Ухвала суду № 61408466, 20.09.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 р. м. Чернівці

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюка В.І.

суддів Станковської Г.А.

ОСОБА_1

за участю секретаря

судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260140000076 від 08.03.2016 року, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, не працюючого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні у якого знаходиться малолітня дитина, раніше судимого: вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.03.2016 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, покарання в повному обсязі не відбув, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2016 року, -

за участю: прокурора Шевчук С.І., обвинуваченого ОСОБА_3, -

В С ТА Н О В И Л А:

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2016 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання:

Провадження № 11-кп/794/332/16 Головуючий у 1 інстанції: Римлянська Г.О.

Категорія: ч. 3ст. 185 КК України Доповідач: Петлюк В.І.

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, в строк покарання за даним вироком зараховано покарання, не відбуте за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.03.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено ОСОБА_3А покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 06 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. 1 г) ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного судом, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.03.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 06 (шість) місяців 12 (дванадцять) днів.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту змінено на тримання під вартою, взято його під варту в залі суду, а строк відбування покарання визначено відраховувати з дня його фактичного взяття під варту з 19.07.2016 року.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальному розмірі 3522 (три тисячі пятсот двадцять дві) грн. 10 коп.

Вирішено долю речових доказів.

На вказаний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу у якій він, не оспорюючи кваліфікації його дій та доведеності винуватості, просить вирок районного суду змінити та призначити покарання із застосуванням ст. ст. 69, 70, 71 КК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що районним судом не в повній мірі враховано те, що він повністю визнав свою вину у вчиненому, добровільно надав суду покази, видав викрадене майно працівникам поліції, чистосердечно розкаявся у вчиненому, потерпілі претензій матеріального характеру до нього не мають, в момент вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4 був ще не судимим.

Крім цього, вважає, що суд може визнати, як помякшуючу його вину обставину і те, що він є батьком малолітньої дитини, яка в такому випадку буде надовго позбавлена батьківського піклування.

Інших апеляційних скарг від учасників судового провадження не надходило.

Як зазначив суд у своєму вироку, ОСОБА_3 02.03.2016 року, приблизно 01.00 год., будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись по вул. Шевченка в с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, через незачинену хвіртку зайшов до господарства ОСОБА_5, розташованого по вул. Шевченка, 53, де через не зачиненні двері проник всередину складського приміщення, звідки таємно, протиправно, без дозволу та відома власника, викрав: бензопилу марки «Вайпер - 4500» вартістю 950,17 грн., бензопилу марки «Хускварна - 136» вартістю 1612,50 грн., торцову пилу Фіолент (ПД4-54) вартістю 1400 грн., електролобзик марки «Зеніт ЗПЛ-950 профі» вартістю 727,07 грн., перфоратор марки «BAUTEC» вартістю 900 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5589,74 грн.

Крім цього, він же, повторно, 07.03.2016 року, приблизно 02.00 год., переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в по вул. Дністровська с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, через незачинену хвіртку зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_6, розташованого по вул. Дністровська, 8, де продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом підбору ключа до навісного замку на дверях підсобного приміщення, проник всередину, звідки таємно, протиправно, без дозволу та відома власника викрав бензопилу марки «Chain Saw - 4500» вартістю 673,75 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 673,75 грн.

Крім цього, він же, повторно, 08.03.2016 року, приблизно 02.00 год., діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, зайшов та територію домогосподарства ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розташованого по вул. Шевченка, 23 де продовжуючи свій злочинний умисел, через незачинені двері проник до приміщення сільськогосподарської будівлі, звідки викрав: мотокультиватор марки «Пуберт» Eco ОСОБА_8 55НС2 та обладнання до нього: плуг, грунтозацепи, картофелекопалку, окучник, ходоуменшитель з грунтозацепами, загальною вартістю 13000 грн., механічний візок (будівельна тачка) вартістю 300 грн., що належать ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З викраденим майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на суму 13300 грн.

Крім цього, він же, повторно, 16.03.2016 року, приблизно 02.00 год., переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, через незачинену хвіртку зайшов до господарства ОСОБА_7 та ОСОБА_8, де реалізовуючи свій злочинний умисел, проник до гаражного приміщення, звідки таємно, протиправно, без дозволу та відома власника викрав: бензопилу марки «Штіль МС - 180» вартістю 2865,00 грн., зварювальний апарат марки «Inverter techstar micro 205 deco» вартістю - 2739,81 грн., точильний верстат марки «ДВТ» вартістю - 453,81 грн., мийку високого тиску марки «Кьорхер-К 2.90» вартістю - 1649, 50 грн., кутову шліфувальну машину марки «ДВТ-ВС 10125 КС» вартістю 830,44 грн., мотокосу «Штіль FS-55», вартість якої згідно довідки вартості складає 2000,00 грн., болгарку марки «DWT SWISS», вартість якої згідно довідки вартості складає 500,00 грн., які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З викраденим майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 11038,56 грн.

Крім цього, він же, повторно, 21.03.2016 року, приблизно 01.00 год., переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись по вул. Шкільна в с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, через незачинену хвіртку зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_9, розташованого по вул. Шкільна, 5, де реалізовуючи свій злочинний умисел, шляхом зриву навісного замка на дверях, проник до гаражного приміщення, звідки таємно, протиправно, без дозволу та відома власника викрав бувшу у користуванні мотокосу марки «Дніпро-М БТ-430» вартістю 1101,80 грн., яка належить ОСОБА_9 З викраденим майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1101,80 грн.

Крім цього, він же, повторно, 04.04.2016 року, приблизно 01.00 год., переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись по вул.Ярова в с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, через незачинену хвіртку зайшов до господарства ОСОБА_10, розташованого по вул. Ярова, 4, де продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом злому навісного замка на дверях підсобного приміщення, проник всередину, звідки таємно, протиправно, без дозволу та відома власника викрав бувший у використанні асинхронний трьохфазовий електродвигун «Харків-електродвигун»-3,5 кВт вартістю 540,00 грн. З викрадень майном ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 540,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини в ній зазначені, думку прокурора, який вважає, що вирок суду, як законний слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану - без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведенні в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, на підставі наступного.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику постановлення судами вироків при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» від 15.05.2006року, апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах апеляції. У зв'язку з цим він не наводить у своєму вироку доводи на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляції.

Враховуючи те, що в апеляційному порядку не оспорюються висновків районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні таємних викрадень чужого майна (крадіжок) з проникненням та кваліфікації таких кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185 КК України, то апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які не оспорено в апеляційних скаргах і вважає такі висновки суду доведеними.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_3 покарання, колегія суддів вважає, що доводи його апеляційної скарги щодо невідповідності його призначення ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені злочини відповідно до положень Загальної частини цього кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, при призначенні ОСОБА_3 покарання, районним судом враховано, що вчинені обвинуваченим злочини є тяжкими, ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого ОСОБА_5 в силу ст.89 КК України вважається не судимим, на момент вчинення епізодів злочину щодо потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вважається раніше судимим, розлучений, однак має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України,визнано щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст.67 КК України, районним судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_3 до вчиненого, позиції потерпілих, суд дійшов висновку, що останньому слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що районним судом не було достатньо враховано визнання вини та чистосердечне розкаяння у вчиненому ОСОБА_3, що потерпілі претензій матеріального характеру до нього не мають, наявність на утриманні малолітньої дитини то зазначені міркування апелянта є безпідставними, адже такі обставини не лише були враховані районним судом, а більше того на них було здійснено посилання у вироку при визначенні міри покарання.

Що стосується наявності судимості у ОСОБА_3 в момент вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4, то при призначенні покарання було враховано те, що по вказаному епізоду обвинувачений в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Проте, суд помилково при формулюванні обвинувачення по зазначеному епізоду вказав на те, що ОСОБА_3 02.03.2016 року під час вчинення крадіжки з проникненням у господарство потерпілого ОСОБА_5, вчинив вказане кримінальне правопорушення «будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів», адже на момент такого вчинення ОСОБА_3 ще не було притягнуто до відповідальності, а наявні у нього раніше судимості були погашені, а тому, колегія судів вважає за необхідне виключити таке посилання з описової частини вироку суду.

В апеляційній скарзі порушується питання про необхідність застосування ст.69 КК України.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 69 КК України не встановлено.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що районним судом не враховано той факт, що він добровільно надав суду покази, викрадене майно видав працівникам поліції не дає підстав апеляційному суду для застосування положень ст. 69 КК України, зважаючи на те, що обвинуваченим було вчинено 6 епізодів крадіжок, що є тяжким злочином, спосіб таких кримінальних правопорушень, зокрема те, що вони були вчинені з проникненням до приміщень, в нічний час, з певною періодичністю, внаслідок їх вчинення було здійснено посягання на власність потерпілих, ряд епізодів було вчинено після постановлення вироку по іншому кримінальному провадженню також повязаному з викраденням чужого майна.

Надавши правову оцінку зазначеним обставинам, а також доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання належить призначити у вигляді позбавлення волі.

Більше того, призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, визначене ближче до мінімального, районний суд дотримався вимог Кримінального кодексу України та на думку колегії суддів, саме таке покарання, в даному випадку, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому сприятиме загальній меті кримінального покарання.

Не допустив районний суд порушень Закону і при визначенні остаточної міри покарання, визначивши її як на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, так і на підставі ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, зважаючи на те, що один із епізодів було вчинено до постановлення вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.03.2016 року щодо ОСОБА_3, а інші після, проте покарання за цим вироком у виді громадських робіт на 100 годин, виконано не було.

Зважаючи на те, що обвинуваченому було змінено міру запобіжного заходу на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, колегія суддів вважає за необхідне застосувати вимоги ч.5 ст. 72 КК України, зарахувавши у строк покарання за вироком районного суду строк попереднього увязнення у вказаному кримінальному провадженні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його зміни або скасування, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2016 року без зміни.

Виключити з описової частини вироку Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2016 року щодо епізоду кримінального правопорушення від 02.03.2016 року щодо потерпілого ОСОБА_4, посилання на вчинення ОСОБА_3 його «будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів».

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк призначеного вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2016 року покарання строк його попереднього увязнення в межах вказаного кримінального провадження з 19 липня 2016 року по 20 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під ватрою з моменту вручення йому копії рішення.

Головуючий В.І. Петлюк

Судді Г.А. Станковська

ОСОБА_1