Ухвала суду № 61401683, 19.09.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11905/16-к

Провадження № 1-кс/344/3869/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Торованина С.В., слідчого Маньковського В.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090010004167.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 15.09.2016р. близько 11год. 40хв. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину «ПроСтор», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 11Б та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав зубну дитячу електричну щітку марки «Oral-B Stages Power», упаковку насадок для електричної зубної щітки марки «Oral-B Precision Clean», три ємкості шампуню марки «Head&Shoulders 400 мл.», чим заподіяв ТОВ «Стиль Д» матеріальні збитки на загальну суму 647,25 грн.

В подальшому, ОСОБА_1, із викраденим майном, направився в напрямку виходу із вказаного приміщення, однак при проходженні повз систему охоронної сигналізації був виявлений керуючим магазину ОСОБА_3, який висловив йому вимогу зупинитись та припинити протиправні дії. Після цього, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним, продовжив свої незаконні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, вибігши через вхідні двері, намагаючись покинути місце вчинення злочину, однак свої незаконні дії не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий ОСОБА_3

15.09.2016р. о 17 год. 10хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 16.09.2016р. обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченогоч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати напотерпіолого та свідків, оскільки він знає їх місце проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у вчиненні тяжкого та корисливого злочину. Крім цього, ОСОБА_1 не працює, у нього відсутні міцні соціальні звязки, постійного джерела доходів немає та з метою отримання коштів систематично вчиняє злочини, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 16 вересня 2016 року у відповідності до ст. 111 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту ОСОБА_3, протоколом предявлення особи для впізнання, протоколами допитів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5А, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та іншими доказами в їх сукупності.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, його репутацію, він не одружений, не працює та раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину та той факт, що злочин був вчинений ОСОБА_1 на наступний день після застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обовязків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 13 листопада 2016 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 20 ( двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 27 560 ( двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 13 листопада 2016 року обовязки:

прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

не відлучатися з с. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватись від спілкування з потерпілим та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну;

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2016 року.

Слідчий суддя: Татарінова О.А.