Ухвала суду № 61399394, 20.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2537/13-к Провадження №11-кп/773/2/16 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О.С. Категорія:ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 358 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20 вересня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Денісова В.П., Оксентюка В.Н.,

з участю секретаря Павловій Н.А.,

прокурора Костюка О.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 Маріуса Йона та його захисника ОСОБА_4, прокурора у кримінальному провадженні старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_5 на вирок Любомльського районного суду від 07 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И В

28 квітня 2016 року до апеляційного суду надійшло клопотання прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, оскільки останній не зявлявся в апеляційний суд для розгляду скарг. Своє клопотання мотивує ризиком, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема обвинувачений не являється громадянином України і не має постійного місця проживання на території України.

Заслухавши прокурора, який повністю підтримав заявлене клопотання, захисників та обвинуваченого, які заперечили щодо клопотання та просили не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 358 КК України, які відносяться до категорії тяжких.

Поштові повідомлення з повістками, які надсилалися обвинуваченому, поверталися в суд без вручення.

В листі першого прокурора Волинської області, який надійшов на адресу суду, вказано, що ОСОБА_2 Соломянським судом м.Києва 30 квітня 2016 року застосований екстрадиційний арешт, який продовжено до 16 жовтня 2016 року.

Таким чином, прокурор при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу довів наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема залишити територію України, а також те, що застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обовязків.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд, у відповідності до ст.194 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, апеляційний суд встановлює розмір застави в межах, які визначені ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням обставин, передбачених ч.4 ст.182 КПК України, ближче до максимального розміру.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 183, 196, 197, 405 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 Маріуса Йона, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 16.45год. 19 листопада 2016 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16.45год. 20 вересня 2016 року.

Одночасно визначити ОСОБА_2 розмір застави в розмірі 79 мінімальних заробітних плат, що становить 108862 (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок апеляційного суду Волинської області (Волинська область, м.Луцьк, вул.Червоного Хреста, 10, код ЄДРПОУ 02890400, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, реєстраційний рахунок 37316026004275).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обовязки:

- не відлучатися за межі м.Луцька без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про місце свого місця проживання та його зміну;

- здати на зберігання в Апеляційний суд Волинської області документи, що дають право на виїзд за кордон.

Визначити двохмісячний термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, однак не довше ніж до 16.45год. 19 листопада 2016 року.

Розяснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок апеляційного суду Волинської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Луцького СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Луцького СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю апеляційного суду Волинської області Клока О.М.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді