Рішення № 6140527, 13.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/39813.04.09 За позовомМіністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТМС ЛТД"

Про стягнення 75 306, 32 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін :

від позивача: Деркач В.М. дов. № 03-145/24 від 10.01.2009 року;

від відповідача: Горбатенко А.О. дов. № б/н від 28.07.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС ЛТД»про стягнення 36904, 32 грн. пені та 38402, 00 грн. штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору прострочив поставку товару, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання.

Ухвалою від 21.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.12.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2008 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті заявлених вимог.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2008 року не з'явився, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 08.12.2008 року розгляд справи було відкладено на 26.12.2008 року.

В судовому засіданні 26.12.2008 року представник позивача надав усні пояснення по справі та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, однак через канцелярію суду надав відзив на позов відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову. Крім того, відповідач надав доповнення до відзиву в якому визначив контррозрахунок штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 26.12.2008 року розгляд справи відкладено на 19.01.2009 року.

В судовому засідання 19.01.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечував та через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів, яке судом відхилено з тих підстав, що позивач їх надав в судовому засіданні добровільно.

Крім того, в судовому засіданні 19.01.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/398, яке судом задоволено.

У судовому засіданні 19.01.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 06.02.2009 року.

В судовому засіданні 06.02.2009 року, позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засідання 06.02.2009 року оголошено перерву до 13.02.2009 року.

В судовому засіданні 13.02.2009 року позивач надав усні пояснення по суті спору та клопотання про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача 13.02.2009 року в судове засідання не зявився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.02.2009 року розгляд справи відкладено на 23.02.2009 року.

В судовому засіданні 23.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року розгляд справи відкладено на 23.03.2009 року.

В судовому засіданні 23.03.2009 року представник позивача надав суду усні пояснення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, по час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 23.03.2009 року розгляд справи відкладено на 13.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2007 року між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМС ЛТД" (далі-Постачальник) укладено договір № 21-5/121 - (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач зобовязувався поставити у власність позивачу автонавантажувач та санітарний автомобіль (далі-спеціальні транспортні засоби) для до оснащення мобільного госпіталю МНС України в кількості згідно специфікації (додаток), що є невід'ємною частиною Договору, а позивач зобовязувався прийняти та оплатити за спеціальні транспортні засоби на умовах даного Договору.

Згідно до п. 1.2 Договору, позивач забезпечує приймання та оплату спеціальних транспортних засобів в кількості та за цінами відповідно до специфікації (додаток).

Відповідно до п.1, 2 Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, постачальник зобовязувався поставити автонавантажувач дизельний тип DFL15 вартістю 199 200, 00 грн. в т.ч. ПДВ та санітарний автомобіль на бізі VW T5 Kasten 2,5 TDI 4 Motion вартістю 349 400, 00 грн. в т.ч. ПДВ. Всього на загальну суму 548 600, 00 грн.

Як встановлено п. 2.3 Договору, автонавантажувач дизельний тип DFL15 та санітарний автомобіль на бізі VW T5 Kasten повинні бути поставленні позивачу не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання передплати.

Відповідно до п. 7.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 03.12.2007 року, розрахунок за санітарний автомобіль та автонавантажувач здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100 % від вартості Договору, за наявності коштів на реєстраційному рахунку позивача, відповідно до абзацу 1 підпункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2007 року № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Усі розрахунки за Договором проводяться у гривнях в безготівкові формі (п. 7.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору, перерахував на рахунок відповідача 100 % суми попередньої оплати 05.12.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 29.11.2007 року на суму 164 580, 00 грн. та платіжним дорученням № 7 від 05.12.2007 року на суму 384020, 00 грн.

Таким чином, в силу п.п. 2.3., 7.2. Договору, спеціальні транспортні засоби повинні були поставлені відповідачем до 04.03.2008 року.

Однак відповідач всупереч умовам Договору прострочив встановлені терміни, поставивши автотранспорт 13.05.2008 року, про що свідчать видаткова накладна № ТО-00000000012 від 13.05.2008 року та акти прийняття - передачі основних засобів (належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи), отже період прострочення складає з 05.03.2008 року по 12.05.2008 року.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 231 ГК України, визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 10.2 Договору сторони узгодили, що за порушення стоків виконання зобовязання, постачальник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за порушення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної продукції.

Позивач за прострочення поставки спеціальних транспортних засобів, керуючись ст. 231 ГК України та п. 10.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 41693,60 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням періоду прострочення з 05.03.2008 року по 12.05.2008 року, господарський суд приходить до висновку, що розмір пені визначений позивачем не вірно і її обґрунтований розмір складає 37853,40 грн.

Разом з тим, виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до слати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

П. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових винятках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за необхідне використати надане йому право частиною 1 ст. 233 ГК України та п. 3.ч.1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені до 15000, 00 грн.

Крім того, позивач керуючись ст. 231 ГК України та п. 10.2. Договору , просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 38 402, 00 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу суд прийшов до висновку, що нарахування штрафу здійснено позивачем вірно, розмір якого визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи це тим, що прострочення поставки продукції зумовлено подіями форс-мажорного характеру, що виключає його відповідальність.

Як стверджує відповідач, обумовлена Договором продукція імпортувалась із-за кордону, з кінця січня на початку лютого 2008 року на митниці відбувались страйки митних служб, що в свою чергу унеможливило своєчасну поставку імпортного товару - спеціальних транспортних засобів.

П. 12.4 Договору сторони, передбачили, що сторона, для якої створилась неможливість виконання обовязків за даним Договором, повинна негайно, але не пізніше 10 робочих днів з моменту її настання письмово попередити про це другу сторону. Факти викладенні в повідомленні, повинні бути підтвердженні Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищезазначену обставину, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Відповідач в порушення умов п. 12.4 Договору, про затримку виконання зобовязання з причин виникнення форс-мажорних обставин підтверджених висновком Торгово-промислової палати, в десятиденний термін позивача не повідомив, а тому викладені відповідачем доводи не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС ЛТД" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 42, 03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 32154106) на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55, код ЄДРПОУ 00013528) 38 402 (тридцять вісім тисяч чотириста дві) грн. 00 коп. штрафу, 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 534 (пятсот тридцять чотири) грн. 02 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М.Спичак

Дата підписання

рішення:14.05.2009р.