Ухвала суду № 61424979, 28.07.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9362/16-ц

Провадження № 2/263/2293/2016

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 липня 2016 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

26 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем. Визнати за ним право власності на автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номер 54068ЕК, 1991 року випуску. Виключити з акту арештованого майна автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номер 54068ЕК, 1991 року випуску.

При зверненні до суду з позовом позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у звязку з тим, що позивач ніде не працює та не має змоги сплатити судовий збір.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя прийшов до висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 119 ЦПК України, і позов підлягає залишенню без руху за наступними підставами.

Відповідно до п.4 ч. 1, ч. 5 ст.119 позовна заява повинна містити:

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

На 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата визначена у розмірі 1378 гривень.

При розгляді клопотання суддя зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя враховує, що позивач в обґрунтування зазначеного клопотання не надав жодного доказу скрутного матеріального становище, ніяким чином не обґрунтувала його, тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 80 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно. Тобто відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача.

Зважаючи на те, що позивачем у позові не зазначено ціну позову та відповідно до неї не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру, суддя вважає, що дана заява подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України.

Таким чином позивачеві за вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 551 гривня 20 копійок, за вимогу немайнового характеру про виключення з акту арештованого майна автомобіля судовий збір у розмірі 551 гривня 20 копійок за такими реквізитами: Одержувач УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд міста Маріуполя), код ЄДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, рахунок 31211206700052.

Також необхідно визначити ціну позову та відповідно до неї сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про визнання права власності на автомобіль в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, повинен залишити її без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів із дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вказаних порушень ст. 119, а саме: сплати судового збору за подачу позову з вимогою майнового характеру.

Керуючись ст. 82, 88, ст. 119, ст. 121ч. 1, 209 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя залишити без руху.

Надати позивачеві термін для усунення вказаних недоліків не більше пяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Розяснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін