Вирок № 61395199, 15.09.2016, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/799/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В. при секретарі Бойко Т.Є. з участю прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Мазура І.А., адвоката Барвінського О.П., обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016020290000200 від 29 травня 2016 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого: 18 липня 2012 року Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки три місяці; судимість в законному порядку не знята та не погашена;

до якого не застосовано запобіжний захід,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2016 року біля 15-00 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку ОСОБА_4, що розташований по АДРЕСА_2, на кріслі в із однієї із кімнат побачив мобільний телефон марки «Леново А-800» білого кольору, що належить останній.

У цей час у ОСОБА_3 виник умисел на викрадення вищевказаного телефону, тому, реалізуючи свій умисел, діючи із корисливих спонукань, він взяв до рук зазначений телефон, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар».

Після того, як ОСОБА_3 заволодів вказаним телефоном, він почув, як у будинок ввійшла господарка ОСОБА_4, тому заховався під ліжко в одній із кімнат, щоб вона його не побачила, проте був виявлений потерпілою.

Ігноруючи те, що його дії були поміченими господаркою будинку, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 вибіг з кімнати з викраденим телефоном з сім-картою та розпорядився ними на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 1587/16-21 від 22 червня 2016 року, вартість викраденого мобільного телефону марки «Леново А-800» становить 1296,75 гривень, сім-картки оператора мобільного зв'язку «Київстар»-5 гривень

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що 28 травня 2016 року приблизно в обідню пору доби з метою позичити кошти в сумі 100 гривень він прийшов до будинку, в якому проживає його знайомий ОСОБА_6. Перед цим він вживав спиртні напої, тому перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Останнього в той час дома не було, а його дружина-потерпіла у справі-ОСОБА_4 сказала, що без дозволу чоловіка грошей в борг не дасть. Далі ОСОБА_3, попросивши номер мобільного телефону ОСОБА_6, покинув вказане домогосподарство.

Йдучи по вулиці, обвинувачений зателефонував до ОСОБА_6 та попросив позичити йому 100 гривень, оскільки його дружина відмовилася надавати в борг вказані гроші. ОСОБА_6 пообіцяв, що зателефонує дружині і скаже, щоб остання позичила ОСОБА_3 зазначену суму грошей.

Через певний період часу, а саме біля 15-00 години, обвинувачений знову повернувся до домогосподарства потерпілої і, оскільки хвіртка була не замкнена, зайшов на подвір'я її домогосподарства. Перебуваючи на подвір'ї, ОСОБА_3 покликав по імені потерпілу, однак та до нього не вийшла, тому він підійшов до вхідних дверей будинку, які були не замкнені, та зайшов всередину, так як вважав, що потерпіла перебуває саме в будинку і його не чує.

В будинку обвинувачений знову покликав потерпілу, після чого, зайшовши в одну із кімнат, побачив на кріслі мобільний телефон, який взяв до рук з метою зателефонувати до ОСОБА_4, оскільки на рахунку його мобільного телефону не було коштів.

В цей час ОСОБА_3 почув, що до будинку хтось зайшов, тому, злякавшись, що може бути викритим потерпілою в її будинку, заховався в одній із кімнат під ліжко разом з вищевказаним телефоном. Через декілька хвилин, коли ОСОБА_4 виявила його під ліжком, обвинувачений швидко виліз звідти та швидко, нічого не пояснюючи потерпілій, разом з належним потерпілій мобільним телефоном, що перебував у нього в руці, вибіг з домогосподарства останньої, зникнувши з місця вчинення злочину.

В подальшому ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції, яким зізнався у викрадені мобільного телефону, після чого зателефонував до своєї співмешканки та попросив повернути потерпілій її мобільний телефон, який він залишив на багажнику свого велосипеда.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2016 року біля 15-10 години до її будинку прийшов обвинувачений, який просив позичити гроші. Потерпіла йому пояснила, що гроші може позичити лише з дозволу чоловіка. ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_4 номер мобільного телефону її чоловіка, після чого почав йому телефонувати, вийшовши за ворота її домогосподарства.

Через декілька хвилин на мобільний телефон потерпілої зателефонував її чоловік ОСОБА_6, який дав згоду позичити ОСОБА_3 100 грн.

Далі потерпіла телефонувала до знайомих та сусідів, щоб у когось розміняти гроші-купюру 200 гривень на дві купюри по 100 гривень. Оскільки розміняти гроші їй не вдалося, тому вона попросила свого батька, щоб той передав обвинуваченому, якщо його побачить, що вона не може позичити йому гроші, оскільки не знайшла, де їх розміняти, після чого разом з дитиною пішла в літню кухню, де готувала їжу.

Через пів години після того ОСОБА_4 разом з дитиною пішла до будинку, щоб забрати свій мобільний телефон марки «Леново», який вона залишила на кріслі в одній із кімнат. Підійшовши до крісла, потерпіла побачила, що телефону там не має, тому з метою його відшукання взяла інший телефон та набрала номер свого мобільного телефону, щоб почути, де той знаходиться. Виклики на її телефон йшли, однак дзвінка телефону ні в будь-якій із кімнат чути не було. В той час вона раптово почула звук, схожий на звук при зменшенні гучності на її телефоні, який віддавався зі сторони ліжка. Підійшовши до ліжка та заглянувши під нього, ОСОБА_4 побачила під ним ОСОБА_3, який лежав і тримав у руках її мобільний телефон.

Оскільки це все було несподіваним для потерпілої, злякавшись, вона побігла в іншу кімнату, де перебував її син, де чула, як ОСОБА_3 вибіг з її будинку.

