Ухвала суду № 61394752, 30.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/422/16

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

17.03.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, та відповідно до уточнених позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.11.2015 р. №000426817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 гривень 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 20.11.2015 року № 0004262817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 гривні 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок.

Присуджено на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 525 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, без дослідження всіх обставин по справі.

У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 року та ухвалення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з 05.10.2000 року перебуває на податковому обліку в ДПІ.

09.11.2015 року Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань відповідності розрахунку орендної плати землі до податкового законодавства за період 01.10.2012 р. по 01.10.2015 р., за результатами якої складено Акт № 275/17/НОМЕР_2 від 12.11.2015 р.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №000426817, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 47757 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11939,25 грн.

В ході перевірки посадовою особою ОДПІ було встановлено порушення позивачем п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено орендну плату за період з 01.04.2014 року по 01.10.2015 року на суму 47 757 грн.

Так, податковий орган в акті перевірки зазначив, що відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Податковий орган також зазначив, що Державне агентство земельних ресурсів України листом від 14.01.2015 року № 6-28-0.22-215/2-15 повідомило Державну фіскальну службу про індексацію грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно-грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель становить 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249. Нормативно-грошова оцінка земель 2002, 2003, 2004, 2006 року не індексувалась.

Таким чином, податковий орган зазначив, що кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки землі станом на 01.01.2014 року становило 3,2, а станом на 01.01.2015 року - 3,997.

В акті перевірки також зазначено, що відділом Держземагентства у Снігурівському районі Миколаївської області листом № 8-14.20-03.-4594/2-15 від 26.10.2015 року було надано інформацію щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді ПП ОСОБА_2 Так, станом на 01.01.2012 року нормативно-грошова оцінки зазначеної земельної ділянки становила 1030467,38 грн., станом на 01.01.2013 року - 1030467,38, станом на 01.01.2014 року - 1030467,38 грн., станом на 01.01.2015 року - 1287053,76.

Податковий орган зазначив, що під час проведення перевірки було виявлено, що платником з 01.04.2014 року по 01.10.2015 року прийнятий розмір орендної плати 0,252 відсотки від нормативної грошової оцінки, чим порушено п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено оренду плату на суму 47 757 грн.

Не погоджуючись з прийнятим по справі податковим повідомленням-рішенням Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.11.2015 р. №000426817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 гривень 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок., позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

14.04.2004 року між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 50 років. Зі змісту вказаного договору вбачаться, що позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 26,01га. для здійснення підприємницької діяльності (вирощування і збір плодів горіхів), що знаходиться в межах Васильківської сільської ради, Снігурівського району, Миколаївської області.

У пункті 4 договору оренди зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 793875,40 грн. В той же час пунктом 7 цього ж договору закріплено, що орендна плата вноситься виключно у грошовій формі та розмірі 40 грн. за один гектар на рік, за 26,01 га за один рік - 1040,40 грн.

23.11.2010 року між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 14.04.2004 р., п. 7 якого визначено, що орендна плата за землю визначається за згодою сторін і вноситься виключно в грошовій безготівковій формі в розмірі 100 грн. за 1 га землі за рік, за 26,01 га - 2601 грн. Згідно з п.8 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Питання справляння орендної плати за землю визначено Податковим кодексом України.

Так, згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 - 288.3 ст. 288 Кодексу).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII вищевказаного кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

За приписами ч. 2 ст. 20 вказаного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в договорі зазначена у розмірі 793875,40 грн., однак ця сума вказана без проведення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до приписів законодавства.

У 2016 році позивачем було ініційовано виготовлення технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Виготовлена спеціалізованим суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЮГЗЕМСЕРВІС» технічна документація пройшла обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації в Головному управлінні Держгеокадастру у Миколаївській області, що підтверджується висновком від 18.02.2016 року № 63-10/19.

Відповідно до витягу з технічної документації розмір земельної ділянки площею 26,01 га, яка перебуває в оренді у позивача, станом на 01.01.2016 р. з врахуванням усіх коефіцієнтів індексації - становить 200 468,53 грн. При цьому, з часу укладення договору оренди земельної ділянки стан земельної ділянки не погіршився.

Зазначена технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 26,0100 га, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була затверджена рішенням Снігурівської районної ради від 07.04.2016 року № 14.

Слід зазначити, що згідно з інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області, технічна документація з нормативної грошової оцінки розглядуваної земельної ділянки на момент укладення між ФОП ОСОБА_2 та Снігурівською районною державною адміністрацією договору оренди не розроблялась (лист від 13.05.2016 року № 32-14.20-0.5-766/26-16) (а.с. 60).

Крім того, листом від 21.04.2016 року за вих. № 97-14.20.-0.4-400/34-16 відділ Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області повідомив про неможливість надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015 року через її відсутність (а.с. 61).

В свою чергу, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач для визначення розміру орендної плати, як підлягала сплаті позивачем у перевіряємий період відповідно до вимог Податкового кодексу України, повинен був отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про розмір нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, та саме з урахуванням отриманих даних та, у разі необхідності із застосуванням індексації нормативно-грошової оцінки земель, здійснювати відповідні розрахунки.

Однак, в даному випадку, при донарахуванні позивачу орендної плати та штрафних санкцій, податковим органом не було витребувано від органів Держгеокадастру в Снігурівському районі витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, та жодним чином документально не підтверджено базовий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованим та неправомірним.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивачем за розрахунковий період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. сплачено орендну плату в сумі 4387,23 грн.

З урахуванням затвердженої належним чином нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 200 468,53 грн., сума орендної плати за земельну ділянку за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. становить 9021,06 грн. Враховуючи часткову оплату позивачем орендних платежів, а саме - 4387,23 грн., в даному випадку доплаті позивачем підлягає орендна плата у сумі 4 633,83 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.11.2015 р. №000426817 є протиправним та підлягає скасуванню саме в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 грн. 17 коп. та штрафних санкцій в сумі 10 780 грн. 79 коп.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС україни та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв