Постанова № 61419865, 07.09.2016, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1432/16-а

провадження № 2-а/631/50/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року смт. Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та зобовязання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить визнати протиправним рішення Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 25.07.2016 року № 385/20-20 щодо відмови їй у перерахунку пенсії державного службовця з 01.01.2016 року, у звязку з підвищенням зарплати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та зобовязати Харківське обєднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок пенсії державного службовця з 01.01.2016 року у звязку із підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки Виконавчого комітету Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області № 91 від 21.07.2016 року, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2003 році в розмірі 85 %, а також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області сплачену суму судового збору у розмірі 551, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що з 28.03.2003 року отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яка була призначена в розмірі 85 % від заробітної плати. Звернувшись до Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області з заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, у звязку із підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» (далі постанова КМУ № 1013) як непрацюючому пенсіонеру, 25.07.2016 року отримала рішення відповідача, відповідно до якого їй було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що постановою КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а отже з 01.12.2015 року посадові оклади державних службовців були упорядковані шляхом включення до посадових окладів сум індексації, що накопичувались протягом останніх років, тобто упорядкування структури заробітної плати не є її підвищенням. Крім того, постановою КМУ № 1013 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», п. 4 якої з 01.12.2015 року виключено, а отже перерахунки пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Закону України «Про державну службу», не провадяться. Також зазначено, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 встановлено, що у разі неприйняття до 01 червня 2016 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах, з червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Рішення Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області від 25.07.2016 року № 385/20-20 позивач вважає протиправним, у зв'язку з порушенням її соціальних прав щодо пенсійного забезпечення і незаконного звуження конституційних гарантій, оскільки, відповідно до чинних на час призначення пенсії нормативно-правових актів, вона має право на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати державного службовця відповідної посади.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16.08.2016 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та зобовязання провести перерахунок пенсії, а відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу суду та копію адміністративного позову з документами 24.08.2016 року.

02.09.2016 року на адресу Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області надійшли письмові заперечення на позов. У своїх запереченням відповідач посилається на те, що постановою КМУ № 1013 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», які скасували саме здійснення перерахунків, в тому числі і для державних службовців при підвищенні окладів та наданні нових довідок, а саме було виключено п. 4, який встановлював порядок перерахунку пенсій, та внесено зміни до п. 5 та п. 6, які виклали в новій редакції, усунувши звернення із довідками про заробітну плату при перерахунку пенсії. Тобто, перерахунки пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» від 23.12.1993 року № 3723-ХІІ, не провадяться.

Суд відзначає, що згідно з ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

При цьому, суд відмічає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському обєднаному управління пенсійного фонду України Харківської області з 28.03.2003 року та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 23.12.1993 року № 3723-ХІІ, в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, позивачу призначено пенсію в розмірі 85 % від суми заробітної плати.

22.07.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського обєднаного управління пенсійного фонду України Харківської області з заявою про проведення перерахунку пенсії, у звязку із підвищенням з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців, відповідно до постанови КМУ №1013, додавши довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям № 91 від 21.07.2016 року, видану Виконавчим комітетом Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області.

Рішенням Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 25.07.2016 року № 385/20-20 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІ скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

З цього приводу суд вважає за необхідно зазначити, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про державну службу», яким визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до п.2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ від 07.06.2001 року в (редакції на момент звернення за призначенням пенсії позивачу) дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Частиною 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється в порядку визначеному законодавством України про державну службу.

Згідно ч. 2 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція ст. 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015 року, був виключений пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», а п. 5 змінений.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, на яку посилається позивач, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача до територіального управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту прийнято не було.

Крім того, 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Конституційний Суд України у п.2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної ОСОБА_1 України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що Закон №76-VIII (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає до виконання, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався, беручи до уваги позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні № 20-рп/2011 від 26.12.2011 та рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, позиції Європейського Суду з прав людини у рішенні від 09.0.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» та у справі «Великода проти України» від 03.06.2014 року, посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій з посиланням на положення ст.22 Конституції України, є помилковим.

Суд зауважує, що Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що обов'язок надання територіальному органу Пенсійного фонду необхідних документів для перерахунку пенсії покладається на особу, яка звертається за перерахунком пенсії.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.

При цьому, суд зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський Суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, що він і довів суду як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 71 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7- 11, 158 163, п.2 ч. 1 ст. 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та зобовязання провести перерахунок пенсії відмовити у повному обсязі.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання постанови апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції відповідно до ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Трояновська Т.М.