Рішення № 61424871, 15.09.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2016 Справа № 920/697/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства «ТЕХНОЛОГІЯ», м. Суми

до відповідача: «GOH PRO» Sp. z o. o., Warszawa, Poland

про стягнення 4 907,26 євро

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Васильченко М.П., довіреність № 50 від 12.07.2016

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Н.М. Мітіна

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь за неналежне виконання умов укладеного між сторонами контракту № 258 від 03.06.2015 основний борг у сумі 4 524,20 євро, що еквівалентно 124 661 грн. 16 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним Банком України станом на 13.07.2016, неустойку за порушення строків виконання грошових зобов`язань в сумі 383,06 євро, що еквівалентно 10 554 грн. 95 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним Банком України станом на 13.07.2016, всього 4 907,26 євро, що еквівалентно 135 216 грн. 11 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним Банком України станом на 13.07.2016, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 73,61 євро, що еквівалентно 2 028 грн. 28 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним Банком України станом на 13.07.2016.

Представник позивача у дане судове засідання подав лист № 162/2 від 14.09.2016, в якому просить суд долучити до матеріалів справи відзив відповідача щодо позовних вимог. У відзиві відповідач визнає позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством «ТЕХНОЛОГІЯ» (позивач, постачальник) та «GOH PRO» Sp. z o. o., (відповідач, покупець) 03.06.2015 був укладений контракт за № 258, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті (продукція), а покупець зобов`язався прийняти продукцію і оплатити її на умовах даного контракту. Сторони домовились, що поставка продукції здійснюється партіями на підставі специфікацій (додаток № 1), які є невід`ємною частиною даного контракту.

У специфікаціях сторони контракту узгоджують найменування, асортимент, кількість, ціну, вартість і порядок оплати продукції, що поставляється. Валюта контракту і платежів - євро.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2016 сторонами контракту шляхом підписання специфікації № 9 були узгоджені умови поставки партії продукції (пакети - вкладиши із комбінованих матеріалів 3 л і 5 л) на загальну суму 23 030,00 євро на умовах DAP м. Коженице, Республіка Польша (Інкотермс 2010).

Згідно вказаної специфікації покупцю була поставлена партія продукції на загальну суму 23 030,00 євро у відповідності з вантажною митною декларацією 805130000/2016/004513 і міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) серії А № 214622. Продукція (вантаж) була доставлена покупцю 21.04.2016, що підтверджується відміткою покупця в СМR.

У відповідності з умовами оплати продукції, узгодженої сторонами у специфікації № 9, покупець (відповідач) зобов`язаний оплатити продукцію протягом 45 календарних днів з дати поставки партії, але не пізніше 05.06.2016.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Контракт № 258 від 03.06.2015, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний головами правління сторін, скріплений печатками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриману продукцію за контрактом № 258 від 03.06.2015 виконав лише частково, а тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлену продукцію склала 4 524,20 євро, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного розміру боргу з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На день розгляду справи в суді основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 524,20 євро, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо наявності заборгованості відповідача перед ним в сумі 4 524,20 євро, що не заперечується відповідачем. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині основного боргу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача неустойки (пені) у розмірі 383,06 євро.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаної продукції у вигляді неустойки передбачена п. 7.5 контракту № 258 від 03.06.2015, згідно якого за порушення строків виконання своїх грошових зобов`язань більше, чим на 5 календарних днів винна сторона на вимогу іншої сторони виплачує останній неустойку у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача неустойки (пені) передбачені умовами контракту та встановлені матеріалами справи, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, а позивачу за його рахунок відшкодовуються витрати по його сплаті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з «GOH PRO» Sp. z. o. o. (Ul. Sulecinska, 1/5, 04-959, Warszawa, Poland, (Республіка Польша), NIP 952-213-72-86, REGON 361614030) на користь Приватного акціонерного товариства «ТЕХНОЛОГІЯ» (40031, Україна, м. Суми, проспект Курський, 147-А, код 14022407) 4 524,20 євро, що еквівалентно 124 661 грн. 16 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним Банком України станом на 13.07.2016, неустойку за порушення строків виконання грошових зобов`язань в сумі 383,06 євро, що еквівалентно 10 554 грн. 95 коп. згідно курсу гривні України до євро, встановленому Національним банком України станом на 13.07.2016, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 028 грн. 28 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.09.2016

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД