Ухвала суду № 61416497, 12.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 р.Справа № 820/10739/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. по справі № 820/10739/15

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"

до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.04.2015р. №0000371510 та №0000361510.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. по справі №820/10739/15 адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.04.2015 року №0000371510 та №0000361510.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та ненадання вірної правової оцінки обставинам справи.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу, вказував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 16.04.2015р. №130/20-26-15-01-02-30749488. Позивач звертає увагу суду, що вказаний акт перевірки ґрунтується на висновках акту перевірки від 27.03.2015р. №103/20-26-15-01-02-30749488 за висновками якого прийнято податкові повідомлення рішення від 08.04.2015р. №0000211510 та від 16.07.2015р. №0000041510, які постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. по справі №820/7882/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016р. скасовані.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016р. клопотання Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про заміну відповідача по справі № 820/10739/15 - задоволено, замінено відповідача по справі Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області на Салтівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

Позивач вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС УКраїни.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП "Україна", за результатами якої складено акт від 16.04.2015р. №13/20-26-15-01-02-30749488 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПСП "Україна", код 30749488 суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за січень 2015р. (т. 1, а.с. 8-36).

На підставі вищезазначеного акту контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 23.04.2015р. №0000371510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 15084,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 22542,00 грн.

- від 23.04.2015р. №0000361510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 91872,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 45936,00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що попередньою перевіркою позивача (акт перевірки від 27.03.2015 № 103/20-26-15-01-02-30749488) встановлено заниження податкових зобов'язань за грудень 2014р. за загальною декларацією на суму 164 230 грн. та завищення податкового кредиту (з урахування рішення ТУ ДФС у Харківській області від 17.06.2015р. №1633/10/20-40-10-04-14 про результати розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами попереднього акту перевірки) на суму 700 грн., в результаті чого різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014р. становить позитивний результат у сумі 72974 грн., замість задекларованого платником від'ємного значення у сумі 91956,0 грн.

На підставі акту перевірки від 16.04.2015р. № 130/20-26-15-01-02-30749488 Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомленням-рішення від 23.04.2015р. №0000371510, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 37 626,0 грн. (основний платіж - 15 084,0 грн., штрафні санкції - 22 542,0 грн.) та № 0000361510, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ на суму 91 872,0 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 45 936,0 грн.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для висновків акту перевірки від 16.04.2015р. №13/20-26-15-01-02-30749488 стали висновки перевірки викладені в акті від 27.03.2015р. № 103/20-26-15-01-02-30749488 з питань правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за листопад та грудень 2014р. та нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за грудень 2014р. (т. 1 а.с. 17).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Дворічанський елеватор" (перевізник) укладено договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТР-01/1407-02 від 02.07.2014р., за умовами якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Перевізник приймати їх та виконувати для Замовника перевезення вантажів за заявками Замовника. Обсяг вантажів, строки, місце завантаження та розвантаження, умови маркування, пакування та перевезення обумовлюються цим Договором та додатками до нього. Для надання Перевізником послуг за цим Договором Сторони підписують заявку, що є додатком до цього Договору. Договірна вартість транспортних послуг за цим Договором визначається в заявках до Договору або відповідно до накладних. Приймання виконаних послуг здійснюється Замовником за Актом приймання-передачі.

З метою доведення реальності вчинення укладеного договору позивачем долучено до матеріалів справи документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: заявки-додатки до договору надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТР-01/1407-02 від 02.07.2014р. №№1-8, акти виконання робіт (надання послуг), виписані ТОВ "Дворічанський елеватор" на адресу позивача податкові накладні , платіжні доручення №1141 від 20.10.2014р., №1159 від 11.12.2014р., №1180 від 23.10.2014р.

Крім того, податкові накладні, виписані ТОВ "Дворічанський елеватор", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи копій платіжних доручень, які засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ "Дворічанський елеватор", що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Також, між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №У-ТР-01-15/08 від 15.08.2014, за умовами якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Перевізник приймати їх та виконувати для Замовника перевезення вантажів за заявками Замовника. Обсяг вантажів, строки, місце завантаження та розвантаження, умови маркування, пакування та перевезення обумовлюються цим Договором та додатками до нього. Для надання Перевізником послуг за цим Договором Сторони підписують заявку, що є додатком до цього Договору. Договірна вартість транспортних послуг за цим Договором визначається в заявках до Договору або відповідно до накладних. Приймання виконаних послуг здійснюється Замовником за Актом приймання-передачі.

З метою доведення реальності вчинення укладеного договору позивачем долучено до матеріалів справи документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: заявки-додатки до договору надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №№1-8, акти виконання робіт (надання послуг), платіжні доручення.

З матеріалів справи встановлено, що 03.10.2014р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено аналогічний за змістом договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №У-ТР-01-03/10.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: заявками-додатками до договору надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №№1-2, актом виконання робіт (надання послуг), платіжним дорученням .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним розглядом, що поставлений за вищевказаними договорами товар позивачем оприбутковано на склад підприємства, що підтверджується витягом із книги складського обліку позивача 2014р., витягами із книги вагаря позивача 2014р., реєстрами прийому зерна вагарем.

З метою підтвердження факту постачання кукурудзи власного виробництва позивачем надано до матеріалів справи копії виписок із реєстрів про намолот зерна та прибрані площі форма №67-а.

З наявних в матеріалах справи витягів з наказів №36-А(а) від 30.09.2014р. та №32-А(а) від 05.09.2014р. позивача судовим розглядом встановлено, що проведення збирання кукурудзи здійснювалось двома комбайнами: Класс "Медіон 310" та Джон-Дір та встановлено розцінки за збирання цими комбайнами врожаю у вересні та жовтні 2014р.

Крім того, матеріали справи містять акти на списання ТМЦ, а саме дизельного палива, що використовувалось для заправки комбайнів, на яких проводилось збирання урожаю комбайнерами.

Судовим розглядом встановлено, що кукурудза транспортувалась до ТОВ "Дворічанський елеватор" та до власних складів позивача безпосередньо із полів, що підтверджується долученими до матеріалів справи реєстрами прийому зерна від шофера, товарно-транспортними накладними, талонами на відвантаження зерна від комбайна.

З аналізу наявних в матеріалах справи звітностями "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" на 01.12.2014р., "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт" на 01.11.2014р., "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" на 01.12.2013р., "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт" на 01.11.2013р. встановлено, що середня врожайність кукурудзи за 2014р. є меншою за середню врожайність кукурудзи у 2013р., що свідчить про те, що фізично подвійного оприбуткування кукурудзи бути не могло.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що вказані обставини вже були предметом судового дослідження між тими самими сторонами при розгляді адміністративної справи №820/7882/15 щодо скасування податкових повідомлень-рішень винесених на підставі акту № 103/20-26-15-01-02-30749488 від 27.03.2015р., які постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. по справі №820/7882/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016р. скасовані, а отже відповідно до положень ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до ст. 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ст.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.209.4 ст.209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.12. ст.209 ПК України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.

Крім того, відповідно до ст. 1 розділу 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.1 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевказане, судом першої інстанції правомірно встановлено, що наявні в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу щодо подвійного оприбуткування ПСП "Україна" врожаю з полів № с1 п 3, № С 1 п 1, № с 2 п 1, № 2 ґрунтозахисна с З п 1, № с 2 п 5, № с2 п 6 в кількості 1200 т кукурудзи, а також позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту у спірних правовідносинах.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 18.02.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. по справі № 820/10739/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2016 р.