Вирок № 61424023, 30.12.2015, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/568/15-к

провадження № 1-кп/578/49/15

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

30 грудня 2015 року смт.Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого: судді Косар А.І.

при секретарі судового засідання Литвин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Краснопілля кримінальне провадження № 12015200180000178 від 14.06.2015 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не військовозобовязаного, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 29.12.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, 10.08.2015 за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

за участю сторін

прокурорів прокуратури ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

з повідомленням потерпілої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 14 червня 2015 року близько 17.00 год., правомірно перебуваючи у будинку ОСОБА_4 за адресою с. Великий Бобрик, вул. Нова Займа, буд. 23 Краснопільського району Сумської області, діючи повторно, умисно, таємно, з корисливою метою, скориставшись відсутністю власника житла, викрав гроші в сумі 12000 грн., і зник з місця вчинення злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 12000 грн., яка частково відшкодована шляхом повернення викраденого майна на суму 9000 грн.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся у вчиненому, та дав показання про те, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті, викрав з будинку бабусі ОСОБА_4 гроші в сумі 12000 грн., поки останньої не було вдома. Частину коштів витратив на власний розсуд, а частину повернув потерпілій після його викриття.

Потерпіла в судове засідання не зявилася, згідно поданої заяви просила справу розглянути за її відсутності, при призначенні покарання покладалася на розсуд суду, обвинуваченого не пробачає /ас.15/.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду,визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи наведене, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належало потерпілій ОСОБА_4,вчинене повторно. Кваліфікуючою ознакою є « повторність».

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Так, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий 29.12.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, 10.08.2015 за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевихованням не став та перебуваючи на іспитовому строці знову вчинив новий злочин, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, негативно характеризується за місцем проживання, не одружений, офіційно не працює.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України, суд відносить визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд відносить вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи обставини справи і дані про особу винного, наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 покарання в умовах ізоляції від суспільства і реального відбуття покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 29 грудня 2014 року виконувати самостійно, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та призначення іншого виду покарання суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст.118,122,124,126КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 22 від 16.06.2015 у грошовому розмірі 614,40 грн. за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання рішення законної сили. Початок строку відбування покарання обвинуваченому відраховувати з моменту фактичного взяття його під варту у даному кримінальному провадженні 16 жовтня 2015 року. Зарахувати у строк відбування покарання його перебування під вартою за вироком Ковпаківського районного суду від 10 серпня 2015 року/ас. 95, 115, 141-142/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 118,122,124,126, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369 -371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Ковпаківського районного суду від 10 серпня 2015 року шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 2/двох/ років 1/одного/ місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України призначене покарання за цим вироком та покарання призначене ОСОБА_1 вироком Ковпаківського районногоо суду міста Суми від 29 грудня 2014 року, виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченому відраховувати з моменту фактичного взяття його під варту у даному кримінальному провадженні 16 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього увязнення у даному кримінальному провадженні підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання його перебування під вартою за вироком Ковпаківського районного суду від 10 серпня 2015 року.

Речові докази: грошові кошти у сумі 9000 грн., передані на зберігання під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_4, після набрання рішення законної сили, залишити у розпорядження власника.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи у грошовому розмірі 614,40 грн. за кодом класифікації доходів 24060300» Інші надходження».

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суду Сумської області.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя А. І. Косар