Ухвала суду № 61394729, 15.09.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"15" вересня 2016 р.

Справа № 5017/2293/2012

За позовом: державного підприємства "УКРРИБА"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП"

про розірвання договору оренди, зобов'язання звільнення та повернення майна

та

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП”

про стягнення 103 487,30 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): не з'явився

від відповідача за (первісним позовом): не з'явився

від третьої особи з самостійними вимогами: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України

На адресу господарського суду Одеської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України, яка приймається судом до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 15.09.2016р не з'явився свою позицію щодо заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК Україн до суду не довів.

Представник відповідача (заявника) в судове засідання не з'явився хоча про час та місце судового засідання був попереджений належним чином.

Представник третьої особи з самостійними вимогами в судове засідання, призначене на 15.09.2016р не з'явився свою позицію щодо щодо заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК Україн до суду не довів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2013р. у справі №5017/2293/2012 первісний позов державного підприємства "УКРРИБА" задоволено, позов регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2012р. по справі №5017/2293/2012 в частині задоволення позову ДП „УКРРИБА” скасовано, в решті рішення залишено без змін.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. господарським судом Одеської області 28.12.2012р. видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. скасовано в частині відмови у задоволенні позову Державного підприємства "УКРРИБА", рішення господарського суду Одеської області від 12.10.12 залишено в силі.

На виконання вищенаведеної постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2013р. господарським судом Одеської області 05.06.2013р. видано відповідні накази.

На адресу господарського суду Одеської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що в провадженні Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області знаходиться наказ №5017/2293/2012 від 28.12.2012р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 18.12.2012р. про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (67600, Одеська обл., Біляївський район, м. Біляївка, 6-й км автошляху Біляївка-Яськи, код ЄДРПОУ 36973902) до Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Біляївському районі Одеської області р/р 31110094700111, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22080300, код ЄДРПОУ 37913781) 89790 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 12 коп. заборгованості по орендній платі, 2834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 59 коп. пені, 1852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 49 коп. судового збору та наказ №5017/2293/2012 від 05.06.2013р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2013р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (67600, Одеська обл., Біляївський район, м. Біляївка, 6-й км автошляху Біляївка-Яськи, код ЄДРПОУ 36973902) до Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Біляївському районі Одеської області р/р 31110094700111, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22080300, код ЄДРПОУ 37913781) 89790 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 12 коп. заборгованості по орендній платі, 2834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 59 коп. пені, 1852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 49 коп. судового збору.

З врахуванням вищенаведених обставин, заявник був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо встановлення порядку виконання наказів в порядку ст.121 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заява позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною першою ст.45 Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Приписами ст.115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Господарський суд на підставі ч.1 ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст.16 ЦК України.

Під зміною способом виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Пунктом 7.1.4. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, постанов господарських судів України" встановлено, що статтею 121 ГПК не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення.

Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Так, судом встановлено, що на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. видано наказ від 28.12.2012р., що за своїм змістом є ідентичним наказу від 05.06.2013р., що видано на виконання Вищого господарського суду України.

При цьому суд зазначає, що виконанню підлягає наказ господарського суду Одеської області від 28.12.2012р., який видано на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що наказ господарського суду Одеської області від 05.06.2013р., що видано судом на виконання постанови Вищого господарського суду України має бути визнано судом таким, що не підлягає виконанню, проте оскільки ч.2 ст.117 ГПК України передбачає, що господарський суд, який видав наказ, може лише за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим, господарський суд позбавлений права за власною ініціативою визнавати наказ таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що ані позивач, ані відповідач, до суду із заявою про визнання наказу господарського суду Одеської області від 05.06.2013р., що видано судом на виконання постанови Вищого господарського суду України, таким що не підлягає виконанню, не звертались.

Приймаючи до уваги наведене та те, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення способу та порядку виконання рішення, у зв'язку з чим, заява товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України, задоволенню судом не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП" (вх.№2-4537/16) про встановлення порядку виконання наказу в порядку ст.121 ГПК України – відмовити.

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2016р.

Суддя О.В. Цісельський