Ухвала суду № 61408318, 19.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12867/16-ц

Провадження № 2-сз/760/145/16

У Х В А Л А

про повернення судового збору

19 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

14.09.2016 позивач звернувся до суду з заявою про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розглянувши обґрунтування заяви про повернення сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що вказану заяву належить задовольнити з таких підстав.

Позовна заява подана з порушенням вимог щодо підсудності справ.

Так, відповідно до частини першої статті 109 ЦПК «позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування».

У позовній заяві позивач зазначив зареєстроване місце проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Солом'янського району м. Києва.

Крім цього, для цієї категорії позовів, законодавець передбачив можливість звернутися до суду за вибором позивача.

Відповідно до частини другої статті 110 ЦПК позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Однак, з матеріалів позовної заяви випливає, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, вказаний спір не підсудний Солом'янському районному суду м. Києва і його належить подавати за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.08.2016 зазначена позовна заява була повернута позивачу для подачі до належного суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Зі змісту заяви про повернення судового збору від 14.09.2016 випливає, що позивач просить повернути сплачену суму судового збору у розмірі 279, 74 грн., однак ОСОБА_1 при зверненні до суду з вищезазначеним позовом сплатив судовий збір у розмірі 275,61 грн., що підтверджується квитанцією № 4150 від 20.07.2016.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що позивачу належить повернути судовий збір у розмірі 275,61 грн.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 210, 293 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Зобов'язати Державне казначейство України повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275,61 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень 61 копійка), сплачений ним згідно з квитанцією № 4150 від 20 липня 2016 року, на розрахунковий рахунок № 31212206700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - «судовий збір».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Шевченко