Ухвала суду № 61393571, 10.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44314/16-к

У Х В А Л А

10 вересня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Пановик Ю.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Фомченка В.М., слідчого Гуджала А.А., захисника адвоката Мірошника О.М., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання ст. слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42016000000002257 , -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження № 42016000000002257 звернувся ст. слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджал А.А., за погодженням з процесуальним керівником, прокурором відділу Генеральної прокуратури України Фомченком В.М., із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано наступним. Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000002257, в якому вручено підозру ОСОБА_2 Слідчий вважає, що існують ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, й Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

В засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначивши, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважав, що забезпечення покладених на нього процесуальних обов'язків може бути забезпечено шляхом застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 ч. 1 п. 5 КПК України, тобто тримання під вартою. Разом з цим, вважав, що при обранні альтернативного запобіжного заходу необхідно визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі один мільйон гривень.

Захисник Мірошник О.М. заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити з огляду на необгрутованість підозри, або обрати підозрюваному інший більш м'який запобіжний захід як особисте зобов'язання. Разом з цим, у разі обрання запобіжного заходу у виді застави, просив визначити її розмір у сумі достатній для майнового стану підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доводи захисту, матеріали долучені захистом при розгляді клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Так, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000002257 в межах якого вручено підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

09.09.2016 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 209

КПК України затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

10.09.2016 року о 04 год . 00 хв. ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Зокрема, підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: заяві ОСОБА_5 від 02.09.2016 року; протоколідопиту свідка ОСОБА_5 від 03.09.2016 року та 07.09.2016 року; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 08.09.2016 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 09.09.2016 року; протоколі затримання ОСОБА_6 від 09.09.2016 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 000 грн.; протоколі затримання ОСОБА_2 від 09.09.2016.

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб, які є свідками скоєння ним протиправних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Так, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, й Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, на думку органу досудового розслідування, наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а саме продуманість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів ОСОБА_2

Таким чином, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушеня, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція передбачає покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, й Кримінальним кодексом України виключено можливість застосовувати до осіб, якими вчинені корупційні злочини, положень щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність сім'ї та неповнолітньої дитини.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 1 000 000 (один мільйон ) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - ГСУ Генеральної прокуратури України та до суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що надають право для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання ст. слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42016000000002257 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з моменту затримання.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі застави у сумі 1 000 000 (один мільйон ) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 745;ЄДРПОУ банку: 38004897;Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - ГСУ Генеральної прокуратури України та до суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що надають право для виїзду за кордон.

Визначити строк дії ухвали до 7 листопада 2016 року 19 год. 15 хв.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42016000000002257, прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42016000000002257 , та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України прокурору Генеральної прокуратури України повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий