Рішення № 61395358, 13.09.2016, Березанський районний суд Миколаївської області

13.09.2016 Справа №469/303/16

2/469/287/16

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2016 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого - судді - Тавлуя В.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Рогозевич С. О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Мотляха О. О.

- Остапової О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 31.03.2016 року звернувся до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», у якому просив суд стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 14055,00 грн. та зобов'язати ПАТ «Укртрансгаз» видати йому його трудову книжку. Заявлені вимоги обґрунтував тим, що 10.01.2014 року він був прийнятий на роботу до оздоровчого комплексу «Голубий факел» філії «Агрогаз» ПАТ «Укртрансгаз» на посаду інженера.

23.10.2015 року ним, під тиском керівника, була написана заява про звільнення з роботи, і відповідно до наказу від 23.10.2015 року №53-К він був звільнений з займаної посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. З даним наказом в день звільнення його не ознайомили, і він його отримав поштою 12.01.2016 року. Також у день звільнення він приходив до спеціаліста з кадрових питань в оздоровчий комплекс «Голубий факел» з метою отримання його трудової книжки, але спеціаліста на місці не виявилося, в зв'язку з чим свою трудову книжку у день звільнення він не отримав.

Після цього він неодноразово звертався до відповідача з питання видачі йому трудової книжки, але йому у задоволенні його вимог було відмовлено.

Наприкінці січня 2016 року він отримав від ПАТ «Укртрансгаз» філія «Агрогаз» оздоровчий комплекс «Голубий факел» лист, у якому повідомлялося, що він може отримати трудову книжку звернувшись до відділу кадрів оздоровчого комплексу, і що даний лист є повторним, оскільки перший лист з даного питання йому було направлено 28.11.2015 року. Однак, у період з 28.11.2015 року по 31.12.2015 року, листи на його ім'я не надходили, а тому посилання відповідача на те, що даний лист є повторним не відповідає дійсності.

Отримавши у січні 2016 року лист відповідача з відомостями про можливість отримання трудової книжки у відділі кадрів підприємства, він намагався це зробити, однак в оздоровчому комплексі «Голубий факел» нікого не було.

Таким чином, свою трудову книжку він по день звернення до суду не отримав, у зв'язку з чим, з вини відповідача він не мав можливості влаштуватися на роботу, або хоча б стати на облік у центрі зайнятості як безробітній.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.47 КЗпП України, якою встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику його трудову книжку у день звільнення, положення ч.5 ст.235 КЗпП України, якою встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу у разі затримки з його вини видачі працівникові трудової книжки виплати працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, Позивач просить суд стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яка згідно його розрахунків становить 14055,00 грн. та зобов'язати ПАТ «Укртрансгаз» видати йому його трудову книжку.

В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснювали суду, що позивач у день звільнення не видав ОСОБА_1 його трудової книжки, і у подальшому ухилявся від її видачі, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач у наданих суду письмових запереченнях (а.с.42-44) зазначив, що позов не визнає, обґрунтовуючи це тим, що у день звільнення 26.10.2015 року і наступного дня 27.10.2015 року ОСОБА_1 не звертався до ОК «Голубий факел» з проханням видати йому його трудову книжку, у зв'язку з чим адміністрацією підприємства було складено Акт №2 від 27.10.2015 року про неприбуття ОСОБА_1 для отримання трудової книжки.

Оскільки згідно вимог законодавства пересилання трудової книжки поштою працівнику допускається тільки за його письмовою згодою, інспектором з кадрових питань Оздоровчого комплексу «Голубий факел» на адресу Позивача поштовим листом було надіслано на його ім'я копію наказу 353-к від 23.10.2015 року та повідомлення №2 від 27.10.2015 року з проханням отримати трудову книжку, або надіслати заяву на її пересилання поштою.

Однак, позивач проігнорував повідомлення щодо необхідності отримати трудову книжку та не звернувся до ОК «Голубий факел», в зв'язку з чим на його адресу повторно було надіслано копію наказу 353-к від 23.10.2015 року та повідомлення №2 від 27.10.2015 року з проханням отримати трудову книжку. Однак, Позивач за трудовою книжкою на підприємство знову не з'явився.

Крім того, інспектор підприємства з кадрових питань неодноразово телефонувала ОСОБА_1 з проханням забрати свою трудову книжку, на що останній відповідав, що вона йому не потрібна.

Посилаючись на наведене, відповідач вважає, що його вини у затримці видачі ОСОБА_1 його трудової книжки немає, а тому просить відмовити у задоволенні зазначеної позовної заяви.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені у письмових заперечень. Пояснювали суду, що ОСОБА_1 ніхто не перешкоджав у видачі його трудової книжки, і він сам ухилявся від її отримання.

У судових дебатах представник відповідача Остапова О. В. позов в частині зобов'язання ПАТ «Укртрансгаз» видати ОСОБА_1 йому його трудову книжку визнала, і проти його задоволення не заперечила.

Заслухавши пояснення Позивача та його представника, пояснення представників відповідача, допитавши свідків та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відповідно до положень ч.4. ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, оскільки представник відповідача позов в частині зобов'язання ПАТ «Укртрансгаз» видати ОСОБА_1 йому його трудову книжку визнала, за відсутності підстав вважати, що визнання позову у цій частині позовних вимог порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача видати йому трудову книжку підлягають задоволенню у відповідності з положеннями ч.4 ст.174 ЦПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення решти позовних вимог, суд виходить з наступних положень закону та встановлених обставин справи.

Як свідчать оглянуті в судовому засіданні копія трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.155-157), копія Наказу Оздоровчого комплексу «Голубий факел» ПАТ «Укртрансгаз» філія «Агрогаз» №1-к від 10.01.2014 року (а.с.45) позивач ОСОБА_1 10.01.2014 року був прийнятий на посаду інженера ОК «Голубий факел».

Згідно наявної у матеріалах цивільної справи заяви ОСОБА_1 (а.с.46) позивач 23.10.2015 року звернувся до відповідача з письмовою заявою, у якій просив звільнити його з посади інженера за власним бажанням з 23.10.2015 року.

Наказом ОК «Голубий факел» ПАТ «Укртрансгаз» філія «Агрогаз» №53-к від 23.10.2015 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади 26.10.2015 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, про що свідчить копія даного наказу (а.с.47).

Отже, між сторонами існують трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього, у яких визначені взаємні права та обов'язки працівника та власника або уповноваженого ним органу.

Так, згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунки у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.5 ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідач заперечує наявність його вини у затримці видачі трудової книжки ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.60, ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.2 ст.60 ЦПК). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч.3 ст.60 ЦПК).

Згідно даних дослідженого судом Акту №2 про невихід на роботу працівника за отриманням трудової книжки від 27.10.2015 року, складеного комісією ОК «Голубий факел» ПАТ «Укртрансгаз» філія «Агрогаз» у складі Голови комісії ОСОБА_7, членів комісії ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с.48), ОСОБА_1, звільнений за власним бажанням 26.10.2015 року згідно наказу №53-к від 23.10.2015 року, а ні в день звільнення - 26.10.2015 року, а ні наступного дня - 27.10.2015 року, не з'явився у відділ кадрів ОК «Голубий факел» для отримання трудової книжки. Відомості про причини неявки ОСОБА_1 відсутні.

Допитана у судовому засіданні під присягою (а.с.85) свідок ОСОБА_8, пояснила суду, що вона працює на посаді економіста ОК «Голубий факел», і ОСОБА_1 знає як колишнього працівника підприємства. Повідомила суду, що 23.10.2015 року, це була п'ятниця, у кінці робочого дня, позивач написав та подав директору підприємства на розгляд заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, після чого пішов до додому. Того ж дня директором ОК «Голубий факел» було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за власним бажанням з 26.10.2015 року. Однак, 26.10.2015 року ОСОБА_1 на роботу не прийшов, як і не прийшов на роботу наступного дня 27.10.2015 року, про що було складено відповідний акт. В зв'язку з цим вона, направила на адресу позивача лист з пропозицією з'явитися в ОК «Голубий факел» за трудовою книжкою, або надати письмову згоду на поштову пересилку трудової книжки. Вказаний лист вона направила позивачу простим листом. Крім того, вона неодноразово телефонувала позивачу з даного приводу, однак останній говорив їй, що трудова книжка йому не потрібна, і відмовлявся за нею приходити. Повідомила суду, що на ОК «Голубий факел» його керівництво працює круглий рік, в зв'язку з чим у позивача була можливість у будь-який день з'явитися до оздоровчого комплексу, і отримати свою трудову книжку .

