У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/323/16
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П. М.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
13 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Коваль К.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4,
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1), завідувача сектору технічного нагляду та охорони праці Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (в/ч 2451Р) (далі - відповідач 3) про визнання дій протиправними та скасування припису, наказів і актів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач в березні 2016 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії завідувача сектору технічного нагляду та охорони праці Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3, щодо складання та направлення припису № 2-15 від 12 жовтня 2015 року, начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7, щодо видання наказів від 13 жовтня 2015 року № 100Р "Про призначення комісії з повторного розслідування нещасного випадку", від 16 жовтня 2015 року № 102Р "Про результати повторного службового розслідування нещасного випадку" та затвердження Акту повторного розслідування нещасного випадку, що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) від 16 жовтня 2015 року та Акту №28 про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми НПвс) від 16 жовтня 2015 року;
- визнати протиправним та скасувати припис № 2-15 від 12 жовтня 2015 року завідувача сектору технічного нагляду та охорони праці Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3, наказ начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 13 жовтня 2015 року № 100Р "Про призначення комісії з повторного розслідування нещасного випадку", наказ начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 16 жовтня 2015 року № 102Р "Про результати повторного службового розслідування нещасного випадку", що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) від 16 жовтня 2015 року, Акт №28 про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми НПвс) від 16 жовтня 2015 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Відповідач 2 та представники відповідачів 1, 3 заперечили проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що з липня 2006 року по 21 грудня 2015 року ОСОБА_6 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
13 липня 2015 року, на підставі телеграми Адміністрації Держприкордонслужби України від 13 липня 2015 року № Т/33-5996, офіцер інформаційного відділення Інформаційного центру «Херсон» Управління інформації капітан ОСОБА_6 отримав дозвіл на проходження військово-лікарської комісії у Центральному клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України (м. Київ), куди він мав прибути 20 липня 2015 року згідно із приписом від 16 липня 2015 року №2.
15 липня 2015 року позивач подав рапорт на ім'я в.о. начальника Інформаційного центру "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України полковнику ОСОБА_8 про надання йому вихідного дня 17 липня 2015 року та дозволу на вибуття за межі гарнізону в період з 17 липня 2015 року по 19 липня 2015 року до м. Хмельницький.
16 липня 2015 року ОСОБА_6 вибув з м. Херсон до м. Хмельницький.
20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_6, виходячи на зупинці з маршрутного таксі сполученням «Хмельницький - Київ» у м. Чуднів Житомирської області для перепочинку, випадково зіштовхнувся з іншим пасажиром цього ж таксі, внаслідок чого отримав удар в область ока від голови вказаного пасажира.
Цього ж дня, прибувши до м. Київ, у Центральному клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України капітану ОСОБА_6 був поставлений діагноз - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та перелом кісток носа.
Наказом начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 липня 2015 року № 76Р була призначена комісія з розслідування вищезгаданого нещасного випадку з метою з'ясування обставин, причин нещасного випадку та визначення, чи пов'язаний цей випадок з виконанням обов'язків військової служби.
22 липня 2015 року за результатами розслідування нещасного випадку комісією Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України було складено: Акт розслідування нещасного випадку, що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) №15/2132, де вказано нещасний випадок вважати пов'язаним із виконанням ОСОБА_6 обов'язків військової служби та таким, що стався в результаті особистої необережності та недотримання ним заходів особистої безпеки та Акт № 26 про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми Нвс-1) № 15/213.
12 жовтня 2015 року сектором технічного нагляду та охорони праці Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України видано припис №2-15, яким запропоновано провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном ОСОБА_6 на зупинці маршрутного таксі м. Чуднів Житомирської області і скласти акти за формою Нвс-5 та НПвс.
13 жовтня 2015 року на виконання вимог вказаного припису начальником Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України було видано наказ № 100-Р про призначення комісії з повторного розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном ОСОБА_6, яким скасовано, як такі, що не відповідають обставинам події Акт розслідування нещасного випадку, що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) від 22 липня 2015 року №15/2132, та Акт № 26 про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми Нвс-1) від 22 липня 2015 року № 15/213.
За результатами повторного розслідування нещасного випадку комісією Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України було складено: Акт повторного розслідування нещасного випадку, що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) від 16 жовтня 2015 року, в якому вказано, що нещасний випадок вважати не пов'язаним із виконанням ОСОБА_6 обов'язків військової служби та таким, що стався в результаті особистої необережності та недотримання ним заходів особистої безпеки; акт № 28 про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми НПвс) від 16 жовтня 2015 року; наказ №102 р від 16 жовтня 2015 року про результати повторного розслідування нещасного випадку.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що не може визнаватися пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби травма, отримана військовослужбовцем під час його звільнення від виконання службових обов'язків у період вихідних днів, а також у разі зміни маршруту прямування у службову поїздку.
Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Пунктом 1.1 Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2012 року №582, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1383/21695, службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника органу Державної прикордонної служби України на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.
Згідно п. 1.10 вищевказаної Інструкції, днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту до місця постійної служби.
Відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2006 року №282, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2006 року за № 499/12373, встановлено, що визнаються пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями під час виконання обов'язків військової служби, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:
- перебування на території органу Держприкордонслужби України або в іншому місці, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби або виконання завдань начальника органу Держприкордонслужби України в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- виконання дій в інтересах органу Держприкордонслужби України, тобто дій, що не належать до службових обов'язків військовослужбовця (надання необхідної допомоги іншому військовослужбовцю, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна органу Держприкордонслужби України, інших дій за розпорядженням або дорученням начальника органу Держприкордонслужби України);
- ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на об'єктах і транспортних засобах органу Держприкордонслужби України;
- прямування військовослужбовця до/чи з об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням начальника органу Держприкордонслужби України;
- прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.
Згідно п. 2.9 вказаної Інструкції, не визнаються пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями: під час виконання дій, що не входять до обов'язків військової служби.
Матеріалами справи підтверджується, що нещасний випадок стався з позивачем під час прямування для проходження військово-лікарської комісії у Центральному клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України до м. Київ з м. Хмельницький, де він перебував на підставі рапорту від 15 липня 2015 року вих. № 15/336 про надання вихідного дня та дозволу на виїзд за межі гарнізону для вирішення особистих питань, у період вихідних днів з 17 по 19 липня 2015 року, у позаслужбовий час, тобто під час звільнення його від виконання службових обов'язків.
При цьому, замість належного маршруту службової поїздки: м. Херсон - м. Київ, з місця служби до Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України, визначеного приписом від 16 липня 2015 року № 2, позивач прямував маршрутом м. Херсон - м. Хмельницький та м. Хмельницький - м. Київ.
З наведеного слідує, що дозвіл вибути до госпіталю з місця проведення позивачем вихідних днів (м. Хмельницький), без повернення до місця постійної служби (м. Херсон) суперечить вимогам наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2012 №582.
Отже, під час слідування позивача маршрутом м. Хмельницький - м. Київ він перебував у правовому статусі військовослужбовця, звільненого від виконання службових обов'язків з наданням йому дозволу на виїзд за межі гарнізону для вирішення особистих питань, а не виконання обов'язків військової служби. Надання дозволу змінити маршрут слідування до госпіталю не є правовою підставою визнання позивача таким, що виконував обов'язки військової служби.
Тому, з наведеного слідує, що нещасний випадок , який стався з позивачем, відбувся у позаслужбовий час, під час звільнення військовослужбовця від виконання службових обов'язків з виїздом за межі гарнізону, у результаті особистої необережності та недотримання заходів особистої безпеки під час руху громадського транспорту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не може визнаватися пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби травма, отримана військовослужбовцем під час його звільнення від виконання службових обов'язків у період вихідних днів та у разі зміни маршруту прямування у службову поїздку.
Слід зазначити, що в ході апеляційного перегляду даної справи, судом було запропоновано позивачу надати докази, в обґрунтування твердження про те, що поїздка в м. Хмельницький була викликана необхідністю отримати медичні документи для їх подальшого надання в клінічний шпиталь в м. Київ, однак належних та допустимих доказів цього суду не надано.
Враховуючи вищевикладене та згідно ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачами доведено правомірність прийнятого припису № 2-15 від 12 жовтня 2015 року завідувача сектору технічного нагляду та охорони праці Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3, наказу начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 13 жовтня 2015 року № 100Р "Про призначення комісії з повторного розслідування нещасного випадку", наказу начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_7 від 16 жовтня 2015 року № 102Р "Про результати повторного службового розслідування нещасного випадку", що стався 20 липня 2015 року близько 03 год. 00 хв. в Інформаційному центрі "Херсон" Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (форми Нвс-5) від 16 жовтня 2015 року та Акту №28 про нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби (форми НПвс) від 16 жовтня 2015 року, а вимоги позивача не підтверджені належними доказами та не ґрунтуються на вимогах законодавства тому не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 20 вересня 2016 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.
Судове рішення № 61416263, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/323/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: