Рішення № 61401351, 02.08.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1804/15-ц

Провадження № 2/280/177/16

РІШЕННЯ

Іменем України

02 серпня 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І. В.,

при секретарі Бондаренко Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 протягом 10-ти днів з дня вступу рішення в законну силу зареєструвати його в секторі міграційної служби Коростишівського району Житомирської області, за постійним місцем проживання за адресою, по АДРЕСА_1, для чого надати в сектор міграційної служби Коростишівського району Житомирської області будинкову книгу та внести в неї відповідну відмітку про його реєстрацію. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Із зустрічним позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову вказує, що 13 листопада 2013 року стала власником ? частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку. За даним домоволодінням був зареєстрований і ОСОБА_2, який фактично не проживає і не користується житловим будинком з липня 2011 року. ОСОБА_2 ще до того часу як ОСОБА_1 стала власником будинку залишив його та з того часу не вселявся, речей своїх у ньому не залишав. Як новий власник домоволодіння, не давала дозволу на вселення відповідача в будинок та заперечує проти цього й на час пред'явлення зустрічного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази,

Судом встановлено, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та останнього визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду Житомирської області дане рішення Коростишівського районного суду Житомирської області скасоване та ухвалено нову, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити за безпідставністю.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належиться ? житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_1, що підтверджується копіями договору дарування від 13 листопада 2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_1 від 13 листопада 2013 року.

З копії акту депутата місцевої ради №270 від 10 квітня 2015 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, виник конфлікт між ОСОБА_4 та її колишнім чоловіком ОСОБА_2, що зареєстрований за даною адресою, але зі слів свідків з 2012 року він тут не проживає, тому що колишня дружина до помешкання його не допускає і речей не віддає. Зі слів свідків 20 лютого 2015 року між даними громадянами виник конфлікт, який полягає у тому, що ОСОБА_2 прийшов до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1, щоб забрати свій ноутбук, за який і сам виплатив кредитні кошти, але колишня дружина в помешкання не впустила, лаялася. Свідки підтвердили, що ОСОБА_4 неодноразово починала сварки та лаялася.

Положеннями статті 405 Цивільного кодексу України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи з наведеного, при доведеності не проживання без поважних причини особи більше року у будинку вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі цієї статті.

Позивач у своєму позові посилається на те, що реєстрації відповідача у житловому будинку не давала, а також те, що останній відсутній за місцем реєстрації понад один рік.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 34 своєї постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.

Суд не знаходить можливим задовольнити позовні вимоги, виходячи з того, що позивач не давала згоди на реєстрацію місця проживання відповідача як новий власник, оскільки відповідач є членом сім'ї позивача у розумінні статті 64 Житлового кодексу Української РСР, а саме батьком позивачки.

Отже, визначальним для вирішення заявленого позову є встановлення обставини, з якою позивач поєднував позовні вимоги, - факт відсутності відповідача без поважних причин понад один рік у житловому приміщенні, у якому він має право проживати.

Наявні у матеріалах справи докази не дають можливості з'ясувати дійсного періоду відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні, визначитися з причинами такої відсутності, та чи не була відсутність відповідача викликана неправомірними діями позивача.

Відповідачем ОСОБА_3 не порушено прав, передбачених статтею 391 Цивільного кодексу України.

Тому, суд не знаходить можливим задовольнити позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Щербаченко