Рішення № 61417360, 31.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016

Справа №910/10608/16

За позовом Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінеко”

про виселення та стягнення заборгованості в розмірі 50 936,06 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінеко” (далі - відповідач) про виселення та стягнення заборгованості в розмірі 50 936,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2016 було порушено провадження у справі № 910/10608/16, розгляд справи призначено на 20.07.2016.

11.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10608/16.

20.07.2016 представник позивача у судове засідання з’явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10608/16 позивач виконав.

Представник відповідача 20.07.2016 у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.06.2016 про порушення провадження у справі № 910/10608/16 відповідач не виконав.

Враховуючи не з’явлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 31.08.2016.

26.07.2016 представником Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації був подано клопотання про підтримання позову та розгляд справи без його участі.

05.08.2016 представником позивача було подано через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 31.08.2016 представники сторін не з’явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між Дочірнім підприємством «Екос» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінеко» (далі – відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 81 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 22/8, загальною площею 118 кв.м. у придатному для використання його за цільовим призначенням стані (п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 та 5.1 Договору при передачі приміщення, що орендується, складається Акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі. Розмір орендної плати за 1 кв.м. приміщення становить 90,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Загальна орендна плата на місяць згідно даного Договору становить 10 620,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

01.01.2012 між сторонами Договору був підписаний Акт приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 4.1 Договору термін його дії становить до 31.12.2012 року без права пролонгації та викупу приміщення.

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 15.12.2011 № 844/7080 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об’єктів соціальної іфраструктури», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.09.2012 № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК» Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» та розпорядження Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.11.2012 № 697 «Про закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації майна, яке передано до сфери управління Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації» - житловий будинок № 22/8 на вул. Освіти в місті Києві було прийнято в комунальну власність територіальної громади міста Києва та на баланс Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач).

В подальшому, відповідно до статей 63, 78, 104, 106, 107, 169 Цивільного кодексу України, статей 59, 78, 135 Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", пункту 30 частини першої статті 26, частини п'ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою реалізації Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки" та рішення Київської міської ради від 16 вересня 2010 року N 12/4824 "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Києва на 2010 - 2014 роки", а також посилення ефективності управління майном та вдосконалення роботи комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і здійснюють свою діяльність у сфері утримання та обслуговування житлового фонду, рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» від 9 жовтня 2014 року N 270/270 було перейменоване Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" в Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та віднесено до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Таким чином, орендодавцем приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Освіти 22/8 став позивач.

Позивач зазначає суду про те, що він неодноразово звертався до відповідача із листами, в яких зазначав про закінчення терміну дії Договору з пропозицією звернутись до Солом’янської РДА з погодження подальшого використання приміщення або звільнити приміщення, проте станом на дату подання позову у відповідача є заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 50 480,00 грн, а приміщення не було передано орендарем орендодавцю у зв’язку із припиненням дії Договору.

В матеріалах справи наявні копії вищезазначених листів позивача № 69/38 від 09.01.2013, № 3463/37 від 07.12.2012. Крім того, відповідачем був отриманий лист № 3463/37 від 07.12.2012, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розписки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 50 480,00 грн та доказів повернення орендодавцю орендованого приміщення матеріали справи не містять.

Судом здійснено перерахунок заявленого до стягнення розміру заборгованості по орендним платежам, з урахуванням умов Договору, та встановлено, що позивач вірно визначив розмір заборгованості.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 245,76 грн та інфляційні втрати в сумі 210,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було допущено помилку при визначенні розмірів вказаних показників, таким чином стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 106,49 грн та інфляційні втрати в розмірі 74,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи припинення Договору оренди, у зв’язку із закінчення строку його дії, позовні вимоги про виселення відповідача із орендованого ним приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про виселення та стягнення заборгованості в розмірі 50 936,06 грн підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Вінеко” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14, кімната 10; ідентифікаційний код: 30968216) з нежилого приміщення загальною площею 118 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Освіти 22/8.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінеко” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14, кімната 10; ідентифікаційний код: 30968216) на користь Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва” (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, будинок 6; ідентифікаційний код: 35756919) заборгованість за фактичне користування приміщенням в розмірі 50 480 (п’ятдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн 34 коп., 3% річних в розмірі 106 (сто шість) грн 49 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінеко” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14, кімната 10; ідентифікаційний код: 30968216) на користь Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва” (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, будинок 6; ідентифікаційний код: 35756919) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) грн 55 коп.

Повне рішення складено 05.09.2015 р.

Суддя О.В. Нечай