Ухвала суду № 61416073, 15.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 р.Справа № 818/638/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління національної поліції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 818/638/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління національної поліції в Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Сумській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці ДФС від 06.06.2016 № 569-о "Про звільнення ОСОБА_2.", поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до дати прийняття рішення судом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Сумської митниці Державної фіскальної служби від 06.06.2016 р. № 569-о "Про звільнення ОСОБА_2." Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з митними правопорушеннями Сумської митниці Державної фіскальної служби. Стягнуто з Сумської митниці Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39420037) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2016 по 25.07.2016 в розмірі 15 291,16 грн.

Головне управління Національної поліції , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції наявним у справі доказам не надано належної оцінки та висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує , що співробітниками кадрового підрозділу було попереджено поліцейських по відомості про ознайомлення з наказами про організаційно-штатні зміни. Так цей документ не назвали «попередження», однак це не є порушенням законодавства, так як ніяким нормативним документом не встановлено зразок письмового повідомлення про можливе наступне звільнення зі служби. Також надано суду акт про пропозиції вакантних посад і комісійно засвідчено, що позивач відмовився зробити запис особисто в цьому акті про згоду чи відмову від призначення на вакантну посаду. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову та змінити дату звільнення позивача.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом начальника Головного управління Національної поліції (ГУНП) в Сумській області № 85 о/с від 07.11.2015р. позивач прийнятий на службу до Національної поліції на посаду поліцейського Сумського відділу поліції у м. Суми, що підтверджується копією трудової книжки та відповідачем не оспорюється .

Наказом начальника ГУНП в Сумській області № 85 о/с від 21 квітня 2016 року ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку зі скороченням штатів) закону України "Про Національну поліцію" з 26 квітня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено зі служби з порушенням встановленого законом України "Про Національну поліцію" порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIІI.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації передбачений ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частин 1-3 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Матеріали справи свідчать , що наказом Головного управління національної поліції в Сумській області № 279 від 26 лютого 2016 року, на виконання наказу Національної поліції № 166 від 24 лютого 2016 року, оголошено перелік змін у тимчасових штатах ГУНП в Сумській області.

Відповідно до витягу з переліку змін у Сумському відділу поліції скорочується 127 посад, в тому числі 77 посад поліцейських.

Відповідно до наданої відповідачем відомості позивача було ознайомлено зі змістом зазначеного наказу.

Однак , наказ № 279 ГУНП в Сумській області, з яким ознайомлено позивача, не містить переліку конкретних посад, що підлягають скороченню, а лише вказує їх загальну кількість, а саме зазначено , що скороченню підлягають 77 посад поліцейських.

Колегія суддів зазначає , що зі змісту вказаного наказу неможливо встановити чи підлягала скороченню саме та посада, яку обіймав позивач.

Крім того, даним наказом не передбачається звільнення поліцейських в зв'язку зі скороченням та не міститься будь-якого попередження конкретних осіб про наступне можливе звільнення.

Тобто, під час реалізації вказаних вище наказів вимоги ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" відповідачем не дотримані, що призвело до порушення прав позивача.

Сам лише факт скорочення посад не тягне безумовного звільнення, оскільки ст. 65 закону України "Про Національну поліцію" скорочення посади, яку обіймає поліцейський є однією з підстав його переведення на рівнозначну або нижчу посаду, а ч. 2 ст. 68 цього закону передбачено можливість призначення поліцейського, посада якого скорочена, за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, а не тільки в тому, де він проходив службу.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що оголошення особовому складу змісту наказів на загальних зборах, які не містять положень про можливе звільнення конкретної особи, суперечать вимогам ч. 1 ст. 68 закону України "Про Національну поліцію" та не є особистим (персональним) письмовим попередженням позивача про можливе наступне звільнення його зі служби в поліції, тим більше з огляду на наявність інших посад поліцейських у відділі. Отже, відомість про ознайомлення особового складу батальйону Сумського відділу поліції (м. Суми) ГУ НП в Сумській області з вимогами наказу НП України від 24.02.2016 № 166 та ГУ НП в Сумській області від 26.02.2016 № 279, на яку посилається відповідач, не є доказом персонального попередження позивача про можливе наступне звільнення зі служби в поліції.

Суд погоджується з думкою відповідача, що закон не передбачає конкретної форми попередження, але закон чітко обумовлює його зміст. Попередження повинно містити чітку та конкретну інформацію про можливе наступне звільнення саме позивача.

Таке попередження в даному випадку відсутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 21.04.2016 року № 85 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_3, поліцейського Сумського відділу поліції (м. Суми) Головного управління Національної поліції з 26 квітня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем не виконаний обов'язок щодо персонального письмового попередження позивача про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення, відповідно, як наслідок, рішення про звільнення позивача зі служби з підстав, передбачених пунктом 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію", без дотримання вимог, визначених у частині 1 ст. 68 цього Закону України "Про національну поліцію" є протиправним та підлягає скасуванню, позивач має бути поновлений на службі, на посаді, яку займав.

Згідно роз'яснень Пленум Верховного Суду України у абзаці третьому пункті 32 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тобто, вирішивши питання про поновлення на відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності покладення на відповідача обов'язку по виплаті позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.04.2016 року по день фактичного поновлення на службі.

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене , доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють підстави, викладені в запереченнях на позов, які враховані судом першої інстанції при вирішення справи по суті, оскільки звільнення позивача здійснено неправомірно та не спростовують правильних висновків суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 818/638/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2016 р.