Повернувшись назад до кімнати, потерпіла виявила відсутність свого мобільного телефону марки «Леново» та зрозуміла, що обвинувачений його викрав, про що нею було повідомлено до відділу поліції.

В подальшому викрадений ОСОБА_3 мобільний телефон їй повернула співмешканка обвинуваченого, однак даний телефон вже не працював.

Претензій будь-якого характеру до обвинуваченого потерпіла ОСОБА_4 в даний час не має, попросила суворо ОСОБА_3 не карати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_3

28 травня 2016 року біля 17-00 годи до неї на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_4, яка повідомила, що ОСОБА_3 скоїв у неї крадіжку її мобільного телефону. На це свідок пояснила, що їй не відомо, де в цей час перебуває її співмешканець ОСОБА_3, оскільки дома його не було.

Через певний період часу до неї на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що перебуває в смт Томашполі, оскільки затриманий працівниками поліції та попросив повернути потерпілій ОСОБА_4 мобільний телефон, який знаходиться на багажнику його велосипеда і якого він забрав з її будинку, що вона і зробила.

Неповнолітній свідок ОСОБА_8 в присутності матері ОСОБА_7 та педагога ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 28 травня 2016 року в обідню пору доби співмешканець його матері, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, забрав з дому велосипед та пішов у невідомому напрямку.

Біля 17-00 годи свідок дізнався, що ОСОБА_3 викрав з будинку ОСОБА_4 мобільний телефон, за що його розшукують працівники поліції.

Коли працівники поліції забрали до відділення поліції обвинуваченого, останній повідомив, що велосипед знаходиться біля річки. Пішовши до річки, свідок знайшов велосипед та у багажнику велосипеда виявив викрадений мобільний телефон, який одразу ж його матір'ю на прохання ОСОБА_3 було повернуто потерпілій.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2016 року біля 17-00 год вона була запрошена працівниками поліції в якості понятого при огляді домогосподарства ОСОБА_4, яка під час огляду пояснювала, що ОСОБА_3 з її будинку мобільний телефон марки «Леново», який знаходився на кріслі в одній із кімнат.

Окрім того, 23 червня 2016 року біля 18-00 год вона була запрошена працівниками поліції в якості понятого під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, який пояснив, що 28 травня 2016 року з будинку ОСОБА_4 викрав мобільний телефон, після чого показав, як через відкриті двері проник до будинку потерпілої і вказав на місце, звідки ним було викрадено мобільний телефон, а саме з крісла в одній із кімнат. Також обвинувачений показав на ліжко, під яке він заховався разом з викраденим мобільним телефоном і де він був виявлений потерпілою.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 23 червня 2016 року біля 18-00 год працівниками Томашпільського ВП був запрошений в якості понятого під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, який пояснював, що 28 травня 2016 року з будинку ОСОБА_4 скоїв крадіжку мобільного телефону. Після того в присутності всіх учасників слідчого експерименту ОСОБА_3 показав, як через відкриті двері проник до будинку потерпілої, далі зайшов в одну із кімнат, де вказав на крісло, пояснивши при цьому, що саме там знаходився викрадений ним мобільний телефон. Також обвинувачений показував на ліжко, де він ховався, коли до будинку зайшла ОСОБА_4

Окрім того, винність ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 28 травня 2016 року з доданими фототаблицями, згідно якого працівниками поліції було оглянуто домоволодіння потерпілої ОСОБА_11, яка вказувала, звідки був викрадений мобільний телефон, а також, де вона виявила обвинуваченого;

- протоколом огляду місця події від 3 червня 2016 року, згідно якого ОСОБА_4 добровільно видала мобільний телефон марки «Леново А 800» без сім-картки;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23 червня 2016 року з фототаблицями, згідно якого ОСОБА_3 в присутності понятих детально розповів про те, що без будь-якого дозволу він зайшов до будинку потерпілої ОСОБА_4, де вчинив крадіжку мобільного телефону з будинку останньої, після чого був виявлений нею, однак з викраденим мобільним телефоном вибіг з будинку.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто грабіж (відкрите викрадення чужого майна), вчинений повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності за ст.. 65 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючою обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо якась із обставин, наведених у ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 67 КК, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання не може ще раз ураховувати її як пом'якшуючу або обтяжуючу покарання обставину.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, думку потерпілої, яка претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, попросила суворо не карати ОСОБА_3, особу обвинуваченого, який раніше судимий, а саме 18 липня 2012 року Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки три місяці, судимість в установленому закон порядку не знята та не погашена, тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також те, що ОСОБА_3 проживає в с.Комаргород Томашпільського району Вінницької області без реєстрації, що підтверджується довідкою Комаргородської сільської ради від 15 вересня 2016 року, засуджується до реальної міри покарання, передбаченої санкцією частини 2 статті 186 КК України, тому суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до акту здачі-приймання висновку судового експерта № 1587/16-21 від 22 червня 2016 року, вартість проведення експертних робіт складає 264,30 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Леново» моделі «А-800» білого кольору, який добровільно видала потерпіла ОСОБА_4 та переданий під зберігальну розписку останній-передати за належністю законному власнику-потерпілій ОСОБА_4

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання рахувати з 15 вересня 2016 року, враховуючи положення ст. 72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням по справі експертних робіт в сумі 264,30 гривень (двісті шістдесят чотири гривні 30 копійок).

Речові докази у справі- мобільний телефон марки «Леново» моделі «А-800» білого кольору, який добровільно видала потерпіла ОСОБА_4 та переданий під зберігальну розписку останній-передати за належністю законному власнику-потерпілій ОСОБА_4

Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Пилипчук