Вирок № 61406961, 19.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/3789/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Клименко А.М.

Провадження № 11КП/790/1893/16 Доповідач апеляційної інстанції Плетньов В.В.

Категорія: ст.186ч.2 КК України

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Каплієнка І.І. і Люшні А.І.,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження № 644/3789/16-к за обвинуваченням ОСОБА_3 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.186 КК України

за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 Попелкова В.В. на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Корбині Івани, Богодухівського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

-25 грудня 2001 року за ч. З ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

-22 жовтня 2002 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі, звільненого 30 вересня 2014 року умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 6 місяців 17 днів позбавлення волі,

визнано винним і засуджено: за ч.2 ст. 186 КК України - до 4 років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 352 грн. 40 коп. Вирішено долю речового доказу. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з дня фактичного затримання обвинуваченого - з 19 квітня 2016 року, зараховано як відбуте покарання строк попереднього ув'язнення за період з 19 квітня 2016 року і до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. До вступу вироку в законну силу обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін..

В апеляційних скаргах: прокурор Харківської місцевої прокуратури № 3 Попелков В.В., який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ставить питання про скасування вироку, ухвалення апеляційним судом свого вироку та призначення більш суворого покарання у виді 5 років позбавлення волі, обвинувачений ставить питання про пом'якшення покарання, посилаючись на власне каяття та на відсутність претензій з боку потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого - не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 19 квітня 2016 року близько 11 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні «Дому молитви Християн Адвентистів сьомого дня», розташованого в будинку № 3 по вул. Миру в м.Харкові, побачив у літературному відділі раніше не знайому йому ОСОБА_6, яка тримала у правій руці свій мобільний телефон марки «Fly Ezzy 6», і, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву, підійшов до неї та шляхом ривку відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Fly Ezzy 6», вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4711 від 26 квітня 2016 року, 600 грн. Коли ОСОБА_6 почала кликати на допомогу, ОСОБА_3 наніс їй удар кулаком правої руки в обличчя, чим спричинив фізичний біль, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, і в подальшому розпорядився викраденим на свій розсуд.

Формулюючи об'єктивну сторону кримінального правопорушення, суд першої інстанції помилково двічі послався на відкрите заволодіння обвинуваченим чужим майном, що є кваліфікуючою однакою розбою, а не грабежу. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений саме відкрито викрав майно потерпілої, а не заволодів цим майном. Умисел обвинуваченого також був спрямований на відкрите викрадення майна потерпілої. Кваліфікація дій обвинуваченого як грабіж, вчинений повторно і з застосуванням насильства, що не є небезпечним для потерпілої, відповідає матеріалам справи. Відповідно до вимог ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

В решті висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, щодо кваліфікації цих дій, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і ніким в апеляційному порядку не оспорені.

Що стосується апеляційних вимог прокурора, колегія суддів погоджується з вимогами про скасування вироку в частині призначеного покарання, ухвалення вироку апеляційним судом з призначенням більш суворого покарання.

Так, у вироку суд першої інстанції послався на врахування ним тяжкості злочину і даних про особу обвинуваченого, його щире каяття у скоєному, та обставини, що обтяжують покарання, - рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції недостатньо врахував, що обвинувачений раніше 2 рази засуджувавсь за тяжкі злочини, новий тяжкий злочин вчинив через 20 днів після закінчення строку умовно-дострокового звільнення від покарання, яке він відбував за умисне вбивство, новий злочин знову був пов'язаний з насильством щодо потерпілої, обвинувачений не зайнятий в суспільно корисному виробництві, наркологічною експертизою в нього виявлений синдром залежності від алкоголю та потреба в лікуванні від алкоголізму.

Тому призначення покарання за мінімальною межею норми кримінального закону, за яким його засуджено, є надто м'яким і не сприятиме виправленню обвинуваченого та запобіганню нових злочинів. Таким чином, доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо явної несправедливості заходу примусу через м'якість заслуговують на увагу.

За тих самих підстав вимоги обвинуваченого про пом'якшення призначеного покарання не можуть бути задоволені.

Іншої оцінки доказів, ніж була здійснена судом першої інстанції, і, відповідно повторного дослідження доказів, вирішення питання про скасування вироку в частині призначеного покарання та ухвалення в цій частині апеляційним судом свого вироку, не потребує.

У решті вирок суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому вимога прокурора про скасування вироку взагалі, а не в частині призначеного покарання, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 407,409,420 КПК України, колегія суддів,

ПРИСУДИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 Попелкова В.В. задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на 5 /п'ять/ років.

Той же вирок змінити. Зазначити в мотивувальній його частині, що дії ОСОБА_3 були обумовлені умислом відкрито викрасти чуже майно, а не заволодіти ним, і полягали в відкритому викраденні мобільного телефону потерпілої, а не в заволодінні цим майном, як зазначено в вироку.

У решті вирок суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Копію вироку апеляційного суду негайно вручити засудженому і прокурору.

Вирок апеляційного суду, відповідно до ч.4 ст.532 КПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення.

На вирок може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Подача касаційної скарги не зупиняє виконання вироку.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _______

В.В.ПЛЕТНЬОВ І.І.КАПЛІЄНКО А.І.ЛЮШНЯ