Ухвала суду № 61393231, 12.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/555/16-ц Провадження № 22-ц/795/1564/2016 Головуючий у I інстанції -Чепурко В. В. Доповідач - Харечко Л. К.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Позігуна М.І., Губар В.С.,

з участю секретарів: Шевченко М.О., Халимон Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення в частині встановлення судом факту, зокрема, просить вилучити з мотивувальної частини рішення відомості про встановлення року початку (1979 рік) будівництва ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1.

Доводи скарги зводяться до того, що суд всупереч ч.3 ст.215 ЦПК України не навів в рішенні мотивів, чому він взяв до уваги один доказ, а відхилив інший, адже допустимими доказами купівлі-продажу будинку (під знос) або будматеріалів є нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, а не довідка сільської ради. Також, є незрозумілим, чому при встановленні спірного факту суд взяв до уваги покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 і не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що будівництво будинку почалося не в 1979 році, а пізніше, після народження їх з відповідачем сина. Вказує на те, що відповідач не міг придбати у ОСОБА_8 будинок під знос в 1979 році, оскільки цього будинку вже не було в 1974 році, що підтверджується довідкою Блистівської сільської ради № 396 від 16.06.2016 року, якій суд не надав оцінки.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на відсутність в апеляційній скарзі достатніх підстав для скасування законного по суті рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_9, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року № 12, рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті).

Судом першої інстанції встановлено, що 06.07.1978 року ОСОБА_2 придбав за договором купівлі-продажу у ОСОБА_10 житловий будинок, площею 9,8 кв.м, розташований по АДРЕСА_1.

В 1979 році за вказаною адресою поряд з придбаним житловим будинком відповідач розпочав будівництво нового житлового будинку, що підтверджується показаннями свідків, а також довідкою Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 18.03.2016 року.

Згідно технічного паспорта та довідки КП «Новгород-Сіверське МБТІ», прийняття в експлуатацію та подальша реєстрація житлового будинку за вказаною адресою, який був збудований у 1985 році, не здійснювалася.

Статтею 105 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) були передбачені наслідки самовільного будівництва жилого будинку, господарських і побутових будівель та споруд, зокрема, відповідно до частини 1 статті, громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, не вправі розпоряджатися цим будинком чи його частиною.

Таким чином, беручи до уваги, що житловий будинок є самочинним будівництвом, оскільки в установленому законом порядку не був зареєстрований, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачкою права власності на його 1/2 частину. Рішення суду в цій частині не оспорюється, однак доводами апеляційної скарги є те, що суд всупереч іншим доказам, які маються в матеріалах справи, дійшов безпідставного висновку, що початком року будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 є 1979 рік.

Так, на підтвердження вищенаведених доводів апеляційної скарги позивач посилається на довідку Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області № 396 від 16.06.2016 року, згідно якої вважає, що відповідач не міг придбати у ОСОБА_8 будинок під знос в 1979 році, оскільки цього будинку вже не було в 1974 році, а також на покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що будівництво будинку почалося не в 1979 році, а пізніше, після народження їх з відповідачем сина.

Однак, у зазначеній довідці йдеться лише про те, що будинок в с. Слобідка, який належав ОСОБА_8 у 1974 році був демонтований, що не спростовує висновку суду про початок будівництва спірного будинку.

Більш того, в довідці Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області № 573 від 27.08.2016 року зазначено, що довідка на яку посилається позивач була видана помилково.

Згідно з довідкою, що видана ОСОБА_2 КП Новгород-Сіверське МБТІ, рік побудови будинку з надвірними будівлями розташованого в АДРЕСА_1, в технічному паспорті виготовленому МБТІ, вказано зі слів замовника, яким в даному випадку є позивач ОСОБА_1

Крім того, апеляційним судом, для перевірки доводів апеляційної скарги, було витребувано матеріалами інвентаризаційної справи № 1387 на вказаний житловий будинок, якими також спростовуються доводи апеляційної скарги, зокрема додатком документів, які виготовлялись експертом для суду як-то: заключенням про можливість реального поділу будинку, в якому зазначена оцінка недобудованого житлового будинку та старого будинку, самими оціночними актами, а тому апеляційний суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: