Рішення № 61393986, 15.09.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2016 Справа № 920/714/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/714/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 11492,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Троян Д.В., довіреність від 01.08.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 26.07.2016р.

В судовому засіданні 05.09.2016р. оголошувалися перерви до 10 год.00 хв.12.09.2016р. та до 11 год.20 хв. 15.09.2016р.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви від 05.07.2016р. № 2328, просить стягнути з відповідача на свою користь 9817,70 грн. основного боргу на підставі договору № 1605-Т від 01.02.2015р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, 1142,60 грн. пені, 103,63 грн. 3% річних, 428,49 грн. інфляційних втрат, а також стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Відповідач подав заперечення від 05.09.2016р. на позовну заяву, в якому зазначив, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував факт надання послуг, за які позивач намагається стягнути заборгованість. Підпис відповідача відсутній на рахунках на оплату послуг, на актах прийому-передачі теплової енергії, на відомості звірки взаєморозрахунків. Докази отримання відповідачем зазначених документів в матеріалах справи відсутні. Враховуючи викладене, відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні.

Позивач надав пояснення по справі від 09.09.2016р. та від 14.09.2016р., в яких зазначає, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються законом України « Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері. Спеціальним нормативним актом , який регулює процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, є Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. ( Порядок). Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішення м постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду вказаних питань. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Як зауважує позивач, відповідачем у спірних право відношеннях порушено вимоги чинних нормативно-правових актів щодо порядку відключення від системи централізованого опалення , а також вимоги п. 4.2.3, п.4.2.11, п. 4.2.18, п.5.1.8 договору № 1605-Т від 01.02.2015р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, внесення змін до даного договору чи прийняття додатків до нього , як це передбачено чинним законодавством , сторонами не здійснено. В наданому відповідачем акті приймання виконаних робіт по реконструкції внутрішньої системи централізованого теплопостачання об'єкта від 09.09.2015р., виданого ТОВ «Гідросфера» не міститься печатки ТОВ «Сумитеплоенерго» та не вказано технічні умови позивача на реконструкцію системи теплопостачання. В зв'язку з чим, позивач вважає позовні вимоги правомірними та просить суд задовільнити їх у повному обсязі .

Відповідач у наданих суду запереченнях від 12.09.2016р. стверджує, що послуги з теплопостастачання позивач йому не надав, а тому відповідач не повинен оплачувати послуги , які він не отримував. Відповідач зазначає, що жодний пункт укладеного між ним та позивачем договору не містить заборони відключатися від системи централізованого опалення. Натомість , п.4.1.1 договору № 1605-Т від 01.02.2015р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води передбачає , що отримання послуг від позивача є правом відповідача, а не обов'язком. Пункт 4.1.10 звільняє відповідача від оплати послуг в разі їх ненадання. Пункт 4.2.15 договору зобов'язує відповідача залучати до будь-яких робіт з системою теплопостачання виключно спеціалізовані організації, які мають ліцензії, дозволи на виконання таких робіт, в зв'язку з чим , він звернувся до ТОВ «ІСК Гідросфера» для отримання послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

01.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1605-Т з додатками до нього . За умовами п.1.1 зазначеного договору позивач (виконавець) зобов'язувався надавати відповідачу (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач (споживач) зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2. вищезазначеного договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п.3.3. договору, відповідач до 15-го числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами прийманням передачі наданих послуг та рахунками ( а.с. 19-47).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач з жовтня 2015р. по квітень 2016р. користувався послугами позивача з постачання теплової енергії , однак в порушення вимог чинного законодавства та умов договору № 1605-Т від 01.02.2015р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, його заборгованість перед позивачем станом на 21.06.2016р. становить 9817,70 грн., про що свідчить відомість звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2015 року по 17.06.2016 року ( а.с. 15).

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зокрема п. 4 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

З матеріалів справи слідує, що договір № 1605-Т від 01.02.2015р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідач , заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що послуги з теплопостастачання позивач йому не надав, а тому він не повинен їх оплачувати Відповідач зазначає, що жодний пункт укладеного між ним та позивачем договору не містить заборони відключатися від системи централізованого опалення.

Суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

Відносини у сфері житлово- комунальних послуг регулюються , зокрема, Законом України « Про житлово-комунальні послуги» ( далі-Закон) , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 ( далі- правила). Та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері. До Споживачів послуг відносяться фізичні/юридичні особи- власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньо будинкових систем.

Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування. Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, є Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 (далі - Порядок).

Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду вказаних питань (далі -Комісія).

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо- теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові (пункт 2.2 Порядку).

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період.

Відповідно до п. 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Згідно з п. 2.7 Порядку після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Як встановлено судом, відповідачем порушено вимоги чинних нормативно-правових актів щодо порядку відключення від системи централізованого опалення, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави не нараховувати позивачеві плату за централізоване теплопостачання.

Внесення змін до договору чи прийняття додатків до нього, як це передбачено чинним законодавством, сторонами суду не подано.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наданий відповідачем акт приймання виконаних робіт по реконструкції внутрішньої системі централізованого теплопостачання об'єкта від 09.09.2015р., виданий ТОВ «Гідросфера» свідчить про самовільне від'єднання споживача від мережі центрального опалення, оскільки складений в порушення відповідних норм чинного законодавства, передбачених при складення даних документів.

З огляду на викладене, заперечення відповідача суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Відповідач не надав суду доказів відключення від мережі централізованого опалення з дотримання відповідної процедури, що передбачена чинним законодавством, відтак позивач правомірно здійснено нарахування за договором № 1605-Т від 01.02.2015р.

Ст. 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач доказів сплати боргу не надав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9817,70 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.1.5 договору № 1605-Т від 01.02.2015р., у разі несвоєчасної сплати відповідачем (споживачем) грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача (виконавця), відповідач (споживач) сплачує позивачу (виконавцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язанн6я, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1142,60 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення 103,63 грн. - 3% річних та 428,49 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми( 40024, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, ідентифікаційний код 33698892) 9817,70 грн. основного боргу, 1142,60 грн. пені, 103,63 грн. 3% річних, 428,49 грн. інфляційних збитків, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2016 року.

Суддя В.М. Моїсеєнко