Ухвала суду № 61428534, 26.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2895/16

Головуючий у першій інстанції Бешлієва Т. А.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

Кононенко Н.А.

при секретарі Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчанняза апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2015 року,

встановила:

10 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання на період навчання, посилаючись на те, що навчання потребує значних витрат.

Позивач просила стягнути с відповідача ОСОБА_4 аліменти на свою користь в розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період її навчання, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення донькою 23 річного віку.

При цьому, ОСОБА_3 зазначила, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася дочка ОСОБА_5

Згодом, шлюб між сторонами був розірваний, дочка залишилася жити разом із матір`ю і весь час з моменту розірвання шлюбу знаходиться на повному її утриманні.

З 01 вересня 2012 року донька ОСОБА_5 навчається у ВУЗі - Одеському національному політехнічному університеті на контрактній основі на заочному відділенні.

Навчання дочки потребує значних витрат, але домовленості між позивачем і відповідачем про його участь в утриманні доньки на час навчання не досягнуто.

Відповідач проживає у Росії та працює у фірмі «Мекаміннафта», отримує стабільну зарплатню і має реальну можливість надавати позивачеві матеріальну допомогу.

В судовому засіданні:

- позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на задоволенні їх наполягає, також в поданій заяві вказано, що на теперішній час позивач не працює, у родині тяжке матеріальне становище і вона одна несе всі витрати по утриманню дочки та виплатам на її навчання, відповідач же добровільно ніякої допомоги не надає;

- відповідач не з'явився, допитаний в порядку окремого доручення за місцем мешкання в м. Мегіон, Ханти-Мансійського АО Російскої Федерації, позов не визнав, заперечує проти стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 на період її навчання, зазначивши, що працює оператором ГРП ЗАТ СП « Мекаміннафта», його заробітна плата щомісячно складає приблизно 50 000 рублів на місяць, але йому самому не вистачає цього заробітку, оскільки у нього не має свого житла і він вимушений знімати квартиру, крім того, він виплачує борги за кредитними зобов`язаннями та утримує свою співмешканку та її дітей. За поясненнями відповідача, стан здоров`я у нього задовільний, непрацездатних родичів та других дітей він немає, справу просив розглянути без його участі.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рені Одеської області, громадянина Російської Федерації, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10 лютого 2014 року і до закінчення навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, але не більше, як до досягнення донькою ОСОБА_5 23 років.

У разі припинення навчання, право на отримання аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 - припиняється.

Стягнуто з ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Ренійського районного суду Одеської області скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Задовольняючи вищевказані позови суд першої інстанції, на підставі матеріалів даної справи, ст.ст. 6, 182, 198, 192, 199, 200 СК України, роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ що до батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, виходив з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_5 (а.с. 03).

Батьком в свідоцтві про народження останньої вказаний відповідач, а матір`ю позивач по справі.

Відповідно до копії договору - контракту про платну підготовку фахівця з вищою освітою № 3-16594-03к від 20 серпня 2012 року, копія довідки Одеського національного політехнічного університету № 3352 від 05 лютого 2014 року, вбачається, що ОСОБА_5 є студенткою заочної форми освіти Одеського національного політехнічного університету (а.с. 05-06).

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, потребуючих матеріальної допомоги, при умові, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Якщо повнолітні син, дочка продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умовою, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

На підставі матеріалів даної справи, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що у відповідача є можливість утримувати свою повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у Одеському національному політехнічному університеті на контрактній основі на заочному відділенні і потребує матеріальної підтримки від батька.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко