Постанова № 61433598, 20.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2100/16-п Провадження №33/773/318/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія:ст. 471, 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року місто ОСОБА_1

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_2,

з участю представника митниці ОСОБА_3,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_4,

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника митниці ОСОБА_1, на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацююча, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянки України серії АС №512681, виданий Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області 11.01.1999 року,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, а провадження за ст. 472 МК України щодо неї закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Цією ж постановою провадження у справі щодо ОСОБА_4 за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1571/20505/2016 від 21.07.2016 року товар постановлено повернути ОСОБА_4 після відповідного його митного оформлення в порядку ч. 2 ст. 374 МК України.

ОСОБА_4 притягнута до відповідальності за те, що 21 липня 2016 року приблизно о 18 год. 25 хв., вїжджаючи в Україну протягом однієї доби вдруге та слідуючи з ОСОБА_6 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Nissan Interstar», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі, без ознак приховування, товар: пінку меблеву «PU FOAM» 2540 в кількості 1 штука, шину автомобільну 215/65/R16 PETLAS, прикорм для риб «TRAPER SPECJAL» в кількості 2 упаковки, прикорм для риб «кукурудза» «TRAPER» в кількості 8 штук, взуття дитяче «VIGGAMМI» в кількості 14 пар, взуття дитяче «DEMAR» в кількості 7 пар, пляшечки для годування «BOTTLE» в кількості 12 штук, фломастери 7550/12 в кількості 24 упаковки, футболки з бавовни «T-SHIRT FRUIT OF THE LOOM» в кількості 24 штуки, взуття молодіжне «BLEND» в кількості 1 пара, автозапчастину (кран автомобільний) «WA.06.001, окуляри «Optik SM84» в кількості 5 штук, а всього зазначеного товару загальною вагою 45,4 кг. та вартістю 10532,41 грн., який, згідно вимог ч.2 ст.374 МК України, підлягав обовязковому письмовому декларуванню, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Щодо інкримінованої в протоколі про адміністративне правопорушення №1571/20500/2016 від 21.07.2016 року ОСОБА_4 ст. 472 МК України, а саме при тих же фактичних обставинах, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» вона не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до ст. 374 МК України, то закриваючи провадження в цій частині суд своє рішення мотивував тим, що матеріалами справи не доведено умислу ОСОБА_4 на вчинення інкримінованого їй правопорушення. При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 пояснила, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» вона повідомила інспектору митниці про переміщуваний в автомобілі товар та предявила на нього TAX FREE FOR TOURISTS від 21.07.2016 за №24752/2016, що свідчить про усне декларування ОСОБА_4В переміщуваного нею товару.

Заступник начальника Волинської митниці ДФС у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_4В самостійно вдруге за добу обрала спрощену форму митного контролю «зелений коридор» отримавши талон по зеленому коридору. Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Вважає, що в діях ОСОБА_4 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України. Просить постанову скасувати на прийняти нову постанову та притягнути ОСОБА_4В до адміністративної відповідальності за ст. 471, 472 МК України.

Представник ОСОБА_4В ОСОБА_5 подав заперечення в яких останній зазначив, що справа судом першої інстанції розглянута обєктивно та з урахування всіх обставин і доказів. Вказує, що облік перетину кордону громадянами покладений на Прикордонну службу, оскільки громадянин не може досконала володіти інформацією про точний час перетину ним кордону, який має юридичне значення.

Зазначає, що ОСОБА_4В здійснила усне декларування переміщуваного нею товару, тому в її діях відсутні ознаки порушення митних правил встановлених ст.472 МК України.

Просить апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 18 серпня 2016 року без змін.

Заслухавши представника митниці ОСОБА_3, який подану апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_4В та її захисника адвоката ОСОБА_5, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

ОСОБА_4В не заперечує своєї винуватості за ст. 471 МК України, а саме порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, однак заперечує свою винуватість за ст. 472 МК України, яка встановлює відповідальність за недекларування товарів. Тому суд апеляційної інстанції переглядає справу лише у частині поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП та 489 МК України орган (посадова особа) при розгляді справи про порушення митних правил зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи щодо ОСОБА_4В вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Так, заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема: протокол про порушення митних правил (а.с.1), контрольний талон на перетин кордону по «зеленому коридору» (а.с.5), пояснення ОСОБА_4В та документи на переміщуваний нею товар (а.с.7-8) суд зробив правильні висновки про відсутність у діях ОСОБА_4 порушення ст. 472 МК України, а саме недекларування товарів.

ОСОБА_4 в суді першої інстанції пояснила та підтвердила свої пояснення в апеляційному суді, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» вона повідомила інспектора митниці про переміщуваний в автомобілі товар та предявила на TAX FREE FOR TOURISTS від 21.07.2016 за №24752/2016.

Не заперечувала, що 21.07.2016 року двічі перетинали митний кордон України. Але пояснила, що перший раз товару на територію України не ввозила.

Зі змісту ст. 472 МК України (недекларування товару) субєктивна сторона вказаного правопорушення характеризується як умисною так і необережною формою вини.

З матеріалів справи вбачається, що при проходженні митного контролю та проведення поглибленого митного огляду було встановлено, що ОСОБА_4 переміщує товари в обсягах, що не перевищують встановлених обмежень, що підтверджується також наданим нею ж TAX FREE FOR TOURISTS від 21.07.2016 за №24752/2016. Разом з тим встановлено, що вона вдруге за добу вїжджає в Україну.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи наведене та те, що при проходженні митного огляду ОСОБА_4 вказавши, що у неї є товар і надавши відповідні документи вчинила усі необхідні дії для належного здійснення працівниками митниці митного контролю і митного оформлення товару.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, за ініціативою посадової особи Волинської митниці ДФС автомобіль марки «Nissan Interstar», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 в якому ОСОБА_4 була водієм був переведений із смуги «зелений коридор» на смугу «червоний коридор» для проведення огляду. В матеріалах справи відсутні дані про те, що після переведення транспортного засобу на смугу «червоний коридор» ОСОБА_4 була надана можливість задекларувати товар в письмовій формі.

ОСОБА_4 в усному порядку повідомила працівників митниці про наявний у неї товар і надала на нього усі необхідні документи.

В матеріалах провадженні відсутні будь-які докази, що ОСОБА_4 при перетину митного кордону перший раз переміщала товари.

Врахувавши зазначені обставини суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України і правомірно закрив провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, та зобовязав митний орган повернути вилучений у ОСОБА_4 товар після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів без стягнення витрат на його зберігання.

Такі висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з вимогами «Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур» до якої 05.03.2011 року приєдналась і Україна.

В апеляційній скарзі інших додаткових доказів, які би підтверджували винуватість ОСОБА_4 у інкримінованих їй правопорушеннях не наведено. Не надано таких доказів і представником митного органу при перегляді справи апеляційним судом. Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття нової постанови, з обставин, наведених у апеляції немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_2