Ухвала суду № 61393211, 14.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8489/15-ц Провадження № 22-ц/795/754/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Коверзнев В.О. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Позігуна М.І., Шарапової О.Л.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:представника ОСОБА_5- адвоката Кручек О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року, ОСОБА_7 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила зазначене рішення скасувати та закрити провадження по справі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання батьківства задоволено. Визнано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станції Мирна (Росія), батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки міста Чернігова.

ОСОБА_7 вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачку було позбавлено права надати письмові докази по справі та витребувати інші докази, призначити генетичну-біологічну експертизу для біологічного встановлення батьківства, застосувати позовну давність при вирішенні справи по суті, про які заявлялися відповідні клопотання.

ОСОБА_7 відповідно до положень п.п.3,5 ст.76 ЦПК України була належно повідомлена про час і місце розгляду справи, не з»явилася в судове засідання апеляційного суду, що відповідно до положень ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача ОСОБА_7 яка не перебувала у шлюбі народилася дитина - дочка ОСОБА_8, запис про батька дитини ОСОБА_10 в Свідоцтві про народження відповідно до положень ч.1ст.135 СК України, проведений за вказівкою відповідача - матері дитини (ас.51-52).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_11 є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки вказане підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які підтверджували спільне проживання сторін однією сім»єю, та участь родичів позивача у вихованні дочки відповідача, крім того відповідач ухилялася від проведення призначеної за клопотання позивача судово - генетичної експертизи для встановлення факту кровного споріднення позивача з дочкою відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч.1ст.179 ЦПК України предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Підставою для визнання батьківства, як зазначено у ч.2 ст.128 СК України є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред»явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 57 ЦПК України визначено докази - будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14 ними повідомлено факт спільного проживання позивача з відповідачкою до і після народження дитини, що ОСОБА_5 піклувався про ОСОБА_7 та про народжену нею дочку ОСОБА_8, що відповідач спілкувалася з родиною позивача, та що тільки позивач може бути батьком дочки ОСОБА_8, яка народилася у відповідача.

Як вбачається з речових доказів - фотографій наданих позивачем, в них міститься інформація про характер дружніх відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (ас 54-61,120-122).

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, в тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст.212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст.146 ЦПК України може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

За клопотанням позивача Деснянським районним судом м. Чернігова 28 жовтня 2015 року було призначено судово-генетичну експертизу для встановлення факту кровного споріднення позивача з дочкою відповідача ОСОБА_8 (ас.69-70).

Проте, ОСОБА_7 ухилилася від явки разом із дитиною до експертної установи для відбору експериментальних зразків, що стало причиною повернення ухвали суду без виконання та відновлення провадження у справі (ас. 69,104,107).

В ході апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про призначення судово-генетичної експертизи для визначення батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_8

З врахуванням положень ст. 10 ЦПК України апеляційним судом було вжито заходів по сприянню відповідачу у наданні належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, в зв'язку з чим ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 квітня 2016 року по справі було призначено судову медичну експертизу, для проведення якої ОСОБА_7 не з'явилася ні 20 травня, ні 01 липня 2016 року, хоча про необхідність явки для проведення експертизи відповідача було додатково повідомлено апеляційним судом шляхом направлення відповідного листа із зазначенням часу та місця проведення експертизи із роз'ясненням наслідків ухилення від участі у проведенні експертизи, встановлених ч.1 ст. 146 ЦПК України (ас. 180, 183,188).

Однак, у визначений термін проведення експертизи, регламентований Інструкцією проведення судово-медичної експертизи (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року), ОСОБА_7 на відбір зразків крові не з`явилася, тому ухвала суду була не виконана (ас. 190).

Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на позбавлення її права призначити генетичну - біологічну експертизу в справі для біологічного встановлення батьківства, є безпідставними.

Неявка ОСОБА_7 на експертизу в Київське міське клінічне бюро судово - медичної експертизи робить неможливим проведення судово-генетичної експертизи, призначеної апеляційним судом, при цьому відповідачем не надано ніяких належних доказів неможливості її участі в експертизі та поданні експертам необхідних матеріалів; тому беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності колегія суддів приходить до переконання що ОСОБА_7 ухиляється від участі в експертизі, а тому необхідно застосувати наслідки передбачені ч.1 ст.146 ЦПК визнати факт біологічного батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, для з»ясування якого і було призначено експертизу.

Виходячи з принципу змагальності наведеного у ч.3ст.10 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 доведено походження ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 (народженої ОСОБА_7.) від нього, тобто біологічного зв»язку між ними.

Суд першої інстанції обґрунтовано також не взяв до уваги посилання представника ОСОБА_7 про застосування в справі строку позовної давності в один рік, як це передбачено ст.129 СК України, оскільки позовна давність в один рік застосовується лише до спорів, які виникають між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини, а в спорах про визнання батьківства не застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, доводи апеляційної скарги відповідача законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: