Ухвала суду № 61415792, 12.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7833/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Драч М.Ю.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про:

- визнання протиправною та скасування Постанови Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ»;

- визнання протиправним та скасування Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- визнання протиправним та скасування Розпорядження Національного банку України № 1740-р від 06.06.2016 про відкликання генеральної ліцензії ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» на здійснення валютних операцій;

- зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких, буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити функціонування ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» в якості діючої банківської установи, в т.ч., але не виключно відновити функціонування кореспондентського рахунку АТ «КБ «СОЮЗ» в НБУ, відновити АТ «КБ «СОЮЗ» в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновити АТ «КБ «СОЮЗ» в якості абонента системи електронної пошти НБУ, відновити роботу АТ «КБ «СОЮЗ» у всіх інформаційних задачах НБУ до яких банк був підключений раніше, а саме: система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України «VAL-CLI»; інформаційно-довідкова система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку «КредІнфо2»; система розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України «СЕРТЛАЙН2»; система обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик «ОВДП-онлайн2»; система автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів «Реєстр договорів з нерезидентами 2»; програмний продукт депозитарного обліку «Модуль зберігача» Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»; АРМ «Заявка»; АРМ «Статзвiтнiсть»; Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників», відновити інформаційний обмін АТ «КБ «СОЮЗ» з державними установами, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Державна митна служба; Державний комітет фінансового моніторингу, дозволити усі початкові платежі банку АТ «КБ «СОЮЗ» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу АТ «КБ «СОЮЗ» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, повідомити усі банки про відновлення роботи АТ «КБ «СОЮЗ» у зазначених вище системах;

- зобов'язання НБУ в порядку встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ (в особі його відповідальних осіб до повноважень яких буде відноситься вчинення відповідних дій) відновити інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно - шляхом, розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу НБУ, обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не з`ясовано обсяг та характер порушених прав позивача оскаржуваними рішеннями, у зв`язку з чим не надано правової оцінки співрозмірності обраного позивачем способу захисту прав позивача. Апелянт не погодився з судом першої інстанції про застосування положень ст. 72 КАС України та врахування, встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, у справі № 826/4275/16, оскільки судом залишено поза увагою, що вказані рішення оскаржені в касаційному порядку та ухвалами Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Національного банку та Фонду, що в свою чергу, на думку апелянта, свідчить про те, що викладені в них доводи викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Апелянтом зазначено, що судом визнано преюдиційними факти щодо попередніх перевірок Банку та взято до уваги висновок суду у справі № 826/4275/16 про відсутність підстав для застосування Національним банком норм ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», який ґрунтується на тому, що вчинені Банком порушення не свідчать про здійснення АТ «КБ «СОЮЗ» чи його клієнтами дій, за які винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення дій передбачених ст. 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтей 209-1 та 258-5 Кримінального кодексу України, а жодний факт порушення АТ «КБ «СОЮЗ» законодавства з питань фінансового моніторингу не був пов'язаний саме з легалізацією (відмиванням) доходів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення.

НБУ вважає, що статтями 73, 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо, зокрема, встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, а не вчинення злочину чи адміністративного правопорушення.

Стаття 77 цього Закону не містить у якості необхідної умови для відкликання банківської ліцензії здійснення банком та його клієнтами протиправних дій, за які винні особи можуть бути притягнені до адміністративної чи кримінальної відповідальності (в тому числі вимог щодо наявності вироку та/або постанови щодо вчинення банком та/або його посадовими особами винних дій, які передбачають наявність складу адміністративного чи кримінального правопорушення). Відсутність вироку суду у кримінальній справі не є безумовною ознакою відсутності порушення Банком законодавства з питань фінансового моніторингу.

НБУ вважає, що суд першої інстанції не вірно розуміє систему деліктного законодавства України, обмежуючи себе лише кримінально-правовим законодавством України та законодавством з питань адміністративних правопорушень. На думку апелянта, до АТ «КБ «СОЮЗ» за делікт у сфері порушення банківського законодавства було застосовано відповідну санкцію банківського законодавства, яке жодним чином не переплітається з іншим деліктним законодавством. Суд хибно стверджує, що в українському законодавстві санкції передбачені КК України чи КУпАП домінують над санкціями, що встановлені іншими нормативно-правовими актами, та є їх обов'язковою передумовою.

Апелянт вважає, що факт вчинення Банком систематичного порушення підтверджується наданими НБУ доказами, зокрема:

- чинним рішенням Комітету НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем № 505 від 20.10.2015, яким до Банку застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 13 600 грн;

- чинним рішенням Комітету № 506 від 20.10.2015, яким до Банку застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження;

- Актом № В/25-084/БТ від 15.03.2016 «Про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу АТ «КБ «СОЮЗ».

На думку НБУ, вказані рішення були прийняті у зв'язку з порушенням Банком основних обов'язків Банку як суб'єкту первинного фінансового моніторингу. Вказані обставини свідчать про наявність всіх умов для кваліфікації вчинених Банком порушень, в комплексі з раніше застосованими заходами впливу як систематичних.

Висновок суду, що підставами для застосування до АТ «КБ «СОЮЗ» заходу впливу у вигляді відкликання банківської ліцензії та ліквідації стали порушення, які мали місце з боку Банку до 06.02.2015 (дня набрання чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та, відповідно, дня внесення змін до п. 3 частини другої ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність») є помилковим, оскільки Актом від 15.03.2016 встановлено саме ті порушення, що були вчинені саме після 06.02.2015.

З набранням чинності 22.09.2012 Закону України № 4452-VI від 23.02.2012 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» НБУ уповноважений на прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за наявності підстав, визначених ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що зі змісту рішень Комітету № 505, № 506 від 20.10.2015 окремо не передбачено такий суворий захід впливу, як відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку, однак застосування протягом дворічного строку не менше двох заходів впливу (санкцій), після яких ПАТ «КБ СОЮЗ» знову порушив законодавство з питань фінансового моніторингу (підтверджується Актом від 15.03.2016) утворило кваліфікуючу ознаку систематичності, що стало наслідком прийняття Постанови № 299/БТ.

Також, апелянт вважає помилковим висновок суду про порушення НБУ порядку, що передбачає можливість приймати участь при ухваленні органом владних повноважень рішень, надавати докази та заперечення. НБУ зробив все від нього залежне щодо передачі/надсилання Акту від 15.03.2016.

Прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) НБУ та суд не може втручатись в таку діяльність банку.

Також апелянт дійшов висновку про неможливість скасування судом постанови Правління НБУ № 299/БТ, так як постанова є актом індивідуальної дії, а отже є актом одноразового застосування, та на час звернення позивача до суду з позовом вже не діяла, оскільки вичерпала свою дію з моменту її застосування, а саме з моменту ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ».

Апелянт - Фонд, мотивував свою апеляційну скаргу тим, що при прийнятті рішення № 343 від 15.03.2016 він діяв виключно у межах повноважень, на підставі і у способи визначені Законом, що повністю узгоджується з положеннями статті 19 Конституції України, тому законних підстав для визнання даного рішення протиправним у суду не було.

Оскаржувані рішення НБУ та Фонду породили правові наслідки, у тому числі і по відношенню до Фонду, який діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб визначені Законом і не допускав у своїй діяльності ознак протиправності, а тому скасування рішення Фонду № 615 від 28.04.2016 є неприпустимим.

06.09.2016 у судовому засіданні НБУ заявлено клопотання про розгляд даної справи у закритому судовому засіданні, з метою нерозголошення відомостей що становлять банківську таємницю, колегією суддів задоволено дане клопотання.

У судове засідання - 12.09.2016 з'явились представники позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представники відповідача (НБУ) - ОСОБА_7, ОСОБА_8, представники відповідача (Фонду) - ОСОБА_9, ОСОБА_10, представники третьої особи - ОСОБА_11, ОСОБА_12

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу обставин справи, змісту оскаржуваної Постанови НБУ, заперечень відповідачів, пояснень представників третьої особи, у суду немає підстав вважати, що АТ «КБ «СОЮЗ» допущені такі порушення, які можуть свідчити про наявність підстав для його ліквідації. Водночас мотиви, з яких відповідач - Банк відкликає банківську ліцензію та ліквідує АТ «КБ «СОЮЗ» є формальними та свідчать про очевидну протиправність Постанови НБУ № 299/БТ від 28.04.2016 та відповідно про необхідність її скасування. Позовні вимоги передбачають зобов'язання відповідачів здійснити певні дії на відновлення порушених прав позивача, що неможливо без повернення до стану, що існував до початку процедури ліквідації банку. При цьому, керівництво банку усунуто від управління, а здійснення функцій банківської установи заблоковано. Суд першої інстанції вважає, що без задоволення цих позовних вимог ефективний захист прав та інтересів позивача неможливий, тому вони також підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником простих іменних акцій, в бездокументарній формі АТ «КБ «СОЮЗ» в кількості 1343849800 номінальною вартістю 0,25 грн загальною номінальною вартістю 335 962 450,00 грн, що складає 99,9888% частки у статутному капіталі та підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах.

Постановою Правління НБУ № 299/БТ від 28.04.2016 відкликано банківську ліцензію та відправлено на ліквідацію АТ «КБ «СОЮЗ» ( т. 1 а.с. 21).

Зі змісту вказаної Постанови вбачається, АТ «КБ «СОЮЗ» допустило систематичне порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Вчинене систематичне порушення підтверджується результатами (матеріалами) безвиїзного нагляду з питань дотримання АТ «КБ «СОЮЗ» вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (акт про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 15.03.2016).

Безвиїзний нагляд здійснено на підставі отриманих 12.03.2016 від Банку справ з юридичного оформлення рахунків клієнтів Банку, які були доставлені до Національного банку України працівниками Державного підприємства спеціального зв'язку (без супровідного листа Банку). За результатами попередніх перевірок Банк вже неодноразово був об'єктом застосування Національним банком заходів впливу (санкцій) за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Так, до Банку застосовано, зокрема:

- згідно з рішенням Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет) № 505 від 20.10.2015 санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 13 600,00 грн [за порушення вимог пункту 22 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон про запобігання), що полягає у невиявленні фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону про запобігання];

- згідно з рішенням Комітету № 506 від 20.10.2015 захід впливу у вигляді письмового застереження [за порушення вимог пункту 3 частини другої статті 6 Закону, що полягає у невиявленні фінансової операції, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу; підпункту «ж» пункту 6.13 розділу VI Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 18914.05.2003, що діяло на момент вчинення порушення, що полягає у внесенні до реєстру фінансових операцій неправильних даних щодо фізичної особи - клієнта; підпункту 5 пункту 2 розділу ІІІ Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 197 від 20.06.2011, у редакції, що діяла на момент вчинення порушення, що полягає у ненаданні на запит інспекційної групи інформації та даних (у форматі та структурі, визначених у запиті інспекційної групи), документів (їх копій) у порядку, терміни та обсягах, визначених у запиті інспекційної групи].

На підставі Постанови Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 615 від 28.04.2016 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» та на підставі підпункту «а» пункту 4.8 розділу ІV Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління НБУ № 281 від 15.08.2011, НБУ розпорядженням № 1740-р від 06.06.2016 відкликав генеральну ліцензію № 249-2 від 27.04.2012 на здійснення ним валютних операцій.

Колегія суддів не погоджується з доводами НБУ, про те, що судом першої інстанції не з`ясовано обсяг та характер порушених прав позивача оскаржуваними рішеннями, у зв`язку з чим не надано правової оцінки співрозмірності обраного позивачем способу захисту прав позивача.

Так, згідно п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до частини першої ст. 4 цього Закону акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 передбачено права акціонерів - власників простих акцій, перелік, яких є не вичерпним.

Постанова НБУ стосується прав та інтересів позивача як особи, яка на момент їх прийняття була власником простих іменних акцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова № 299/БТ від 28.04.2016 та рішення № 615 від 28.04.2016 порушують права позивача на отримання дивідендів, участь в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості частини його майна тощо, тобто порушення його корпоративних прав акціонера (учасника) господарського товариства.

Згідно частини першої ст. 167 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно п.п. 5 п 15 Положення про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України № 306 від 08.09.2011 ознакою відсутності бездоганної ділової репутації фізичної особи, зокрема те, що особа (i) була власником істотної участі в банку станом на будь-яку дату, або (ii) обіймала не менше шести місяців посади в органах управління та/або контролю банку або посаду головного бухгалтера банку, або посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку чи виконувала обов'язки зазначених осіб, або (iii) незалежно від обіймання посад і володіння участю в банку станом на будь-яку дату мала право надавати обов'язкові вказівки або можливість іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку, - протягом одного року, що передує прийняттю рішення Національним банком про: а) відкликання в банку банківської ліцензії згідно з пунктом 1 або пунктом 3 частини другої статті 77 Закону (застосовується протягом 10 років із дня прийняття рішення Національним банком про відкликання банківської ліцензії).

Тобто, також, право позивача, в даному випадку, порушується, оскільки внаслідок ліквідації АТ «КБ СОЮЗ» ділова репутація позивача перестає мати ознаки бездоганної на 10 років, у зв'язку з чим він не зможе не тільки бути керівником у інших банківських установах України, він також буде позбавлений можливості придбавати інші банківські установи України.

Статтею 46 Закону України № 4452-VI від 23.02.2012 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено наслідки початку процедури ліквідації банку.

Згідно п. 1 частини другої ст. 46 Закону України № 4452-VI від 23.02.2012 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

Оскільки позивач вважає, що постановою НБУ про ліквідацію АТ «КБ «СОЮЗ» його особисті немайнові права як власника істотної участі в Банку, як керівника банку порушені, просить відновити можливість надалі займатися банківською справою та розвивати банківській бізнес, яких він на сьогоднішній день позбавлений на 10 років з дня прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії, тобто з 28.04.2016, колегія суддів вважає, що в порядку адміністративного судочинства для захисту своїх інтересів, він вправі звернутись, як особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси.

Щодо тверджень апелянта про не вірне застосування судом першої інстанції положень ст. 72 КАС України та врахування, встановлених постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 обставин, у справі № 826/4275/16, оскільки судом залишено поза увагою, що вказані рішення оскаржені в касаційному порядку та ухвалами Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Національного банку та Фонду, що в свою чергу, на думку апелянта, свідчить про те, що викладені в них доводи викликають необхідність перевірки матеріалів справи, колегія суддів вважає їх безпідставними оскільки в силу частини третьої ст. 254 КАС України постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 набрала законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Щодо застосування судом першої інстанції відповідно до вимог ст.. 72 КАС України преюдиційних обставин у рішенні суду, прийнятого за результатами розгляду справи № 826/4275/16, колегія суддів зазначає наступне.

Вирішення питання про застосування найсуворішого заходи впливу у вигляді ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» могло бути прийняте Правлінням НБУ виключно на підставі норм статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Наведеною статтею встановлено підстави відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням власників банку;

2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Як було зазначено в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/4275/16 Закон України «Про банки і банківську діяльність» не містить визначення, що розуміється під систематичним порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Нормами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення визнається протиправна винна діяльність, за вчинення якої винна у її здійсненні особа притягається до кримінальної (статті 209, 209-1 КК України) або адміністративної відповідальності (стаття 166-9 КУпАП).

Суди дійшли висновку, що не кожне порушення у сфері фінансового моніторингу має своїм наслідком легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, і порушення якого може розглядатись в якості підстави для застосування НБУ норм ст. 77 Закону про банки. Зазначене порушення вимог законодавства про легалізацію (відмивання) в силу своєї суспільної небезпечності для застосування такого суворого заходу впливу як відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку повинно бути доведеним належним чином на підставі вимог чинного законодавства.

Однак, НБУ, не беручи до уваги рішення, що набрало законної сили вважає, що факт вчинення Банком систематичного порушення підтверджується рішенням Комітету НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем № 505 від 20.10.2015, яким до Банку застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 13 600 грн; рішенням Комітету № 506 від 20.10.2015, яким до Банку застосовано захід впливу у вигляді письмового застереження; Актом № В/25-084/БТ від 15.03.2016 «Про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу АТ «КБ «СОЮЗ».

