Ухвала суду № 61415905, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 367/2262/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Мєзєнцев Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.07.16р. у справі №367/2262/15-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради про зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовом про зобов'язання Київської обласної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в особі їх структурного підрозділу Управління соціального захисту населення у м. Буча Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, передбачені Законом України від 20.10.14р. «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», або відповідне рішення про підстави відмови.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.16р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач-1 подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, на не враховано, що за наявності обґрунтованих підстав побоюватись за свою безпеку та безпеку своїх дітей, з метою уникнення негативних наслідків повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини, які починаючи з березня 2014 року відбувалися у м. Харкові та Харківській області, позивач була змушена разом зі своїми дітьми покинути своє місце проживання та переїхати до м. Буча.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 12.03.15р. ОСОБА_2 від свого імені та в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулась до Управління соціального захисту населення м. Буча з заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У вказаній заяві позивач зазначила, що до 21.05.14р. вона разом із дітьми проживала та була зареєстрована у місті Харкові. Водночас, у зв'язку виникненням в березні 2014 року на території м. Харкова масових заворушень та з метою уникнення негативних наслідків повсюдних проявів насильства, зважаючи на суттєвий ризик тимчасової окупації, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, вона разом з дітьми вирішила покинути своє місце проживання у місті Харкові та переїхала до м. Буча Київської області.

З огляду на вказані обставини та на підставі статей 1, 2, 4 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_2 просила видати їй та її неповнолітнім дітям довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (том ІІ, а.с. 32-35).

У відповідь на вказане звернення, Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради листом від 12.03.15р. № 1534 повідомило позивача, що відповідно до пункту 8 Постанови КМУ № 509 від 01.10.2014 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» у неї відсутні обставини, що спричинили переміщення особи з районів проведення антитерористичної операції для взяття на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, оскільки м. Харків не належить до територій проведення антитерористичної операції чи тимчасово окупованої території (том ІІ, а.с.36).

У свою чергу, ОСОБА_2 стверджує, що будь-якої відповіді на її звернення вона не отримувала, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача-3 щодо відсутності правових підстав для видачі довідки внутрішньо переміщеної особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.14р. №1706-VII (надалі - Закон №1706-VII) громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Статтею 1 Закону №1706-VII передбачено, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян на правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.14р. № 1207-VII передбачено, що тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.15р. № 254-VIII також визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.

Частиною 2 ст. 1 Закону №1706-VII визначено, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (стаття 4 Закону № 1706).

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14р. № 509 (далі - Порядок).

В пункті 1 цього Порядку зазначено, що цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка).

Довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується).

Частиною 1 ст. 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

З наведених правових норм вбачається, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається з метою забезпечення реалізації прав людини і громадянина (на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, виборчих прав та інше), які постійно проживали на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. При цьому, така довідка засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону №1706-VII уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов'язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Приписами частини 10 статті 4 Закону №1706-VII та пункту 8 Порядку визначено обставини, на підставі яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зокрема: якщо відсутні обставини, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Як свідчать обставини справи, відповідачем-3 було розглянуто заяву позивача ОСОБА_2 від 12.03.15р. про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надано відповідь № 1534 від 12.03.15р. про відмову у видачі такої довідки (том 2, а.с. 36).

Станом до 21.05.14р. позивач ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 були зареєстровані та проживали на території міста Харкова (том І, а.с. 17-18, 19-23).

У свою чергу, м. Харків не відноситься до тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції. Крім того, органи державної влади на цій території здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

З наведеного вбачається, що обставини визначені у статті 1 Закону № 1706-VII, які є підставою для видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - відсутні.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що вказана довідка видається з метою забезпечення реалізації прав людини і громадянина та засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

У свою чергу, обставин, які б перешкоджали позивачам в реалізації гарантованих державою прав чи свобод людини та громадянина не наведено.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 12.07.14р. позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у м. Буча Київської області, про що міститься відповідна відмітка у паспорті позивача, а тому засвідчення місця проживання позивачів будь-яким іншим документом - необгрунтоване.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.07.16р. у справі №367/2262/15-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.07.16р. у справі №367/2262/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Мєзєнцев Є.І.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Глущенко Я.Б.