Ухвала суду № 61428067, 17.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17663/16-к

1-«кс»/522/17546/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Терзі І. Г.,

при секретарі - Десятник Д. В.,

за участю прокурора - Притула Є.С.,

захисника - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене із прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Азербайджан, , громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, арбітражного керуючого (розпорядника майна), який діє на підставі свідоцтва № 242 від 25.02.2013р. у справі про банкрутство № 916/545/16, порушеній господарським судом Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Ігнатьєва), 10, кв. 19, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання слідчого вбачається, що СУ ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000657 від 18.08.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України.

Слідчим в клопотанні зазначено, що наказом Міністерства юстиції України № 280/5 від 14.02.2013р., ОСОБА_3 видано свідоцтво № 242 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 25.02.2013р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області «Про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство» від 12.03.2016р. у справі № 916/545/16 прийнято до розгляду заяву ПАТ «Північтранс» про порушення справи про банкрутство ПАТ «Ізмаїлавтотранс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чехова, 4, код ЄДРПОУ 03115040).

Згідно описової частини вказаної ухвали автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна для участі у справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 12.04.2016р. розпорядником майна акціонерного товариства «Ізмаїлавтотранс» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 вказаного Закону, арбітражний керуючий зобовязаний додержуватися вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ст. 97 вказаного Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобовязаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію , а також має повноваження щодо звернення до господарського суду у випадках, передбачених вказаним Законом; повноваження із скликання зборів і комітетів кредиторів, участі у них з правом дорадчого голосу, а також право на отримання винагороди у розмірі та порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого у разі здійснення боржником відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобовязання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Під час здійснення професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг, арбітражний керуючий (розпорядник майна) ОСОБА_3, у період з 12 квітня 2016 року до початку липня 2016 року, здійснивши аналіз господарської діяльності підприємства боржника та довідавшись про укладання між ПАТ «Північтранс» та

ПАТ «Ізмаїлавтотранс» договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015р., залучив до скоєння злочину спільника ОСОБА_8, якого згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області та п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю, через визнання винним та засудження до покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, висунув вимогу представнику ПАТ «Північтранс» - начальнику юридичного відділу ОСОБА_9 про необхідність передачі неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США за невжиття ним повноважень з оскарження вказаних угод у судовому порядку та переходу до процедури банкрутства без проведення санації, у разі надання згоди на його вимогу.

За словами останнього, умови передачі неправомірної вигоди попередньо погодженні головою організації до якої він входить на імя ОСОБА_7. Саме він або уповноважена ним особа, як вказав ОСОБА_3, сповістить детальні умови передачі та розміри неправомірної вигоди.

Залучений ОСОБА_3 чоловік на імя ОСОБА_7 (як встановлено ОСОБА_10), який очолює Криворізський міський осередок Всеукраїнської громадської організації арбітражних керуючих «Асоціація антикризового менеджменту», до складу якого як член входить арбітражний керуючий ОСОБА_3, 12.08.2016р., зателефонував ОСОБА_9, повідомивши, що з метою попередження оскарження укладених угод у процедурі банкрутства, вона у найближчий час має передати кошти у сумі, яку оголосить їй чоловік на імя ОСОБА_8.

Надалі 12.08.2016р., ОСОБА_8, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_3 та іншими невстановленими слідством особами, діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу та попередження їх викриття правоохоронними органами у корупційному кримінальному правопорушенні, надіслав на мобільний телефон ОСОБА_9 коротке текстове повідомлення, завуалювавши зміст незаконних вимог під пропозицію законної угоди, а саме наступного змісту: «Предложение по урегулированию: Общий бюджет 25000 $. Из них 50% сейчас, 50% равными частями на протяжении 6 месяцев. Включает в себя все судебные расходы».

Надалі під час телефонної розмови із ОСОБА_9, яка відбулася 25.08.2016р., ОСОБА_8, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, узгодив можливість зменшення неправомірної вигоди з 25000 доларів США до 19000 доларів США.

ОСОБА_3 ОСОБА_4 огли 31.08.2016р., о 12 год. 30 хв., під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 у кафе-кінотеатрі «Tref Cinema Cafe», яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, 16, на підтвердження виконання узятих незаконних зобовязань та надійності у протизаконних відносинах, підписав протоколи зборів кредиторів №1 та протокол засідання комітету кредиторів №1 від 30.08.2016р., щодо обрання складу комітету кредиторів, схвалення звіту розпорядника майна з вирішення питання введення наступної судової процедури ліквідаційної процедури ПАТ «Ізмаїлавтотранс», надав обіцянку останній завершити процедуру ліквідації боржника у тримісячний термін та підтвердив необхідність зустрічі саме з ОСОБА_8, зателефонувавши йому та запросивши його прийти.

Діючи за обумовленим планом, з метою попередження викриття незаконної діяльності із залученим до скоєння злочину співучасником ОСОБА_8, розпорядник майна ПАТ «Ізмаїлавтотранс» ОСОБА_3 залишив ОСОБА_9 у кафе та через 2-3 хвилини до неї підійшов ОСОБА_8, який перепитав імя останньої та представився ОСОБА_8.

Присівши за стіл, останній одразу почав переговори щодо способу передачі неправомірної вигоди, у тому числі під виглядом укладення

законних угод з поставки металу, надання юридичних послуг.

