівного відділу виконкому Криворізької міської ради № 131 та № 132 від 03.02.2016 року, про роботу ОСОБА_1 у Криворізькому спеціалізованому управлінні тресту «Дніпроекскавація» та про його заробітну плату на вищезазначеному підприємстві за період з серпня 1981 року по грудень 1986 рік, з січня 1987 року по грудень 1988 року, з січня 1990 року по грудень 1990 року; карткою умов праці ЗАТ «Криворіжекскавація»; витягом № 20793507 від 26.06.2015 року єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи ЗАТ «Криворіжекскавація», АТ «Криворіжекскавація».

Таким чином, з досліджених доказів, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності у нього пільгового стажу, який за період: з 25.08.1981 р. по 22.05.1992 р. становить 11 років 08 місяців 28 днів.

З встановлених судом обставин та наданих доказів, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем протиправно та необґрунтовано не враховано до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періоди його роботи з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року. При цьому, відповідачем не доведено в чому саме надані позивачем документи - є незаконними.

Крім цього, посилання відповідача на те що, не підтверджується факт роботи ОСОБА_1 на посадах та умовах, затверджених в Списку № 2, не знайшли підтверджень у суді та доказів цьому на надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Під час розгляду справи щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд повинен перевірити спірні дії на відповідність критеріям, визначених ч.3 ст. 2 КАС України. Не відповідність хоча б одному з наведених критеріїв тягне за собою скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень лише за умови, що спірним рішенням порушено права, свободи та законні інтереси особи. Якщо ж права, свободи та інтереси позивача не були порушені, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд не погоджується з доводами представників відповідачів, що оскаржуване рішення є законним, в тому числі і з тих підстав, що позивачем надана недостовірні відомості, оскільки таких доказів матеріали справи не містять. На думку суду відповідач, під час винесення оскаржуваного рішення, допустив незаконність своїх дій.

Згідно до статті 71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно, відповідачі по справі не довели правомірність своїх дій, їх письмові доводи, викладені в письмових запереченнях до позову, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи та законодавством.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про необхідність захисту цих прав.

Враховуючи наведені вище норми пенсійного законодавства та встановлені судом факти, суд вважає, що наявні у відповідача документи містять достатні дані для набуття позивачем стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, та відсутність у відповідача законних підстав для неврахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 25.08.1981 року по 22.05.1992 року.

Наведені вище та встановлені судом факти та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, вказують на те, що дії відповідача з приводу відмови у призначенні пенсії позивачу з причин відсутності у нього необхідного стажу є протиправними, а відтак суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8-12, 69, 71, 87, 94, 99, 100, 104, 105, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно Списку № 2 в період праці з 25.08.1981 року (наказ № 85-к від 24.08.1981 року) по 22.05.1992 року (наказ № 19к від 18.05.1992 року) - на посаді машиніст екскаватора дільниці № 3.

Зобов'язати Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 2, в період праці з 25.08.1981 року (наказ № 85-к від 24.08.1981 року) по 22.05.1992 року (наказ № 19к від 18.05.1992 року) - на посаді машиніст екскаватора дільниці № 3, починаючи з дня звернення за призначенням пенсії, з 25.07.2015 року.

Апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О. Н. Борис