УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2016 року справа № 823/1305/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Черкаської області, про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2016 ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірною та незаконною бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень в особі Генеральної прокуратури України під час розгляду звернення позивача з огляду та підстав: «У зв'язку з прийняттям Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, згідно з п. 3 «Прикінцевих положен» якого, визнано такою, що втратила чинність статтю 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), положення якої регламентували питання дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, розглянути питання про приведення запису № 16 від 12 березня 1999 року до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17 липня 1985 року про звільнення з посади прокурора Лисянського району Черкаської області на підставі ст. 8, п. 5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, внесеного на підставі наказу Генерального прокурора України від 02 березня 1999 року № 130-К до належної позивачу трудової книжки у відповідність до приписів ст.ст. 1, 3, 8, 21, 22, 43, 68 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (з наступними змінами та доповненнями), ст. 48 Кодексу законів про працю України, а також нормативно-правових документів,які регламентують порядок ведення трудових книжок працівників»;
- зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень в особі Генеральної прокуратури України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, згідно з п. 3 «Прикінцевих положень» якого, визнано такою, що втратила чинність статтю 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), положення якої регламентували питання дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, розглянути питання про перегляд та приведення запису № 16 від 12 березня 1999 року у трудовій книжці серії НОМЕР_1 про звільнення з посади прокурора Лисянського району Черкаської області на підставі ст. 8, п. 5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, внесеного на підставі наказу Генерального прокурора України від 02 березня 1999 року № 130-К до належної позивачу трудової книжки у відповідність до приписів ст.ст. 1, 3, 8, 21, 22, 43, 68 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (з наступними змінами та доповненнями), ст. 48 Кодексу законів про працю України, а також нормативно-правових документів, які регламентують порядок ведення трудових книжок працівників", ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016;
- зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень в особі Генеральної прокуратури України розглянути питання про проведення службової перевірки щодо обставин, пов'язаних з фактом дорожньо-транспортної пригоди, покладені в основу службового розслідування від 29 січня 1999 року, як підстави видання наказу Генерального прокурора України від 02 березня 1999 року № 130-К про звільнення позивача по справі - ОСОБА_1 з посади прокурора Лисянського району Черкаської області на підставі ст. 8, п. 5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, в частині відповідності формулювання підстав звільнення, зазначених у наказі, положенням статті 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а також статті 8, пункту 5 статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-ХІІ, відповідно до положень ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ;
- зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень в особі Генеральної прокуратури України розглянути питання про проведення службової перевірки щодо обставин внесення представником третьої особи до належної ОСОБА_1 трудової книжки запису № 16 від 12 березня 1999 року про звільнення з посади за ст. 8 та п. 5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, як підзаконного нормативно-правового акта, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-ХІІ, відповідно до положень ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, без посилання на статтю 48 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, схваленого єдиним законодавчим органом України в конституційний спосіб та з дотриманням процедури, передбаченої приписами ст.ст. 82, 83, 89, 91, 92, 94 Основного Закону України, та вирішити питання щодо його персональної відповідальності, передбаченої законодавством.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Відповідно до ч. 3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно ч. 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-V визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Оскільки позивачем у вказаному позову не заявлено вимоги щодо стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, пільги щодо сплати судового збору визначені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-V на позивача не розповсюджуються.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25 грудня 2015 року установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем одночасно заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 2204 грн 80 коп. (1378 грн. х 0,4 х 4 = 2204 грн 80 коп.)
Пунктом 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Всупереч вищезазначеному, в додатках до адміністративного позову від 13.09.2016 відсутні копії паспорта та коду, які зазначені позивачем в якості додатків до позову. Вказана обставина підтверджується актом Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2016.
Крім того позивачем всупереч вимог ч. 3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви не додано копії всіх документів, що приєднуються до неї, для відповідача та третьої особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Черкаської області, про визнання неправомірною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 17 жовтня 2016 року для усунення вказаних вище недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель
Судове рішення № 61414205, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1305/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: