В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.09.2016 Справа №607/6892/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
при секретарі с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010001529 від 01 травня 2016 року про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянина України, одружену, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судиму:
- 28 квітня 2015 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.1 ст. 302 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;
- 29 червня 2016 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік шість місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора Галас Н.В.
та потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,
В С Т А Н О В И В:
14 квітня 2016 року близько 09.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі № 9, що по вул. Мазепи, 7 в м. Тернополі, таємно з корисливих мотивів викрала з кухні даної квартири телефон торгової марки «Samsung І8160», який належав ОСОБА_3, вартістю 1450 гривень в якому знаходився стартовий пакет «Київстар» вартістю 15 гривень. З викраденим майном ОСОБА_2 втекла з місця вчинення злочину, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1465 гривень.
Окрім цього, 02 травня 2016 року близько 13.00 години ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі № 1, що по вул. Хліборобна, 30А в м. Тернополі, таємно з корисливих мотивів викрала з кухні даної квартири телефон торгової марки «Нокіа 215 DS», який належав ОСОБА_4, вартістю 733,36 грн. в якому знаходився стартовий пакет «Київстар» вартістю 15 гривень та картка пам'яті на 4 Gb вартістю 60 гривень. З викраденим майном ОСОБА_2 втекла з місця вчинення злочину, чим спричинила ОСОБА_4 шкоду на суму 808,36 гривень.
Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялась та в судовому засіданні вказала, що в квітні 2016 року вона прийшла додому до свого знайомого ОСОБА_3, який проживає в квартирі № 9, що по вул. Мазепи, 7 в м. Тернополі. Там на кухні вони вжили пиво і горілку, від чого ОСОБА_3 спянів. Помітивши стан потерпілого та переконавшись в тому, що він за нею не спостерігає, вона викрала належний ОСОБА_3 мобільний телефон торгової марки «Samsung» та вийшла з його квартири. В подальшому вона продала вказаний мобільний телефон зі стартовим пакетом на ринку м. Тернополя за 500 грн. Окрім цього, 02 травня 2016 року вона приїхала додому до своєї знайомої ОСОБА_4, яка проживає в квартирі № 1, що по вул. Хліборобна, 30А в м. Тернополі, щоб позичити в останньої грошові кошти. В ході спілкування потерпіла ОСОБА_4 відмовила їй в даному проханні та коли остання вийшла із кухні в якій вони разом перебували, вона викрала належний їй мобільний телефон марки «Нокіа», який в подальшому продала невідомому їй таксисту за 250 грн. Просить врахувати її щире каяття, повне відшкодування шкоди потерпілим та просить її суворо не карати та не позбавляти волі. Обіцяє в наступному злочинів не вчиняти.
Обвинувачена ОСОБА_2, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилась зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилась від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, її позитивну характеристику за місцем проживання, стан здоровя останньої у звязку із перенесеним захворюванням (туберкульозом легень), те що на утриманні в останньої перебуває двоє неповнолітніх дітей, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим, а також думку потерпілих, які просять обвинувачену суворо не карати та не позбавляти волі. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 можливе без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції частини статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченою ОСОБА_2, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.
Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 у період дії іспитового строку на неї слід покласти передбачені п.п. 2 4 ч. 1 ст. 76 КК України обовязки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2016 року (винесений судом після вчинення кримінальних правопорушень, що є предметом дослідження даного кримінального провадження), яким ОСОБА_2 визнано винуватою за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, слід виконувати самостійно.
Також суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-433/16 від 21 червня 2016 року в сумі 263,88 грн. та судово-товарознавчої експертизи №6-434/16 від 22 червня 2016 року в сумі 263,88 грн. на загальну суму 527,76 грн. (пятсот двадцять сім гривень сімдесят шість копійок) в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки такі витрати виникли при проведенні експертиз в межах даного кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2016 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватою за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, виконувати самостійно.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Згідно п.п. 2 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Процесуальні витрати за проведені судово-товарознавчу експертизу №6-433/16 від 21 червня 2016 року в сумі 263,88 грн. та судово-товарознавчу експертизу №6-434/16 від 22 червня 2016 року в сумі 263,88 грн. на загальну суму 527,76 грн. (пятсот двадцять сім гривень сімдесят шість копійок) стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий С.В. Кунцьо
Судове рішення № 61425178, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 19.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/6892/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: