Ухвала суду № 61427475, 19.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1823/14-ц 19.09.2016 19.09.2016 19.09.2016

Провадження №22-ц/784/2072/16

Категорія6 Єдиний унікальний номер 487/1823/14-ц

Номер провадження 22-ц/784/2072/16

Головуючий у І інстанції Андрощук В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Темнікової В.І., Данилової О.О.

Із секретарем судового засіданняБогуславською О.М.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2016 року по справі за позовом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївська міська рада та ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі,

В С Т А Н О В И Л А :

Учервні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.10.2014 року у звязку з нововиявленими обставинами. Зокрема просив скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.10.2014 року по справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_3 за участю третіх осіб: Миколаївська міська рада, ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначав, що 24.10.2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва було ухвалено рішення по справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Миколаївська міська рада та ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі, яким у позові відмовлено.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.11.2015 року у вищезазначеному рішенні суду від 24.10.2014 року було вправлено описку, а саме: вказано «душ літ. С-1 рік побудови2009, вбиральня літ. Т-1 рік побудови2009».

Посилаючись на те, що описка у рішенні суду від 24.10.2014 року стосовно року побудови душу літ.С-1 та вбиральні літ. Т-1 повністю спростовує висновки суду про законність їх будування відповідачем, ОСОБА_2, просив про задоволення заяви (а.с. 1-5 т.3).

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви (а.с. 67 т.3).

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просив її скасувати та задовольнити заяву (а.с. 73-84 т.3).

Належно повідомлені про розгляд справи, сторони в судове засідання апеляційного суду не зявились. Письмових заперечень на апеляційну скаргу від них не надійшло.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2014 року в задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Миколаївська міська рада та ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі було відмовлено. При цьому в рішенні суду було зазначено, що душ літ. С-1 та вбиральня літ. Т-1 побудовані у 2010 році.

Тим же судом 30.11.2015 року винесено ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні, а саме: зокрема, вказано «душ літ. С-1 рік побудови2009, вбиральня літ. Т-1 рік побудови2009».

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд виходив з того, що викладені в заяві обставини не відносяться до ново- виявлених в розумінні ст. 361 ЦПК України.

Висновки суду відповідають вимогам закону.

В силу ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у звязку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 ст. 361 ЦПК України визначено виключний перелік підстав перегляду рішення суду у звязку з нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідків, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Звертаючись із даною заявою, заявник вважав, що підставою для перегляду рішення суду є нововиявлені обставини, а саме: істотні для справи обставини, що не були йому відомі на час розгляду справи, якими заявник вважає невірно зазначення в рішенні суду дати забудови вищезазначених господарських будівель.

Таким чином, обставини, які заявник вважає нововиявленими мають формальні ознаки, передбачені пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30 березня 2012 року N 4 судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що із заявою про виправлення описки 06.05.2015 року звернувся ОСОБА_2 (а.с. 1-4 т.2). Серед інших документів, що обґрунтовували доводи заяви, він додав копію технічного паспорту на садибний (житловий будинок) № 139 по вул. Скороходова, м. Миколаїв, в яких зазначено рік побудови спірних господарських споруд 2009 (а.с. 14 т.2).

Копія зазначеного технічного паспорта мається в матеріалах справи (а.с. 35-38 т.1), вона досліджувалась судом першої інстанції при ухваленні рішення від 24.10.2014 року (а.с.128 т.1), в якому приймав участь представник заявника ОСОБА_4 за довіреністю (а.с. 83 т.1).

За такого, суд вірно зазначив в ухвалі, що рік побудови вищезазначених споруд був відомий учасникам справи під час розгляду справи.

Таким чином, обставини, на які посилався заявник, не є нововиявленими, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні заяви. Оскільки ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону, відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити і залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді