Ухвала суду № 61405222, 20.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/58/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2429/16Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді : Кузнєцової О.Ю.

суддів : Хіль Л.М., Мартєва С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та, остаточно визначившись у позовних вимогах відповідно до заяви від 09 травня 2016 року (а.с. 29-30), просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь інфляційні витрати в сумі 19 131,96 грн., 3% річних в сумі 3864,54 грн. у зв'язку із несвоєчасним виконанням останнім зобов'язань, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05.06.2013 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто грошові кошти на загальну суму 67 731,17 грн. ОСОБА_3 в добровільному порядку рішення суду не виконував, тому його виконання було проведено в примусовому порядку лише 02.12.2014 року. Крім того, за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.05.2011 року на її користь з відповідача стягнуто 4000,00 грн моральної шкоди та 1500,00 грн. судових витрат. Вказану суму ОСОБА_3 не сплатив.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційні втрати на загальну суму 17 657,82 грн..

В іншій частині позовних вимог - відмовлено

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржида ОСОБА_2, просила скасувати його в частині відмови у задоволенні її вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2016 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних витрат за невиконання вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 травня 2011 року, а тому в іншій частині воно не переглядається.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.05.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4000,00 грн. моральної шкоди та 1500,00 грн. судових витрат.

Згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 не було виконано вироку суду в частині сплати на її користь 4000,00 грн. моральної шкоди та 1500,00 грн. судових витрат, тобто того, що боржник прострочив виконання грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 надала до апеляційного суду лист Автозаводського ВДВС м. Кременчука №33215 від 30 червня 2016 року (а.с. 49), з якого вбачається, що станом на 30 червня 2016 року заборгованість по виконавчому листу №1-45 виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області 22 грудня 2011 року не погашена.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апелянтом не було вказано на будь-які причини, які б можна було вважати поважними для неподання вказаного доказу до суду першої інстанції, а від так в апеляційного суду відсутні підстави для його дослідження та покладення в основу судового рішення.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, апелянтом не наведено.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Л.М. Хіль

С.Ю. Мартєв

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова