Постанова № 61394757, 13.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1165/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №14 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасувати рішення (висновок), визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення та поновлення на посаді з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень просила визнати протиправними дії щодо проведення її атестації; визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №14 ГУНП в Одеській області (далі - Атестаційна комісія №14) від 26.02.2016 року та зазначене в розділі VI "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_1, просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №119 о/с від 23.03.2016 року в частині звільнення слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1, також просила поновити її на посаді з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, суд:

- визнав протиправним та скасував наказ ГУНП України в Одеській області від 29.01.2016 року №133 в частині включення посади, яку обіймала ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестації;

- визнав протиправними дії Атестаційної комісії №14 щодо проведення атестації ОСОБА_1 26.02.2016 року без дотримання її прав, гарантованих ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року;

- визнав протиправним та скасував рішення Атестаційної комісії №14, яке міститься в протоколі ОП№15.00003988.0023825 від 26.02.2016 року, в якому зазначено в розділі VI "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_1;

- визнав протиправним та скасував наказ начальника ГУНП України в Одеській області від 23.03.2016 року №119о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого Слідчого управління ГУНП України в Одеській області з 25.03.2016 року.

Також, суд поновив позивача на посаді слідчого Слідчого управління ГУ НП України в Одеській області з 25.03.2016 року, та стягнув з ГУНП України в Одеській області на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.03.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 6249,82 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ГУНП України в Одеській області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не були з'ясовані усі обставини, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 1997 року проходила службу в органах внутрішніх справ України. В зв'язку із припиненням виконання функцій ГУМВС України в Одеській області та створенням ГУНП в Одеській області, на підставі поданих рапорту та заяви, позивача наказом ГУНП України в Одеській області від 07.11.2015 року №37о/с із 07.11.2015 року призначено на посаду слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області з присвоєнням їй спеціального звання "підполковника поліції".

Наказом Голови Національної поліції України від 20.11.2015 року №210 о/с з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" було призначено проведення атестації поліцейських апарату Національної поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів, в тому числі посадових осіб підрозділу, який очолював позивач.

На виконання вищенаведеного наказу ГУНП України в Одеській області виданий наказ від 29.01.2016 року №133 "Про організацію проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області", п.1 якого передбачалось проведення атестації усіх без виключень поліцейських ГУНП в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19.02.2016 року.

Наказом ГУНП в Одеській області від 18.02.2016 року №285 створено Атестаційну комісію №14 та затверджено її персональний склад у кількості 4 осіб, з яких 2 осіб - кадрові працівники органів Національної поліції України: голова комісії: ОСОБА_3 - головний інспектор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України, секретар комісії - ОСОБА_4 - інспектор батальону №4 Управління патрульної служби у м.Одесі Департаменту патрульної служби Національної поліції України та 2 особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які є представниками громадських організацій.

26 лютого 2016 року Атестаційною комісією №14 була проведена атестація позивача за результатами якої було прийнято рішення, яке міститься в протоколі ОП№15.00003988.0023825 від 26.02.2016 року, в якому зазначено в розділі VI "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_1

За результатами проведеної атестації ОСОБА_1 наказом ГУНП в Одеській області від 23.03.2016 року №119 о/с її було звільнено зі служби в поліції з 25 березння2016 року за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Стаж служби в поліції на день звільнення становить 18 років 07 місяців 11 днів.

Підстава: висновки атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.02.2016р. та апеляційної атестаційної комісії південного регіону від 11.03.2016р.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що проведення атестування ОСОБА_1 є неправомірним, а негативний висновок Атестаційної комісії №14 щодо позивача є протиправним та необґрунтованим, що призвело до протиправного звільнення позивача з займаної посади.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а також вважає необхідним зазначити.

Так, 02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 07.11.2015 року та визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 12 працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач скористалася таким правом та у листопаді 2015 року була призначена на посаду слідчого.

Отже, ГУНП в Одеській області визнало позивача такою, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом Закону № 580-VІІІ.

Відповідно до статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Згідно статті 58 Закону № 580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Таким чином, можна дійти висновку, оскільки позивач прийнята на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення за її згодою, вона вважається відповідно до статті 58 цього Закону призначена безстроково.

Пунктом 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ не визначено будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначено порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені підстави для проведення атестації є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Зі змісту наказу ГУНП в Одеській області № 133 від 29.01.2016 року вбачається, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених Законом.

Зазначений наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції вірно визначив таке обґрунтування безпідставним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Безпідставними є посилання апелянта щодо правомірності проведення атестації позивача на підставі наказу № 133 від 29.01.2016 року на те, що з'ясування під час проведення атестування рівня професійних якостей, мотивації, що спонукає до поведінки на досягнення цілей у службі мало основним завданням визначення відповідності особи, як колишнього працівника органів внутрішніх справ оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, оскільки вимоги до поліцейського визначені самим Законом № 580-VІІІ, а проведення атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) можливо при наявності на це встановлених Законом підстав.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що кожна з трьох підстав для проведення атестування, встановлених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ, повинна бути пов'язана з певними передумовами в залежності від самої підстави проведення цього атестування, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.

Відповідно такі підстави повинні бути визначені відносно конкретного поліцейського.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, жодної з трьох підстав для проведення атестування позивача не існувало. Позивач не претендувала на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, що встановлено пунктом 1 частини 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Щодо наявності підстав встановлених пунктом 2 та пунктом 3 частини 2 цієї статті (для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), представник відповідача ні в суді першої інстанції, ні до апеляційного суду, не зазначив жодних обставин та не надав жодних належних і допустимих доказів щодо їх наявності для атестування позивача, тобто наявності відповідних передумов для призначення атестації з цих підстав (неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби).

Наявність у начальника ГУНП в Одеській області права на призначення атестації працівників поліції, йому підпорядкованих, яке передбачено частиною 4 статті 57 Закону №580-VІІІ, як на достатню підставу для проведення атестації. Таке право керівника не є абсолютним і таким, яке може реалізовуватись ним на власний розсуд. Його реалізація можлива лише у системному зв'язку з іншими вимогами статті 57 щодо мети та підстав для проведення атестування і лише за їх наявності у сукупності.

Відповідно до статті 57 Закону № 580-VІІІ розроблена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ 17.11.2015 року № 1465 (далі - Інструкція №1465), якою визначено порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Отже, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.

Зазначене підтверджується також вимогами зазначеної Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Крім того, згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно з пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в атестаційному листі позивача зазначено, що за період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді вона зарекомендувала себе з позитивної сторони, як кваліфікований, юридично грамотний фахівець, який має добру теоретичну підготовку.

При цьому, за результатами тестування на знання законодавчої бази та загальних здібностей та навичок позивач набрала таку кількість балів, яка перевищує мінімальний бал, встановлений пунктом 10 Розділу ІV Інструкції № 1465.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протоколи засідань атестаційної комісії щодо атестації позивача не містять належних обґрунтувань та мотивів прийнятих рішень.

Так, в протоколі засідання Атестаційної комісії №14 не відображено встановлені законом підстави для прийняття вказаного рішення комісією, не відображений перелік питань, які поставлені позивачу атестаційними комісіями під час проведення співбесіди та на які питання позивач не надав чи уникав відповіді.

Відсутність в протоколі вказаних обставин з урахуванням наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, свідчить про необґрунтованість та не відповідність прийнятого рішення атестаційному листу та наданим комісії матеріалам, зміст яких в протоколах не спростований.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року (справа №21-13а14), метою проведення атестації із будь-яких підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Враховуючи те, що звільнення, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VІІІ в крайньому випадку, та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Також, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Ляшко проти України", суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

В даному випадку, у атестаційному листі позивача наведено виключно позитивні відгуки про проходження нею служби. Крім того, позивачем набрано встановлений мінімальний бал під час проходження тестування.

При цьому, у висновку атестаційної комісії не доведено доцільність застосування крайньої міри у вигляді звільнення позивача внаслідок її службової невідповідності займаній посаді, а тому колегія суддів вважає передчасними такі висновки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є обов'язковими вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, а також при апеляційному розгляді встановлено, що ці вимоги відповідачами не виконано.

Письмові докази не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, при цьому вона характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.

У рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийняття рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймались рішення, відсутнє посилання на будь-які фактичні обставини для такого висновку, а також докази в обґрунтування цих тверджень, що не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України, а саме є необґрунтованим.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав не взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає позивач.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Атестаційної комісії №14, яке міститься у протоколі ОП№15.000039988.0023825 від 26.02.2016 року відносно позивача є протиправним та необґрунтованим і підлягає скасуванню. Та відповідно, також є протиправним та підлягає скасуванню реалізація цього рішення - наказ начальника ГУНП України в Одеській області від 23.03.2016 року №119 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції з 25.03.2016 року за п.5 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення її на посаді, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи справу, вийшов за межі позовних вимог, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУНП України в Одеській області від 29.01.2016 року №133 в частині включення посади, яку обіймала ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестації; та визнання протиправними дії Атестаційної комісії №14 щодо проведення атестації ОСОБА_1 26.02.2016 року без дотримання її прав, гарантованих ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року підлягає скасуванню, оскільки ні при подачі адміністративного позову, ні в заяві про уточнення позову, таких вимог вона не заявляла.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року - скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 29.01.2016 року №133 в частині включення посади, яку обіймала ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестації та в частині визнання протиправними дій Атестаційної комісії №14 Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_1 26.02.2016 року без дотримання її прав, гарантованих ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня2016 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова