Рішення № 61414773, 15.09.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р.

Справа № 909/1135/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АТД-2013", вул. Січових Стрільців, 70, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin, 64-915 Jastrowie ul. Zymierskiego, 33, Polska

про стягнення 5035,20 доларів США.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "АТД 2013" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до "Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin" про стягнення 5837,42 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20 міжнародної купівлі-продажу товарів від 29.06.15 в частині оплати товару.

З позовної заяви вбачається, що відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання - нерезидент, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названого господарства є: Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin 64-915 Jastrowie ul. Zymierskiego, 33, Polska (Польща).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що у випадку якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Господарському суді Івано-Франківської області. При цьому, матеріальним правом для вирішення спорів за цим договором є матеріальне право України.

Статтею 4 ГПК України, встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ухвалою суду від 05.10.15 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.04.16. Дана ухвала вручена відповідачу 13.01.16 , докази чого знаходяться в матеріалах справи.

05.04.16 представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач в дане судове засідання також не з'явився, проте через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№4674/16/16 від 04.04.16) про відкладення розгляду справи для надання можливості мирного врегулювання даного спору (частковими оплатами визнаного боргу).

Ухвалою суду від 05.04.16 розгляд справи відкладено на 15.09.16.

15.09.16 представники сторін повторно не прибули в судове засідання, доказів про сплату боргу суду не подали, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога про стягнення 5035,20 дол.США заборгованості за отриманий товар згідно договору №20 міжнародної купівлі-продажу товарів від 29.06.15.

29.06.2015 між Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin (покупець, відповідач) та ТзОВ "АТД-2013" (позивач, продавець) укладено договір №20 міжнародної купівлі-продажу товарів (далі – договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти у власність від продавця на умовах FCA (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) сляби (плити) з природного каменю українських родовищ у передбаченій даним договором кількості.

Відповідно до п.п. 1.3 договору вид транспорту, що застосовується для перевезення товарів від продавця покупцеві: автомобільний.

Пунктом 1.4 договору сторонами погоджено наступний порядок митного оформлення товарів, розподіл взаємних обов'язків щодо забезпечення такого оформлення: митне оформлення на території України проводить продавець.

Згідно п.2.1. договору, ціни на товари визначаються у доларах США(USD).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язався провести оплату за отриманий товар в період 45 банківських днів з дати оформлення вантажно-митної декларації.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 5035,20 дол.США, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями міжнародної товарно-транспортної накладної №0002941 та декларації №101030000/2015/010868 від 03.07.2015.

В порушення договірних зобов"язань, відповідач не виконав свого обов"язку щодо оплати товару.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, сума боргу складає 5035,20 дол.США.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до п. 14 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.09 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи наведені положення, суд вважає за необхідне навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Станом на день прийняття рішення (15.09.16) Національним банком України встановлено курс долара США до гривні в розмірі 2632.9976 грн. за 100 одиниць. Даний факт підтверджується повідомленням Національного банку України від 15.09.16(http://www.bank.gov.ua).

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару, згідно договору №20 міжнародної купівлі-продажу товарів від 29.06.15, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5035,20 дол.США, що еквівалентно 132576,82 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення в сумі 5035,20 дол.США. Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 655 ЦК України, ст. 173 ГК України, керуючись ст. 4, 4-7, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "АТД-2013" до Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin (Польща) про стягнення 5035,20 доларів США задовольнити.

Стягнути з Zaklad Kamieniarski Piotr Wargin (64-915 Jastrowie ul. Zymierskiego, 33, Jastrowie, Polska, NIP 767-114-89-40) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТД-2013" юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 70, м. Івано-Франківськ, 76018; поштова адреса: а/с 30, м. Івано-Франківськ, 76014, код 38555453) - 5035,20 (п"ять тисяч тридцять п"ять доларів США двадцять центів) - заборгованості та 1625,36 (одну тисячу шістсот двадцять п"ять гривень тридцять шість копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.16

Суддя Максимів Т. В.