Ухвала суду № 61401348, 28.07.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/882/15-ц

Провадження № 4-с/280/7/16

У Х В А Л А

28 липня 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І. В.,

при секретарі Бондаренко Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коростишівського районного суду Житомирської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з вказано. скаргою, в якій просить визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції при направленні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, яке було винесено 12 травня 2016 року. В обґрунтування скарги вказує, що як стягувач неодноразово звертався до Коростишівської виконавчої служби про виконання рішення суду. Згідно відповіді в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19 травня 2016 року за №542/33/21-31, яке скаржник отримав 20 травня 2016 року, виконавче провадження за його заявою перебувало на виконанні з 15 грудня 2015 року з виконавчим листом №280/882/15-ц, виданим Коростишівським районним судом 03 грудня 2015 року, про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1000 гривень та моральної шкоди у розмірі 200 гривень. Скаржник вказує, що бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби позбавила його можливості протягом шести місяців не отримувати кошти згідно виконавчого листа.

Скаржник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Представник Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 03 грудня 2015 року Коростишівським районним судом Житомирської області було видано виконавчий лист №280/882/15-ц про стягнення з Управління пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1000 гривень та моральну шкоду в сумі 200 гривень.

15 грудня 2015 року скаржником було подано заяву про відкриття провадження за даним виконавчим листом до відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції.

Заступником начальника відділу 15 грудня 2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49659953.

В. О. начальника ВДВС було надіслано повідомлення до УПФУ у Коростишівському районі за вих. №952 від 25 березня 2016 року з проханням повідомити про виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 1000 гривень та моральної шкоди у розмірі 200 гривень.

З повідомлення начальника Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України №410/02 від 14 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 на письмове звернення до управління 07 квітня 2015 року про внесення в списки непрацюючих і виплати пенсії у повному розмірі відпрацьовано, доплату виплачено в червні 2015 року.

12 травня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №49659953. Зі змісту даної постанови вбачається, що державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами за якими боржниками є державні органи. Тому виконавчий документ підлягає поверненню стягувачі на підставі пункту 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно положень частин 2 та 3 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи, установи, організації та особи, зазначені в

частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань повинні узгоджуватися з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845, з часу його затвердження 03.08.2011 року, а також з Положенням про Пенсійний фонду України, затвердженим указом Президента України №384/2011 06 квітня 2011 року та положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України.

Представником субєкта оскарження не надано суду доказів, що ним вчинялись будь-які виконавчі дії з примусового виконання рішення Коростишівським районним судом Житомирської області від 28 липня 2015 року, передбачені пунктами 26, 27 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

Суд вважає, що бездіяльність субєкта оскарження порушує право стягувача на отримання присуджених судовим рішенням коштів.

У порушення вимог частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників державний виконавець Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не склав акт, в якому повинен була вказати про наявність обставин, зазначених у частині 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а керівник вказаного органу ДВС протягом 10 днів з дня складення такого акта не подав відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Державній казначейській службі України оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12 травня 2016 року винесена на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», однак у постанові державним виконавцем не зазначено конкретної норми закону, яка забороняє звернути стягнення на майно чи кошти боржника.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Положеннями ч. 2 наведеної статті визначено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Більше того, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набув чинності з 01.01.2013 року і в силу ст. 5 ЦК України розповсюджується на правовідносини, які виникають після його прийняття. Законодавець не надав цьому закону зворотної сили і він не може бути забороною для здійснення повноважень державного виконавця.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що бездіяльність відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції при направленні постанови про повернення виконавчого документа є такою, що порушує приписи законодавства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 208-210, 212, 223, 293 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при виконанні рішення Коростишівського районного суду Житомирської області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І. В. Щербаченко