Допитаний у судовому засіданні під присягою (а.с.111) свідок ОСОБА_7, пояснив суду, що він працює Начальником ОК «Голубий факел», і 23.10.2015 року на його розгляд надійшла заява працівника ОСОБА_1 про звільнення з роботи за власним бажанням, за наслідком якої він видав наказ про його звільнення з роботи з 26.10.2015 року. Оскільки ОСОБА_1 26.10.2015 року а також 27.10.2015 року на роботу не з'являвся, 27.10.2015 року було складено відповідний акт. Повідомив суду, що після 23.10.2015 року ОСОБА_1 на ОК «Голубий факел» взагалі більше не з'являвся, в зв'язку з чим на його адресу направлялися відповідні листи, у яких його повідомлялося пре необхідність отримання ним трудової книжки. Перешкод у доступі на ОК «Голубий факел» ніхто не чинив, і відповідних вказівок охоронникам комплексу про недопуск ОСОБА_1 до оздоровчого комплексу він не віддавав. Зазначив, що керівництво ОК «Голубий факел» працює круглий рік.

Допитана у судовому засіданні під присягою (а.с.158) свідок ОСОБА_9, пояснила суду, що вона працювала на ОК «Голубий факел» інспектором з кадрових питань на 0,25 ставки. Підтвердила суду, що вона приймала участь у складанні та підписала Акт №2 про невихід на роботу працівника за отриманням трудової книжки від 27.10.2015 року, у зв'язку з тим, що відповідач 26.10.2015 року, а також 27.10.2015 року не прийшов до оздоровчого комплексу за своєю трудовою книжкою. З яких причин до цього часу ОСОБА_1 не отримав свою трудову книжку, їй невідомо.

Допитаний у судовому засіданні під присягою (а.с.112) свідок ОСОБА_10, пояснив суду, що він працює охоронником ОК «Голубий факел», і знає ОСОБА_1 як колишнього працівника оздоровчого комплексу. Про те, що ОСОБА_1 звільнився з роботи йому було відомо. Однак, вказівок про не допуск ОСОБА_1 на територію оздоровчого комплексу йому ніхто не віддавав, і від інших охоронців він теж нічого про це не чув. Повідомив суду, що за час його чергування на оздоровчому комплексі, після 01.11.2015 року, коли він вперше заступив на чергування, на свою зміну, він ОСОБА_1 на території оздоровчого комплексу не бачив. Зазначив, що адміністрація ОК «Голубий факел» працює круглий рік.

З наявних у матеріалах цивільної справи копій листа Начальника ОК «Голубий факел» від 13.01.2016 року (а.с.12) та листа Віце-президента ПАТ «Укртрансгаз» від 22.01.2016 року (а.с.7), вбачається, що ОСОБА_1 відповідачем повідомлялося про необхідність з'явитися до оздоровчого комплексу за отриманням трудової книжки чи надання згоди на її поштовий переказ.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає недоведеною наявність вини відповідача у затримці видачі позивачу його трудової книжки, як підстави, для застосування наслідків, передбачених положеннями ч.5 ст.235 КЗпП України, оскільки позивачем не надано достатніх і належних доказів у підтвердження того, що затримка у видачі його трудової книжки сталася з вини відповідача, і його доводи суперечать показанням допитаних судом у справі свідків та дослідженим судом письмовим доказам, наданим відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову.

Показання свідка ОСОБА_11 (а.с.159), допитаної судом за клопотанням позивача, суд не може прийняти до уваги при ухваленні рішення у даній справі, оскільки з її показів вбачається, що даний свідок звільнилася з ОК «Голубий факел» раніше ОСОБА_1, і про обставини його звільнення їй відомо не особисто, а зі слів позивача.

Крім того, її показання суперечать показанням допитаних судом інших свідків та даним досліджених судом письмових доказів.

Приймаючи рішення у даній справі, суд також звертає увагу на те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом сплинув встановлений ст.233 КЗпП України трьохмісячний строк, який обчислюється з дня коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку, задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», ЄДРПОУ 30019801, видати ОСОБА_1 трудову книжку серії НОМЕР_1, дата заповнення 23.01.1986 р.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

На підставі ч.3 ст.88 ЦПК України стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», ЄДРПОУ 30019801, судовий збір в дохід держави у розмірі 1378,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 вересня 2016 року.