Ухвала суду № 61416130, 13.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 р.Справа № 816/792/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

представника позивача Гуйванюк О.П.

представника відповідача Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2016р. по справі № 816/792/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс"

до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області

про визнання дій протиправними, скасування розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" звернулося до суду з позовом в якому просило:

-визнати протиправними та незаконними дії Управління Укртрансбезпеки у Волинській області по проведенню перевірки, складанню акта №0006421 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.04.2016 року та визначенню плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно розрахунку № 1 від 29.04.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок № 1 від 29.04.2016 року плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс") не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" зареєстроване як юридична особа, що здійснює перевезення вантажним автомобільним транспортом (а. с. 9).

22.04. 2016р. Державною служби України з безпеки на транспорт видано наказ № 192 , яким затверджено графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 25.04.2016р. по 29.04.2016р.

Згідно додатку цього наказу встановлено, що Управління Укртрансбезпеки Волинської області 25.04-29.04.2016р. проводить перевірку 382 км.+495 м. автодороги М07 Ягодин Київ (документальний габаритно- ваговий контроль). (а.с.50).

Відповідачем були видані направлення від 21.04.2016р. для проведення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів щодо дотримання Закону України « Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. « Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» на 382 км.+ 495 м. а/д М07 з 28.04.2016р. по 30.04.2016р. (а.с.50)

29.04.2016р. контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області , на підставі наказу № 192 від 22.04.2016р., направлення на перевірку від 12.04.2016р. проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів на 382км+495 м а/д М-07 .

Під час перевірки ,відповідно до п.3,4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів , затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013р. був зупинений транспортний засіб VOLVO FM 400НР 4Х2, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом INDOX С438, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Скайбер», та перебуває в користуванні позивача на підставі договору найму транспортного засобу від 01.02.2012 року.

Водієм транспортного засобу ОСОБА_4, для перевірки були надані посадовим особам відповідача посвідчення водія; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та причепу; договір найму транспортного засобу з додатковими угодами до нього; товарно-транспортні накладні.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.04.2016р. №0006421 (а. с. 10, 51, 52).

На підставі акту № 0006421 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.04.2016 №1 (а. с. 11, 58).

Позивач стверджуючи, що відповідачем порушена процедура проведення перевірки, а саме: не пред'явлено наказ, направлення на проведення перевірки, місце проведення перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства, також не погоджуючись зі змістом акту та складеним розрахунком, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах наданих йому повноважень та в спосіб, що встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність дій по проведенню перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 2 Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567)державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рейдова перевірка проведена відповідачем згідно графіку проведення рейдових перевірок, наказу та направлення на перевірку , з огляду на що відповідач мав право на проведення перевірки та документального габаритного-вагового контролю. За наслідками перевірки відповідачем складено акт, з яким ознайомився без зауважень водій ОСОБА_4 та підписав його.

Доводи апеляційної скарги що перевірка проведена в невстановленому місці, та без зважування транспортного засобу колегія суддів вважає необґрунтованим.

Відповідно до п.15,16 Порядку під час рейдової перевірки перевіряється виключно : наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом , виконання водієм вимог Порядку перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативн6ор-правових актів.Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю .

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок №879)

Згідно з пп. 51 п. 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 . При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пп. 3 п. 2 Порядку №879).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 40 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Згідно п.7-11 Порядку №879 встановлено, що місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю (п.7);

Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів;

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

Попередній габаритно-ваговий контроль - визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах;

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;

Пунктом 6 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 16 Порядку №879 встановлено, що габаритно- ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та /або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначаються належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З огляду на зазначені положення Порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем під час проведення рейдової перевірки проводився виключно документальний габаритно-ваговий контроль на підставі наданих водієм документів.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність відомостей , викладених в акті перевірки колегія суддів зазначає наступне.

В силу статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями п.1 ч. 2 ст. 17 КАС, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

У той же час дії по складанню акту як і сам акт, що є предметом оскарження не відповідає наведеним критеріям.

За своєю суттю акт перевірки це - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він містить висновки особи, яка його склала, що виявлених порушень.

Акт є лише відображенням фактичних дій уповноважених осіб та їх особистої думку з приводу відповідності поведінки позивача у сфері дорожнього руху вимогам чинного законодавства. Акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, як то складання акту за наслідками проведеної перевірки , які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Колегія суддів зазначає, що дії по складанню акту, як і сам акт не містить владних управлінських приписів щодо позивача та не породжує для нього жодних правових наслідків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, рішення про накладення санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

Не погоджуючись із змістом акту перевірки, позивачем фактично оскаржується цей акт, з огляду на зазначене суд першої інстанції правомірно відмови в цій частині в задоволені позову.

Щодо вимог апеляційної скарги про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.04.2016 №1 колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки відповідачем складено розрахунок плати за проїзд великогабаритних та (або) великовагових транспортних засобів № 1 від 29.04.2016 року.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013 року, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до п.п. 30-31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).

Зігдно з абз. 1 п. 30 порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою.

Визначення необхідної плати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, орган, що здійснює нагляд і контроль в даній сфері, при наявності порушень з боку перевізників, визначає розмір плати за перевищення допустимих норм пересування великовагового транспорту на дорогах внутрішньодержавного значення згідно з Порядком № 879.

Розрахунок плати за проїзд контролюючого органу визначає розмір плати при виявленні порушень з боку перевізників і у цій частині є обов'язковим до виконання.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати розрахунок плати за проїзд, яким визначено розмір плати та обов'язок сплатити ці кошти.

Зважаючи, що у випадку не сплати плати за проїзд, у відповідача є право стягнення зазначеної суми в судовому порядку, правильність її обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про стягнення суми , а не позов про скасування розрахунку.

Тобто дії посадових осіб відповідача щодо складання розрахунку фактично спрямовані на обгрунтування розміру позовних вимог у господарській або цивільній справі про стягнення суми, які здійснюються шляхом проведення арифметичних підрахунків на підставі відповідної Методики.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2016р. по справі № 816/792/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2016 р.