Дослідивши зміст спірної постанови № 299/БТ від 28.04.2016 колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в її основу покладені обставини, які вже були предметом дослідження та вивчення при розгляді справи № 826/4275/16.

Згідно судового рішення, що набрало законної сили у справі № 826/4275/16 довідка перевірки від 24.04.2015 в якій зазначались порушення, які в подальшому слугували для винесення вищевказаних Рішень Комітету НБУ №505 від 20.10.2015 та № 506 від 20.10.2015 (про які йдеться в Постанові Правління НБУ № 299/БТ від 28.04.2016) вже досліджувалась судами, та встановлено, що порушення стосувались фінансового моніторингу в частині технічних та/або організаційних питань.

Судами зазначено, що порушення у період березень 2014 року - березень 2016 року не були порушеннями одних й тих саме норм законодавства України саме з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Зазначені порушення не свідчать про здійснення АТ «КБ «СОЮЗ», його клієнтами дій, за які винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 166-9 КУпАП, 209, 209-1, 258-5 КК України.

Крім того, судами вказано, про відсутність порушень в операціях АТ «КБ «СОЮЗ» за наслідками перевірки у березні 2016 року (довідка перевірки від 09.03.2016).

У зв'язку з чим, відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити на тому, що редакція п. 3 частини другої ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» була змінена відповідно до Закону України № 1702-VІІ від 14.10.2014 (з урахуванням змін, які були внесені Законом України № 78-VІІ від 28.12.2014) та набула чинності лише з 06.02.2015.

Порушення на які посилається НБУ, за актами попередніх перевірок були вчинені до 06.02.2015, тобто до набрання чинності п. 3 частини другої ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно розділу Розділ X Прикінцевих положень Закону України № 1702-VII від 14.10.2014 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу, який вчинив порушення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час вчинення такого порушення (крім випадків, коли цим Законом пом'якшено або скасовано відповідальність за порушення вимог законодавства, що діяло на момент вчинення порушення).

Таким чином, НБУ не має права відповідно до норм Конституції України та інших нормативно-правових актів України застосовувати зворотну дію у часі законів, які посилюють відповідальність та погіршують становище особи, до якої застосовуються.

На підставі порушень зафіксованих контролюючим органом до складання акту за результатами безвиїзного нагляду № В/25-0014/28084/БТ від 15.03.2016 не було встановлено факту легалізації (відмивання) доходів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що відсутня як сукупність порушень, підтверджена належними та допустимими доказами, що може бути кваліфікована як «систематичні», так і певна тяжкість, що вимагає пропорційного впливу у вигляді ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ».

Отже, постанова Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 була прийнята за відсутності на те правових підстав.

Пунктом 4 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Передумовою початку процедури ліквідації банку є прийняття Національним банком України постанови правління про відкликання банківської ліцензій та ліквідацію банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 його прийнято на підставі постанови Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення № 615 від 28.04.2016.

Також, підлягає скасування Розпорядження НБУ № 1740-р від 06.06.2016 про відкликання генеральної ліцензії ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» на здійснення валютних операції, яке також прийнято за фактом існування Постанови Правління НБУ №299/БТ від 28.04.2016.

Враховуючи всі вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що НБУ не підтвердило належними та допустимими доказами факту вчинення АТ «КБ «СОЮЗ» порушень, які свідчать про наявність підстав для його ліквідації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідачів здійснити певні дії на відновлення порушених прав позивача, що неможливо без повернення до стану, що існував до початку процедури ліквідації банку, оскільки як вбачається з матеріалів справи керівництво банку усунуто від управління, а здійснення функцій банківської установи заблоковано. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки без задоволення заявлених позовних вимог ефективний захист прав та інтересів позивача не можливий.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2016 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з Фонду підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3031, 6 грн.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016 - без змін.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 3031, 6 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 19.09.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Карпушова О.В.

Аліменко В.О.