Постанова № 61408601, 19.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/13159/16-а

Провадження № 2-а/760/1129/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року, 14 годин 00 хвилин, м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

28.07.2016 позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», що діяла станом на 12.07.2001, на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 28.01.2016 № 18-43 зп, із розрахунку 90 % середнього заробітку, зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до частини дванадцятої та частини сімнадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001) в розмірі 90% від розміру її середнього заробітку у сумі 24 840,75 грн., зазначеного у довідці Генеральної прокуратури України № 18-43 зп від 28.01.2016, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час починаючи з 01.04.2016.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона з 1998 року перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції від 12.07.2001) у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

30.03.2016 у зв'язку з черговим підвищенням заробітної плати на підставі постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати. Особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» вона звернулася з заявою до відповідача з проханням провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії з урахуванням довідки Генеральної прокуратури України № 43 від 28.01.2016 (18-43 зп).

Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.04.2016 № 1242/07 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки з 01.06.2015 пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки правовідносини щодо пенсійного забезпечення з державою у нього виникли до прийняття законодавчих актів, на які посилається відповідач у своєму листі, як на підставу відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років.

Позивач стверджував, що дії відповідача порушують його конституційні права на соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

01.09.2016 відповідач подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» в розмірі 90% від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених вищезазначеним законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 - у разі не прийняття до 01.06.2015 Закону, щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону «Про прокуратуру».

На підставі вищезазначеного з 01.06.2015 пенсії згідно з Законом «Про прокуратуру» в порядку та на умовах визначених вищезазначеним законом не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Таким чином, відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення цього адміністративного позову.

Крім цього, просив суд звернути увагу, що у відповідача не виник обов'язок прийняти рішення про перерахунок чи відмову в здійсненні перерахунку пенсії, оскільки позивач подав заяву про перерахунок пенсії, яка не відповідала формі, що встановлена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вона була розглянута відповідачем як звернення, в порядку Закону «Про звернення громадян».

Враховуючи вищезазначені обставини в сукупності, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

З матеріалів справи випливає, що до своїх заперечень відповідач додав клопотання, у якому просив суд проводити розгляд справи за участю його представника, та повідомити про дату час і місце судового розгляду справи.

Суд, дослідивши норми чинного законодавства, прийняв рішення про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача, оскільки за правилами частини четвертої статті 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Крім цього, суд констатує, що повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення є достатніми для ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» в розмірі 90 % від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених вищезазначеним законом.

Станом на 01.12.2015 заробітна плата ОСОБА_1 складається з: основного окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії та надбавок, які передбачені нормами чинного законодавства та становить 24 840,75 грн. Цей факт встановлений на підставі копії довідки № 43, яка видана Генеральною прокуратурою України від 28.01.2016 за № 18-43 зп (а.с. 11).

Позивач подав до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву, у якій просив провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням вимог постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 та довідки № 43, яка видана Генеральною прокуратурою України від 28.01.2016 за № 18-43 зп.

Відповідно до листа заступника начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.04.2016 № 1242/07, позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку на умовах Закону «Про прокуратуру» не перераховуються (а.с. 12-13).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з таких підстав.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон «Про прокуратуру».

З матеріалів справи випливає, що позивач знаходиться на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києвіта отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» (у редакції чинній на момент призначення пенсії).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплатипраці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-XІ (у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-XІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно з абзацом першимпункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що оскільки пенсія позивачу була призначена у 1998 році, то при здійсненні перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-348а13.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону «Про прокуратуру»у редакції № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

При цьому, суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії з посиланням на Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІ необгрунтованою, оскільки вона прийнята після виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, суд констатує, що сутність соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки № 43, яка видана Генеральною прокуратурою України від 28.01.2016 за № 18-43 зп, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного його заробітку.

Суд не враховує доводи представника відповідача, що у відповідача не виник обов'язок прийняти рішення про перерахунок чи відмову в здійсненні перерахунку пенсії, оскільки позивач подав заяву про перерахунок пенсії, яка не відповідала формі, що встановлена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вона була розглянута відповідачем як звернення, в порядку Закону «Про звернення громадян», з таких підстав.

Відповідно до преамбули Закону «Про звернення громадян», зазначений закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Суд звертає увагу, що правова природа вищезазначеного закону спрямована на забезпечення громадянам України здійснювати вплив на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

За правилами Закону «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Зі змісту листа заступника начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.04.2016 № 1242/07 випливає, що позивач у своїй заяві не вносив пропозиції щодо діяльності роботи відповідача, не зазначив недоліки його роботи та не оскаржував дії його посадових осіб, а лише просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки № 43, яка видана Генеральною прокуратурою України від 28.01.2016 № 18-43 зп.

Таким чином, на обставини справи, які зазначені в заяві позивача не поширюється дія Закону «Про звернення громадян».

Крім цього, суд констатує, що невідповідність заяви позивача формі заяви, яка встановлена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є правовою підставою для відмови у здійсненні такого перерахунку, оскільки підставами для відмови у здійсненні перерахунку пенсії є саме відсутність у особи права на такий перерахунок.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС, а тому є протиправними.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991 № 1789-XII, Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України 06 липня 1999 року №8-рп/99, рішенням Конституційного Суду України 20 березня 2002 року №5-рп/2002, статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-2, 244-4, 254 КАС, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 28 січня 2016 року № 18-43 зп, із розрахунку 90 % середнього заробітку.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XІІ в розмірі 90% від розміру її середнього заробітку у сумі 24 840,75 грн., на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 43 від 28 січня 2016 року №18-43 зп, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії за період з 01 квітня 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко