Рішення № 61396076, 15.09.2016, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №483/1255/16-ц

Провадження №2/483/539/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаус Л.В.

при секретарі Єфімовій Т.Ю.,

за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 січня 2006 року померла їх мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді 2/3 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Нагірній, 18 в с. Парутине Очаківського району Миколаївської області. У встановлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини вона до нотаріальної контори з заявою про її прийняття не звернулася, оскільки відповідач їй повідомив, що існує заповіт матері на його імя, що виключає можливість прийняття нею спадщини. Крім того, вона хворіла та довго оговтувалася після втрати найріднішої людини. Посилаючись на викладені обставини, вказує, що пропустила строк з поважних причин, та просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, тривалістю в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили про його задоволення. Крім зазначеного в позові, також посилалися на те, що позивачка отримувала заробітну плату у невеликому розмірі, має двох дітей, 1989 та ІНФОРМАЦІЯ_1, які хворіли, що також перешкоджало своєчасному прийняттю спадщини. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона усно зверталася до нотаріуса з питання прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали. Так, ОСОБА_3 пояснив, що ніколи не повідомляв позивачці про наявність заповіту матері на його імя та не вчиняв ніяких дій по перешкоджанню позивачці у прийнятті нею спадщини.

Представник відповідача зазначила, що позивачкою не наведено поважних причин пропуску нею строку на прийняття спадщини.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі та оглянувши матеріали спадкової справи, суд дійшов наступного.

ОСОБА_6, яка народилася 01 березня 1969 року в с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, є рідною донькою ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії VІІ- УР № 0936786 та копією свідоцтва про шлюб серії ІІ-ФП № 273626, відповідно до якого 14 листопада 1987 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 9, 62).

З копії свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 691898, що знаходиться в спадковій справі № 74/2016 до майна померлої 18 січня 2006 року ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_3 народився 27 листопада 1960 року та його матірю є ОСОБА_5 (а.с. 47).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними дітьми ОСОБА_5.

18 січня 2006 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФП № 022247(а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина вигляді 2/3 часток житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Нагірній, 18 в с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 29 липня 1982 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 липня 1982 року, що знаходяться в спадковій справі № 74/2016 (а.с. 53-55).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, строк прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, закінчився 18 липня 2006 року.

Як слідує з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31 серпня 2016 року №44924987, щодо майна померлої ОСОБА_5 10 червня 2016 року заведено спадкову справу № 74/2016 (а.с. 37).

З копії спадкової справи № 74/2016 вбачається, що 10 червня 2016 року ОСОБА_3 подав до Другої Очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяву про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 (а.с. 38-58)

Також в матеріалах спадкової справи мається довідка, яка видана Парутинською сільською радою Очаківського району Миколаївської області № 366 від 10 березня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований разом з ОСОБА_5 за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Парутине, вул. Нагірна, 18, з 1982 року по день смерті своєї матері. Разом з спадкодавицею за вказаною адресою були зареєстровані також її невістка ОСОБА_8 та онука ОСОБА_9 (а.с. 41)

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Після смерті матері позивачка не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, подавши її лише 08 серпня 2016 року, тобто через десять років після відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В п. 2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/04-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до ст.ст. 212 та 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно зі статтею 60 ЦПК України, обовязок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведеність позову є підставою для відмови в його задоволенні.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка та її представник посилаються на довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 2009-2012 роки та на копії записів з медичних карток ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69-80).

З вищевказаних письмових доказів вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за 2009-2012 роки складала від 600 до 1500 грн. щомісячно, що ОСОБА_10 08 грудня 2007 року, 21 лютого 2009 року, 22 лютого 2010 року, 22 лютого 2011 року звертався до лікаря-гастроентеролога, де йому призначалось лікування, та що ОСОБА_11 перебував на стаціонарному лікуванні з 12 квітня по 12 травня 2006 року, з 27 січня по 07 лютого 2007 року, з 04 березня по 13 березня 2008 року.

Оцінивши вищевказані письмові докази, суд вважає, що вони не свідчать про наявність у позивачки об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для прийняття спадщини, оскільки подання заяви про прийняття спадщини не потребує матеріальних витрат, а періоди лікування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 носили періодичний короткочасний характер і, крім періоду з 12 квітня по 12 травня 2006 року, мали місце поза межами строку для прийняття спадщини.

Позивачкою не надано суду жодного доказу щодо її хвороби, яка за її твердженням також перешкоджала своєчасному прийняттю спадщини.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що ОСОБА_3 повідомляв їй про наявність заповіту матері на його імя, та показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яким про вказану обставину стало відомо від самої позивачки, оскільки ця обставина не підтверджена в судовому засіданні беззаперечними доказами та навіть за умови доведеності не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачкою не доведено поважність причин пропуску нею шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд не вбачає передбачених ч. 3 ст. 1272 ЦК України підстав для визначення позивачці додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої 18 січня 2006 року, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: