Ухвала суду № 61391687, 15.04.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.04.2016

Справа № 334/2265/16-ц

Провадження № 6/334/131/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Лисенко Л.І.,

при секретарі Матвієнко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків, вказавши в поданні, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий напис 4210 від 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 131250,29 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.09.2015 р. Боржником виконавчий напис не виконується, заборгованість не сплачується. Головний державний виконавець Святченко Є.В. просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків.

Суд, перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Судом встановлено, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий напис № 4210/15, виданий 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 131250,29 гривень.

04.09.2015 р. головний державним виконавцем Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №48621688. Боржником рішення суду не виконується, заборгованість у сумі 131 250,29 грн. не сплачується.

На неодноразові вимоги державного виконавця зявитися до відділу боржник ОСОБА_3 не реагував, до відділу не зявлявся, документів, підтверджуючих сплату боргу не надав.

Державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження.

Головний державний виконавець Святченко Є.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦПК України та статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобовязань.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця в процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням суду.

Відповідно до положення ч. 2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання».

Особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання. У звязку з цим з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обовязків учасників спірних правовідносин, суду належить зясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.

Наявність невиконаного зобовязання, не зважаючи на обсяг проведених державним виконавцем виконавчих дій щодо його примусового виконання, свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» є підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон до виконання зобовязання. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що подання обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 11, 60, 14, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», суд -

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адрес мешкання та реєстрації: 69000, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, НІН: НОМЕР_1) до виконання ним своїх зобов'язань перед ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лисенко Л. І.