Крім того, ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_9, що ОСОБА_3, у разі передачі неправомірної вигоди виконає узгодженні незаконні домовленості, про що свідчить підписання ним документів щодо переходу до процедури ліквідації без проведення санації підприємства, а також погодив передачу неправомірної вигоди не у доларах США, а у національній валюті у розмірі 485 000 (чотириста вісімдесят пять тисяч) гривень.

15 вересня 2016 року, 10 годині, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9, повідомивши, що він особисто не зможе зустрітися із останньою, а замість нього на зустріч із нею прибуде уповноважена ним особа на імя ОСОБА_11 (ОСОБА_11), якого надалі на власному автомобілі «Хюндай Туксон» привіз ОСОБА_3.

15 вересня 2016 року близько 12 години ОСОБА_11, який не був обізнаний про злочинні наміри арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_3, ОСОБА_8 та інших невстановлених на цей час слідством співучасників кримінального правопорушення, діючи за вказівкою ОСОБА_8, отримав від представника ПАТ «Північтранс» - начальника юридичного відділу ОСОБА_9 для передачі вказаним особам виготовлені шляхом офсетного друку з елементами сканування однієї справжньої купюри номіналом 500 українських гривень, тобто імітаційні грошові кошти у сумі 235000 українських гривень з відображенням на них слова «ІМІТАЦІЙНІ», які є частиною раніше затребуваної неправомірної вигоди у сумі 485000 українських гривень, за нездійснення арбітражним керуючим (розпорядником майна) ОСОБА_3 повноважень з оскарження договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015, укладеного між ПАТ «Північтранс» та ПАТ «Ізмаїлавтотранс», у судовому порядку та переходу до процедури банкрутства без проведення санації.

У той же час, 15 вересня 2016 року близько 12 години 35 хвилин ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, виступаючи у якості арбітражного керуючого (розпорядника майна) ПАТ «Ізмаїлавтотранс», знаходячись у залі судових засідань № 2, розташованому на 1-му поверсі господарського суду Одеської області по проспекту Шевченко 29 в м. Одесі, надав суду протокол засідання комітету кредиторів №1 від 30.08.2016р., на підставі якого судом ухвалено рішення про початок процедури ліквідації боржника (без проведення процедури санації).

Слідчим у клопотанні зазначено, що своїми умисними діями ОСОБА_3 діючи спільно ОСОБА_8, з та іншими невстановленими на цей час слідством співучасниками кримінального правопорушення отримав неправомірну вигоду за невжиття повноважень (невиконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій), передбачених ст.ст. 20, 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме не оскарження договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015р., укладеного між ПАТ «Північтранс» та ПАТ «Ізмаїлавтотранс», а також не проведення процедури санації підприємства-боржника ПАТ «Ізмаїлавтотранс».

ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється в закінченому замаху на одержання особою, яка провадить професійну діяльність, повязану з наданням публічних послуг арбітражним керуючим (розпорядником майна), неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, за попередньою змовою групою осіб, а саме злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 368-4 КК України.

15.09.2016р., о 13 годині 25 хвилин, ОСОБА_3 затримано старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України.

16.09.2016р., ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України.

Як зазначає слідчий, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині у повному обсязі доведена і підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11; протоколом огляду грошових коштів від 07.09.2016р.; протоколом додаткового огляду грошових коштів від 15.09.2016р.; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 16.09.2016р.; протоколом огляду місця події від 15.09.2016р.; протоколом обшуку від 15.09.2016р.; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно клопотання слідчого, в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна.

Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, підтримав тісні звязки з особами, які безпосередньо мають відношення до вчинення вказаного злочину, що свідчить про наявність ризиків, а саме, що знаходячись на волі, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити новий злочин, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Одеському слідчому ізоляторі.

Прокурор Притула Є.С. підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими, та просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, пославшись на неогрунтованість підозри, повідомленої їх підзахисному, а також відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та просили застосувати до ОСОБА_3 більш мякий запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку захисників та просив обрати відносно нього запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.

Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на який має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Закон, як власне і практика ЄСПЛ, не передбачає, що може визначити обґрунтованість підозри. ЕСПЛ неодноразово зазначав те, «що можна вважати «обґрунтованим, залежить від усіх обставин». Але, все ж у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції йдеться про « обґрунтовану підозру», а не про щиру або сумлінну підозру».

За визначенням ЕСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Підозра має стосуватися правопорушення передбаченого Законом, в даному випадку ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України, яке є тяжким злочином.

Під час судового засідання прокурором доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру, щодо причетності ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 - 4 КК України.

Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, підозру в якому йому висунуто.

Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього законом процесуальні обовязки, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слідчий суддя враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3 є запобігання спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3.

При цьому, обираючи запобіжний захід та визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить не тільки з особливої суспільної небезпечності інкримінуємого ОСОБА_3 діяння та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а й значного суспільного резонансу, який викликало діяння, що є предметом розгляду , а тому вважаю, що застава у межах, зазначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, у звязку із чим, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальних заробітних плат, а саме у розмірі 726 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 1 000 428 гривень.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 726 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 1 000428 (один мільйон чотириста двадцять вісім) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, провадження по справі № 1-«кс»/522/17546/16.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

4)утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_11

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 15.09.2016 року з 13 годин 25 хвилин.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 13.11.2016 року о 13 годин 25 хвилин.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного